Серце Див. також Народитися знову, Народитися від Бога; Скрушене серце Символ розуму й волі людини. У переносному значенні—джерело всіх емоцій і почуттів. Люби Господа Бога твого всім твоїм серцем, Повтор. 6:5 (Повтор. 6:3–7; Мт. 22:37; Лк. 10:27; УЗ 59:5). Господь шукав чоловіка за серцем Своїм, 1 Сам. 13:14. Людина дивиться на зовнішність, а Господь дивиться на серце, 1 Сам. 16:7. Хто має чисті руки і чисте серце, той зійде на гору Господню і буде благословенний, Пс. 24:3–5 (2 Неф. 25:16). Як у душі своїй людина обраховує, така вона і є, Пр. 23:7. Ілля приверне серця батьків до дітей, а серця дітей до батьків, Мал. 4:5–6 (Лк. 1:17; УЗ 2:2; 110:14–15; 138:47; ДС—Іст. 1:38–39). Благословенні чисті серцем, Мт. 5:8 (3 Неф. 12:8). Людина каже з добра або зла свого серця, Лк. 6:45. Слідуйте за Сином з повнотою намірів серця, 2 Неф. 31:13. Хіба не народилися ви духовно від Бога? Хіба не відчули ви могутню зміну у ваших серцях, Ал. 5:14. Принесіть у жертву Господу розбите серце і впокорений дух, 3 Неф. 9:20 (3 Неф. 12:19; Етер 4:15; Морон. 6:2). Я скажу тобі у твоєму розумі і в твоєму серці через Святого Духа, УЗ 8:2.