1 Ось тоді сталося, що цар Ламанійців розіслав проголошення серед усіх своїх людей, щоб вони не накладали руки на Аммона, або Аарона, або Омнера, або Гімнія, або на когось з їхніх братів, які підуть проповідувати слово Бога, в якому б місці вони не були, в будь-якій частині їхньої землі.

2 Так, він розіслав указ серед них, щоб вони не накладали руки на них і не звʼязували їх або кидали їх до вʼязниці; не повинні вони також ні плювати на них, ні бити їх, ні виганяти їх з своїх синагог, ні бичувати їх; не повинні вони також кидати камінням у них, але щоб вони мали вільний доступ до їхніх домів, і також до їхніх храмів, і їхніх святилищ.

3 І, таким чином, вони можуть іти і проповідувати Слово за своїм бажанням, бо царя було навернено до Господа, і всіх його домочадців; тому він розіслав проголошення по всій землі до свого народу, щоб слово Бога не мало ніяких перешкод, але щоб воно могло розповсюдитися по всій землі, щоб його народ переконався у злочестивості традицій їхніх батьків, і щоб вони переконалися, що вони всі браття, і вони не повинні ні вбивати, ні грабувати, ні красти, ні чинити перелюб, ні чинити всіляку злочестивість.

4 І тоді сталося, що після того як цар розіслав це проголошення, то Аарон і його браття ходили від міста до міста, і від одного дому богослужіння до другого, встановлюючи церкви і висвячуючи священиків і вчителів по всій землі серед Ламанійців, щоб проповідувати і навчати їх слову Бога; і так вони почали досягати великого успіху.

5 І тисячі було приведено до пізнання Господа, так, тисячі було приведено до вірування в традиції Нефійців; і їх було навчено літописам і пророцтвам, які дійшли аж до теперішнього часу.

6 І так само точно, як те, що Господь живий, так само точно те, що всі, хто повірив, або всі, кого було приведено до пізнання істини через проповідування Аммона і його братів, згідно з духом одкровення і пророцтва, і силою Бога, яка творить чудеса в них,—так, я кажу вам, як Господь живий, так усі з Ламанійців, які повірили в їхнє проповідування, і були навернені до Господа, ніколи не відпали.

7 Бо вони стали праведним народом; вони відклали зброю своїх бунтів, щоб не боротися більше проти Бога, а також проти будь-кого з своїх братів.

8 Ось ті, хто був навернений до Господа:

9 Народ Ламанійців, які жили на землі Ізмаїла;

10 І також народ Ламанійців, які жили на землі Міддонії;

11 І також народ Ламанійців, які жили у місті Нефії;

12 І також народ Ламанійців, які жили на землі Шилом, і які жили на землі Шемлон, і в місті Лемуїлі, і в місті Шимніломі.

13 І це є назви міст Ламанійців, які були навернені до Господа; і це є ті, хто відклав зброю їхнього бунту, так, усю їхню зброю війни; і всі вони були Ламанійцями.

14 А Амалекійці не були навернені, крім одного; і також не був ніхто з Амулонійців; але вони закамʼяніли своїми серцями, і також серця Ламанійців у тій частині землі, де б вони не жили, так, в усіх їхніх селах і усіх їхніх містах.

15 Отже, ми назвали всі міста Ламанійців, в яких вони покаялися і прийшли до розуміння істини, і були навернені.

16 І тоді сталося, що цар і ті, які були навернені, забажали, щоб вони мали імʼя, щоб таким чином вони могли відрізнятися від їхніх братів; тому цар порадився з Аароном і багатьма священиками про імʼя, яке вони повинні взяти собі, щоб вони могли відрізнятися.

17 І сталося, що вони назвали себе іменем Анті-Нефій-Легії; і вони називалися цим іменем і більше не називалися Ламанійцями.

18 І вони стали дуже працьовитим народом; так, і вони були дружніми до Нефійців; отже, вони започаткували дружні стосунки з ними, і прокляття Бога більше не переслідувало їх.