1 І ось тоді сталося, що ті Ламанійці ще більше розсердилися, бо вони вбили їхніх братів; тому вони поклялися помститися Нефійцям; і вони не чинили більше спроб убити людей Анті-Нефій-Легія в той час.

2 Але вони взяли своє військо й пішли до границь землі Зарагемлі, й напали на людей, які були на землі Аммонійга, й знищили їх.

3 І після цього вони мали багато битв з Нефійцями, під час яких їх було вигнано і вбито.

4 І серед Ламанійців, яких було вбито, було майже все сімʼя Амулона і його братів, які були священиками Ноя, і їх було вбито руками Нефійців;

5 І решта, яка втекла у східну пустиню, і узурпувала владу й повноваження над Ламанійцями, зробила так, що більшість Ламанійців мала загинути у вогні через своє вірування—

6 Бо багато хто з них, після того як вони зазнали багатьох втрат і також багатьох страждань, почали збуджуватися до згадки слів, які Аарон і його брати проповідували їм на їхній землі; тому вони почали зневірюватися у традиціях своїх батьків, і вірити в Господа, і в те, що Він дав велику силу Нефійцям; і таким чином було багато з них навернено в пустині.

7 І сталося, що ті правителі, які були рештою дітей Амулона, наказали, щоб їх було віддано на смерть, так, усіх тих, хто вірив у це.

8 Тож це мучеництво стало причиною того, що багато їхніх братів було збуджено до гніву; і почалися суперечки в пустині; і Ламанійці почали полювати на сімʼя Амулона і його братів і почали вбивати їх; і вони втекли у східну пустиню.

9 І ось на них досі полюють Ламанійці. Таким чином збулися слова Авінадія, які він сказав про сімʼя священиків, які зробили так, щоб він прийняв смерть від вогню.

10 Бо він сказав їм: Що ви зробите мені, то буде символом того, що настане.

11 І ось Авінадій був першим, хто вистраждав смерть від вогню за свою віру в Бога; тож ось те, що він мав на увазі, що багато хто прийме смерть від вогню, так як він її прийняв.

12 І він сказав священикам Ноя, що їхнє сімʼя зробить так, що багато кого буде віддано на смерть, у той самий спосіб, що і його, і що їх буде розсіяно за межами і вбито, так само як вівцю, яка не має пастиря, виганяють і вбивають дикі звірі; і ось знайте, ці слова справдилися, бо їх було вигнано Ламанійцями, і на них полювали, і їх били.

13 І сталося, що коли Ламанійці побачили, що вони не можуть пересилити Нефійців, вони повернулися знову на свою власну землю; і багато хто з них прийшов жити на землю Ізмаїла і на землю Нефія, і приєднався до людей Бога, якими були люди Анті-Нефій-Легія.

14 І вони також поховали свою зброю війни, так само, як зробили їхні браття, і вони стали праведним народом; і вони йшли шляхами Господа, і старанно виконували Його заповіді і Його устави.

15 Так, і вони виконували закон Мойсея; бо було необхідно, щоб вони виконували закон Мойсея все-таки, бо він не повністю був виконаний. Але незважаючи на закон Мойсея, вони чекали на пришестя Христа, вважаючи, що закон Мойсея був символом Його пришестя, і віруючи в те, що вони повинні додержуватися тих зовнішніх відправ до тих пір, коли Його буде відкрито їм.

16 Тож вони не думали, що спасіння приходить через закон Мойсея; але закон Мойсея служить, щоб підсилювати їхню віру в Христа; і таким чином вони зберігали надію через віру у вічне спасіння, покладаючись на дух пророцтва, який говорив про те, що станеться.

17 І ось знайте, Аммон, і Аарон, і Омнер, і Гімній, і їхні браття раділи надзвичайно через успіх, який вони мали серед Ламанійців, побачивши, що Господь давав їм відповідно до їхніх молитов, і що Він також виконав Своє слово для них у всіх подробицях.