1 А тепер, сину мій, в мене є ще дещо сказати тобі крім того, що я сказав твоєму братові; бо дивись, хіба ти не помічав непохитності твого брата, його вірності і його старанності у виконанні заповідей Бога? Дивись, хіба він не подав тобі хороший приклад?

2 Бо ти не звертав такої уваги на мої слова, як це робив твій брат, перебуваючи серед народу Зорамійців. Ось що я маю проти тебе; ти продовжував вихвалятися твоєю силою і твоєю мудрістю.

3 І це ще не все, сину мій. Ти зробив те, що було дуже сумним для мене; бо залишив священнослужіння, і прийшов на землю Сирон, між границь Ламанійців, за повією Ізабель.

4 Авжеж, вона вкрала серця багатьох; але то не було виправданням для тебе, сину мій. Ти повинен був продовжувати священнослужіння, яке тобі було довірено.

5 Хіба ти не знаєш, сину мій, що це мерзота в очах Господа; так, наймерзотніший серед усіх гріхів, крім пролиття невинної крові або зречення Святого Духа?

6 Бо знай, якщо ти зрікаєшся Святого Духа, коли Він уже раз посів місце в тобі, і ти знаєш, що зрікаєшся Його, знай, то є гріх непростимий; так, і хто вбиває проти світла і знання Бога, йому не просто отримати прощення; так, я кажу тобі, сину мій, що йому не просто отримати прощення.

7 А тепер, сину мій, я б хотів перед Богом, щоб ти не був повинним у такому великому злочині. Я б не зупинявся докладно на твоїх злочинах, щоб не терзати твою душу, якби це не було для твого блага.

8 Але знай, ти не можеш приховати своїх злочинів від Бога; і якщо ти не покаєшся, вони стоятимуть як свідчення проти тебе в останній день.

9 Тож сину мій, я б хотів, щоб ти покаявся і полишив твої гріхи, і не йшов більше за хтивістю твоїх очей, але заперечував собі в усіх цих речах; бо якщо ти не зробиш цього, ти ніяк не зможеш успадкувати царство Бога. О памʼятай і візьми це на себе, і заперечуй собі в цьому.

10 І я заповідаю тобі звернутися за радою до твоїх старших братів у твоїх починаннях; бо ось, ти тепер у своїй молодості, і ти потребуєш, щоб тебе підживлювали духовно твої брати. І звертай увагу на їхні поради.

11 Не дозволяй відвести себе геть будь-якою марною або безглуздою річчю; не дозволяй дияволові вести твоє серце знову за тими злочестивими блудницями. Дивися, о сину мій, яке велике беззаконня приніс ти Зорамійцям; бо коли вони побачили твою поведінку, вони не захотіли повірити моїм словам.

12 А тепер Дух Господа каже мені: Заповідай своїм дітям творити добро, щоб вони не вели серця багатьох людей до знищення; тому я заповідаю тобі, сину мій, у страхові Бога утримайся від своїх беззаконь;

13 Щоб ти повернувся до Господа всім своїм розумом, могутністю і силою; щоб ти більше нічиїх сердець не привів до злочестивих діянь; але краще повернися до них і визнай свої провини і те зло, що ти вчинив.

14 Не прагни ні багатств, ні марних речей цього світу; бо знай, ти не можеш узяти їх з собою.

15 А тепер, сину мій, я б хотів сказати тобі дещо про пришестя Христа. Слухай, я кажу тобі, що це саме Він дійсно прийде, щоб забрати геть гріхи світу; так, Він приходить проголошувати радісну новину про спасіння Своєму народові.

16 І от, сину мій, то було священнослужіння, до якого тебе було покликано, проголошувати цю радісну новину цьому народові, щоб підготувати їхню свідомість; або, краще сказати, щоб спасіння могло прийти до них, аби вони могли підготувати свідомість своїх дітей, щоб почути Слово під час Його пришестя.

17 А тепер я дещо заспокою твою свідомість з цього приводу. Ось, ти дивуєшся, чому це має бути відомо так заздалегідь. Дивись, я кажу тобі, хіба душа в цей час не є такою ж дорогоцінною для Бога, якою душа буде під час Його пришестя?

18 Хіба не є необхідним, аби план викуплення був відомий цим людям, так само як їхнім дітям?

19 Хіба не так само легко в цей час для Господа послати Свого ангела проголосити цю радісну новину нам, як і нашим дітям, або як це буде після часу Його пришестя?