1 Ось тоді сталося, що коли Нефій промовив ці слова, деякі чоловіки, які були серед них, побігли до місця суду; так, а саме пʼятеро було тих, котрі пішли, і вони говорили між собою, поки йшли:

2 Бачите, зараз ми будемо знати напевно, чи цей чоловік пророк і чи Бог наказав йому пророкувати такі дивовижні речі нам. Бачите, ми не віримо, що Він наказав йому; так, ми не віримо, що він є пророком; проте, якщо те, що він сказав стосовно головного судді, істинне, що він буде мертвим, тоді ми повіримо, що й інші слова, які він говорив, істинні.

3 І сталося, що вони побігли щосили і ввійшли до місця суду; і ось головний суддя, впавши на землю, лежав у своїй крові.

4 І тоді ось, коли вони побачили це, вони були здивовані надзвичайно, так що вони впали на землю; бо вони до того не вірили словам, які говорив Нефій стосовно головного судді.

5 Але тепер, коли вони побачили, вони повірили, і страх зійшов на них, що всі вироки, про які Нефій говорив, прийдуть на людей; отже, вони затремтіли і впали на землю.

6 Тож, негайно, коли суддю було вбито—його заколов його брат, замаскувавшись за допомогою одягу, і він утік, а слуги побігли і розповіли людям, зчинивши серед них галас про вбивство;

7 І ось люди зібралися разом там, де було місце суду,—і ось на їхній подив вони побачили тих пʼятьох чоловіків, які впали на землю.

8 І ось дивіться, люди нічого не знали про натовп, який зібрався разом у саду Нефія; тому вони говорили між собою: Ці люди є тими, хто вбив суддю, і Бог покарав їх, щоб вони не могли втекти від нас.

9 І сталося, що вони схопили їх, і звʼязали їх, і кинули до вʼязниці. І було надіслано повсюди проголошення, що суддю вбито, а вбивців схоплено і кинуто до вʼязниці.

10 І сталося, що наступного дня люди зібралися разом оплакувати і поститися на похороні великого головного судді, якого було вбито.

11 І таким чином ті судді, які також були в саду Нефія, і почули його слова, також зібралися разом на похороні.

12 І сталося, що вони розпитували серед людей, кажучи: Де ті пʼятеро, яких послали дізнатися про головного суддю, чи був він мертвим? І вони відповідали і сказали: Про цих пʼятьох, яких, як ви кажете, ви послали, ми нічого не знаємо; але є пʼятеро, які є вбивцями, котрих ми кинули до вʼязниці.

13 І сталося, що судді зажадали, щоб їх привели; і їх привели, і ось вони виявилися тими, кого було послано; і ось судді спитали в них, що вони знають стосовно цієї справи, і вони розповіли їм усе, що вони робили, кажучи:

14 Ми побігли й опинилися на тому місці, де було місце суду, і коли ми побачили все те, про що саме Нефій свідчив, ми були настільки здивовані, що впали на землю; а коли ми отямилися від здивування, ось, вони кинули нас у вʼязницю.

15 Тож стосовно вбивства цього чоловіка, ми не знаємо, хто це вчинив; а ми знаємо тільки те, що ми побігли й опинилися там згідно з тим, як ви хотіли, і ось він був мертвим, згідно зі словами Нефія.

16 І тоді сталося, що судді розʼяснили цю справу народові, і кричали проти Нефія, кажучи: Дивіться, ми знаємо, що цей Нефій певно домовився з кимось убити суддю, і щоб потім оголосити нам про це, щоб навернути нас у свою віру, щоб він міг представити себе наче він велика людина, обрана Богом, і пророк.

17 І тепер ось ми викриємо цього чоловіка, і він зізнається у своєму злочині і скаже нам, хто є справжнім убивцею цього судді.

18 І сталося, що тих пʼятьох було звільнено в день похорону. Проте вони докоряли суддям за слова, які ті говорили проти Нефія, і сперечалися з ними поодинці, так що примусили їх замовкнути.

19 Проте ті вчинили так, що Нефія було схоплено, і звʼязано, і приведено перед натовпом, і вони почали допитувати його різними способами, щоб примусити його протирічити собі, щоб його можна було засудити на смерть,—

20 Кажучи йому: Ти—співучасник; хто той чоловік, який учинив це вбивство? Тепер скажи нам і зізнайся у своєму злочині; кажучи: Бачиш, ось гроші; і ми також даруємо тобі твоє життя, якщо ти скажеш нам і зізнаєшся у тій змові, в яку ти ввійшов з ним.

21 Але Нефій сказав їм: О ви, дурні, ви, необрізані серцем, ви, сліпі, і ви, твердошиї люди, чи знаєте ви, як довго Господь Бог ваш дозволятиме вам продовжувати йти цим вашим шляхом гріха?

22 О, вам слід починати голосити і тужити через велике знищення, яке на цей раз очікує вас, якщо ви не покаєтеся.

23 Ось ви кажете, що я змовився з якимось чоловіком, щоб він убив Сизорама, нашого головного суддю. Але ось, я кажу вам, що все це через те, що я свідчив вам, щоб ви могли знати про це; авжеж, саме за свідчення вам, що я знаю про злочестивість і мерзоти, які є серед вас.

24 І через те, що я зробив це, ви кажете, що я змовився з якимось чоловіком, щоб він учинив це; так, тому що я показав вам цю ознаку, ви розсердилися на мене і прагнете знищити моє життя.

25 А тепер ось, я покажу вам ще одну ознаку і подивлюся, чи будете ви за це прагнути знищити мене.

26 Ось я кажу вам: Ідіть у дім Сеантума, який є братом Сизорама, і скажіть йому:

27 Чи Нефій, удаваний пророк, який пророкував так багато зла стосовно цього народу, змовився з тобою, щоб ти вбив Сизорама, який є твоїм братом?

28 І дивіться, він скаже вам: Ні.

29 А ви скажете йому: Це ти вбив свого брата?

30 А він стоятиме переляканий і не знатиме, що сказати. І ось, він заперечуватиме вам; і він буде вдавати, нібито він здивований; проте він заявить вам, що невинний.

31 Але ось, ви перевірятимете його і виявите кров на полі його плаща.

32 А коли ви побачите це, ви скажете: Звідки взялася ця кров? Хіба ми не знаємо, що це кров твого брата?

33 І тоді він затремтить і зблідне, неначе смерть прийшла до нього.

34 А тоді ви скажете: Через цей страх і цю блідість, яка вкрила обличчя твоє, ось, ми знаємо, що ти винен.

35 І тоді ще більший страх зійде на нього; і тоді він зізнається вам і не заперечуватиме більше, що він учинив це вбивство.

36 І тоді він скаже вам, що я, Нефій, нічого не знав би про цю справу, якби те не було відомо мені силою Бога. І тоді ви будете знати, що я чесна людина і що мене послано до вас від Бога.

37 І сталося, що вони пішли і зробили саме так, як Нефій їм сказав. І ось, слова, які він сказав, були правдивими; бо відповідно до цих слів, він заперечував; і також відповідно до цих слів, він зізнався.

38 І його було приведено до підтвердження того, що саме він був убивцею, так що тих пʼятьох було відпущено на волю, а також і Нефія.

39 І дехто з Нефійців повірив словам Нефія; і дехто також повірив через свідчення пʼятьох, бо їх було навернено, поки вони були у вʼязниці.

40 І ось дехто серед людей говорив, що Нефій—пророк.

41 І були такі, які говорили: Дивіться, він є бог, бо якби він не був богом, він не міг би знати про все. Бо ось, він розповідав нам думки наших сердець, і також розповідав нам про події; і навіть дав нам знання про те, хто є справжнім убивцею нашого головного судді.