1 І ось сталося, що як тільки Амалікія отримав царство, він почав надихати серця Ламанійців проти народу Нефія; так, він призначив людей звертатися до Ламанійців з їхніх башт проти Нефійців.

2 І так він надихав їхні серця проти Нефійців, до того, що на останку девʼятнадцятого року правління суддів, звершивши вже свої плани, так, ставши царем над Ламанійцями, він прагнув також царювати на всій землі, так, і над усіма людьми, які були на цій землі, Нефійцями, так само, як і Ламанійцями.

3 Отже, він звершив свій план, бо він зробив закамʼянілими серця Ламанійців і засліпив їхній розум, і збудив їх до гніву, так що він зібрав разом численне військо, щоб піти битися проти Нефійців.

4 Бо він був сповнений рішучості завдяки великій кількості свого народу перемогти Нефійців і привести їх у залежність.

5 І так, він призначив головних полководців з Зорамійців, оскільки вони найбільше знали про силу Нефійців, і місця їхнього захистку, і найслабші місця їхніх міст; отже, він призначив їх бути головними полководцями над його військом.

6 І сталося, що вони зняли свій табір і вирушили вперед до землі Зарагемлі в пустиню.

7 Тож сталося, що тоді як Амалікія так здобував владу обманом і хитрощами, Мороній, з іншого боку, готував свідомість людей бути вірними Господу Богу своєму.

8 Так, він зміцнював військо Нефійців, і зводив маленькі форти, або місця захистку; насипаючи вали землі навколо, щоб огородити своє військо, і також будуючи стіни з каменю, щоб оточити їх навколо, навколо їхніх міст і границь їхніх земель; так, навкруги всієї землі.

9 І в їхніх найслабших укріпленнях він розмістив більшу кількість людей; і таким чином він укріпив і зміцнив землю, якою володіли Нефійці.

10 І таким чином він готувався захищати їхню волю, їхні землі, їхніх жінок, і їхніх дітей, і їхній мир, і щоб вони могли жити для Господа Бога свого, і щоб вони могли зберігати те, що їхні вороги називали справою Християн.

11 І Мороній був сильним і могутнім чоловіком; він був чоловіком досконалого розуміння; так, чоловіком, який не насолоджувався кровопролиттям; чоловіком, чия душа раділа волі і свободі його країни і його братів від залежності і рабства;

12 Так, чоловіком, чиє серце сповнювалося дякою Богові його за численні ті привілеї і благословення, які Він дарував Своєму народові; чоловіком, який працював надзвичайно заради благополуччя і безпеки свого народу.

13 Так, він був чоловіком, який був твердим у вірі в Христа, і він дав клятву захищати свій народ, свої права, і свою країну, і свою релігію, аж до останньої краплі своєї крові.

14 Тож Нефійців навчали захищати себе від своїх ворогів, аж до пролиття крові, якщо необхідно; так, і їх також навчали ніколи не завдавати образ, так, і ніколи не підіймати меча, лише проти ворога, лише якщо це буде для збереження їхнього життя.

15 І це було їхньою вірою, що якщо вони діятимуть так, Бог зробить їх процвітаючими на цій землі, тобто, іншими словами, якщо вони будуть вірними у виконанні заповідей Бога, тоді Він зробить їх процвітаючими на цій землі; так, попередить їх, що треба тікати або готуватися до війни, відповідно до небезпеки для них;

16 І також, що Бог повідомить їх, куди їм треба йти, щоб захистити себе від своїх ворогів, і якщо вони зроблять так, Господь врятує їх; і це було вірою Моронія, і його серце пишалося цим; не пролиттям крові, але творенням добра, збереженням свого народу, так, виконанням заповідей Бога, так, і протистоянням беззаконню.

17 Авжеж, істинно, істинно я кажу вам, якби всі люди були, і є, і будуть колись такими, як Мороній, знайте, навіть самі сили пекла було б зруйновано назавжди; так, диявол ніколи вже не мав би сили над серцями дітей людських.

18 Бачите, він був таким чоловіком, як Аммон, син Мосії, так, і також як інші сини Мосії, так, і також Алма і його сини, бо всі вони були людьми Бога.

19 Тепер дивіться, Геламан і його брати були не менш послужливими до людей, ніж був Мороній; бо вони проповідували слово Бога, і вони христили на покаяння всіх людей, які прислухалися до їхніх слів.

20 І так вони йшли вперед, і люди упокорювалися завдяки їхнім словам настільки, що вони були щедро благословенні Господом, і так, вони були вільні від воєн і суперечок між собою, так, саме протягом чотирьох років.

21 Але, як я вже сказав, наприкінці девʼятнадцятого року, так, незважаючи на їхній мир між собою, вони були змушені неохоче боротися з своїми братами, Ламанійцями.

22 Так, і в цілому їхні війни ніколи не припинялися протягом багатьох років з Ламанійцями, незважаючи на їхню велику неохоту.

23 Ось, їм було жаль братися за зброю проти Ламанійців, тому що вони не насолоджувалися пролиттям крові; так, і це ще було не все—їм було жаль бути засобом для відсилання багатьох своїх братів з цього світу до вічного світу непідготовленими до зустрічі з їхнім Богом.

24 Проте вони не могли дозволити віддати свої життя і щоб їхніх жінок і їхніх дітей було вирізано з варварською жорстокістю тих, які колись були їхніми братами, так, і відкололися від їхньої церкви, і залишили їх, і пішли знищувати їх, приєднавшись до Ламанійців.

25 Так, вони не могли знести, що їхні брати будуть втішатися кровʼю Нефійців так довго, як буде хтось, хто виконуватиме заповіді Бога, бо обіцянням Господа було, якщо вони будуть виконувати заповіді, вони будуть процвітати на цій землі.