Посада, повʼязана з повноваженням або відповідальністю в організації. Часто використовується в Писаннях у значенні посади з повноваженням у священстві. Також може означати людину, яка обіймає цю посаду.
Ми звеличували наш чин для Господа, Кн. Як. 1:19 .
Мелхиседек отримав чин первосвященства, Ал. 13:18 .
Обовʼязок священнослужіння ангелів у тому, щоб закликати людей до покаяння, Морон. 7:31 .
Жодна особа не може бути висвяченою на будь-яку посаду в цій Церкві без голосування Церкви, УЗ 20:65 .
Нехай кожний чоловік діє у своєму власному чині, УЗ 84:109 .
Є президенти, або верховні чини, які призначаються з-поміж тих, кого було висвячено в цих двох священствах, УЗ 107:21 .
Описані обовʼязки тих, хто головує над чинами священства кворумів священства, УЗ 107:85–98 .
Нехай кожний чоловік вивчить свій обовʼязок і працює в тому чині, у який його призначено, УЗ 107:99–100 .
Я даю вам служителів, які належать до Мого священства, УЗ 124:123 .