1 Ось сталося, що після того як Амулек закінчив ці слова, вони вийшли з натовпу і пішли на землю Єршона.

2 Так, і решта братів, після того як вони проповідували Слово Зорамійцям, також пішла на землю Єршона.

3 І сталося, що після того як більш знатна частина Зорамійців порадилася між собою щодо слів, які було проповідувано їм, вони розгнівалися через Слово, бо воно руйнувало їхнє ремесло; тому вони не хотіли прислухатися до цих слів.

4 І вони розіслали посланців і зібрали разом по всій землі всіх людей, і порадилися з ними щодо слів, які їм було сказано.

5 Тож їхні правителі, і їхні священики, і їхні вчителі не дали людям знати про свої бажання; тому вони зʼясовували думку всіх людей приватно.

6 І сталося, що після того як вони зʼясували думки всіх людей, тих, хто мав прихильність до слів, сказаних Алмою і його братами, було вигнано з цієї землі; і таких було багато; і вони також прийшли на землю Єршона.

7 І сталося, що Алма і його брати священнослужили їм.

8 Тож народ Зорамійців був розгніваний на народ Аммона, який жив у Єршоні, і головний правитель Зорамійців, будучи дуже злочестивою людиною, надіслав посланця до людей Аммона, бажаючи, щоб вони вигнали з своєї землі всіх тих, хто прийшов від них до їхньої землі.

9 І він виголосив багато погроз проти них. Але ось люди Аммона не боялися їхніх слів; тому вони не знехтували їх, але вони прийняли всіх бідних Зорамійців, які прийшли до них; і вони нагодували їх, і одягли їх, і дали їм землю для їхнього успадкування; і вони надавали їм допомогу відповідно до їхніх потреб.

10 Тож це обурило Зорамійців проти людей Аммона, і вони почали обʼєднуватися з Ламанійцями і підбурювати їх також проти них.

11 І таким чином Зорамійці і Ламанійці почали готуватися до війни проти людей Аммона, а також проти Нефійців.

12 І так закінчився сімнадцятий рік правління суддів над народом Нефія.

13 І люди Аммона залишили землю Єршона і прийшли на землю Мелека, і звільнили місце на землі Єршона для війська Нефійців, щоб вони могли боротися з військом Ламанійців і військом Зорамійців; і так почалася війна між Ламанійцями і Нефійцями на вісімнадцятий рік правління суддів; і розповідь про їхні війни буде подано далі.

14 І Алма, і Аммон, і їхні браття, а також два сини Алми повернулися на землю Зарагемлі після того як вони були знаряддям в руках Бога у приведенні багатьох Зорамійців до покаяння; і всіх тих, кого було приведено до покаяння, було вигнано з цієї землі; але вони мали землю для успадкування на землі Єршона, і вони взяли в руки зброю, щоб захищати себе, і своїх жінок, і своїх дітей, і свої землі.

15 Тож Алма, засмучений беззаконням свого народу, саме через війни, і кровопролиття, і розбрат, який був поміж ними; і ходивши проголошувати Слово, або пославши проголошувати Слово, серед усіх людей в кожному місті; і побачивши, що серця народу почали ставати закамʼянілими, і що вони починали ображатися на суворість Слова, його серце стало надзвичайно засмученим.

16 Отже, він наказав своїм синам зібратися разом, щоб він міг дати їм, кожному з них, своє доручення окремо, стосовно того, що є праведним. І ми маємо розповідь про його заповіді, які він дав їм, згідно з його власними записами.