Юда Іскаріот У Новому Завіті—один з Дванадцятьох апостолів Ісуса (Мт. 10:4; Мр. 14:10; Іван 6:71; 12:4). Його прізвище означало “чоловік з Керійоту”. Він походив з коліна Юди і був серед апостолів єдиним не галілеянином. Юда зрадив Господа. Одержав тридцять срібняків за видачу Христа одному з первосвящеників, Мт. 26:14–16 (Зах. 11:12–13). Зрадив Господа через поцілунок, Мт. 26:47–50 (Мр. 14:43–45; Лк. 22:47–48; Іван 18:2–5). Повісився, Мт. 27:5. Сатана ввійшов у Юду, Лк. 22:3 (Іван 13:2, 26–30). Давид говорив про те, що Юда зрадить Ісуса, Дії 1:16 (Пс. 41:10).