Лише в цифровому форматі
Що робити, якщо я не відчуваю Духа?
Представляємо вам три ідеї, які допоможуть вам дізнатися більше про те, як Дух розмовляє з вами.
Фотографія Кетрін Фрост
Після хрищення нас конфірмують у члени Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів і запрошують отримати дар Святого Духа через рукопокладання того, хто має владу священства. Цей дар дає нам право на постійне спілкування зі Святим Духом, поки ми дотримуємося заповідей.
Наш зв’язок зі Святим Духом допомагає нам слідувати заклику Президента Рассела М. Нельсона: “Слухайте Його”1. Президент Нельсон навчав: “Ще ніколи раніше не було так необхідно знати, як Дух говорить до нас, ніж це є тепер”2. Що ми можемо зробити, якщо нам здається, що ми не можемо відчути або не відчуваємо Духа? Ось лише кілька з багатьох можливостей.
1. Зрозумійте ролі Святого Духа й те, як Він говорить у різні способи.
Коли ми намагаємося відчути Духа, важливо спочатку зрозуміти, хто такий Святий Дух і як Він говорить із нами. Кожна людина може отримувати одкровення по-різному; наприклад, одні люди частіше відчувають тепло, а інші—спокій. Такі спонукання і відчуття можуть приходити до кожного з нас у різний спосіб і в різний час. Згадайте попередні випадки, коли ви відчували Святого Духа. Спробуйте записати, що ви відчували в ті моменти. Це допоможе вам побачити, як Дух розмовляє з вами, і розпізнати схожі відчуття—що є свідченням присутності Святого Духа у вашому житті. Ось кілька прикладів того, що пророки та апостоли розповідали про природу Святого Духа:
-
Президент Нельсон: “У Божестві Святий Дух є посланцем. Він приноситиме у ваш розум думки, які Батько і Син хочуть, щоб ви отримали. Він—Утішитель. Він буде приносити відчуття спокою у ваше серце. Він свідчить про істину і буде підтверджувати те, що є істинним, коли [ви] слухає[те] й читає[те] слово Господа”3.
-
Президент Генрі Б. Айрінг, другий радник у Першому Президентстві, навчав, що “завжди мати Духа з нами означає мати скерування і провід Святого Духа у нашому повсякденному житті. Дух може, наприклад, застерегти нас протистояти спокусі чинити зло. … Якщо ми з вірою прийматимемо причастя, тоді Святий Дух зможе захищати нас і тих, кого ми любимо, від спокус, які приходять із зростаючою інтенсивністю й частотою. Напарництво Святого Духа робить те, що добре, більш привабливим, а спокусу слабшою. Лише цього факту має бути достатньо, щоб викликати у нас рішучість бути гідними того, щоб Дух завжди був із нами. Саме так, як Святий Дух зміцнює нас проти зла, Він також дає нам силу відрізняти істину від обману”4.
-
Старійшина Девід А. Беднар, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів: “Святий Дух—це третій член Божества; Він є особою з Духа і відкриває істину про все. У Писаннях Святого Духа називають Утішителем (див. Іван 14:16–27; Мороній 8:26), Учителем (див. Іван 14:26; У&З 50:14) і Одкровителем (див. 2 Нефій 32:5). Одкровення від Батька і Сина передаються через Святого Духа. Він—посланник Батька і Сина та Їхній свідок”5.
-
Старійшина Рональд А. Разбанд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів: “Пам’ятайте обіцянку Господа: “Я вділю тобі від Свого Духа, Який просвітить твій розум, Який сповнить твою душу радістю” (Учення і Завіти 11:13). Мені подобається це запевнення. Радість, яка заповнює нашу душу, несе із собою вічну перспективу на відміну від повсякденного життя. Ця радість приходить як спокій серед труднощів або душевного болю. Вона дає втіху й мужність, розкриває істини євангелії та розширює нашу любов до Господа й всіх дітей Божих”6.
-
Старійшина Гаррі Е. Стівенсон, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів: “Три відкриті істини, які приводять нас до пізнання Святого Духа… полягають у тому, що Святий Дух є третім членом Божества та особою з Духа, а дар Святого Духа приходить через рукопокладання. … Три відповіді на запитання “Як Святий Дух допомагає вам?” є такими: Святий Дух попереджає, Святий Дух втішає і Святий Дух свідчить”7.
-
Президент Бойд К. Пекер (1924–2015): “Ці дуже лагідні, тонкі духовні звернення не побачити нашими очима й не почути нашими вухами; це голос, який людина швидше відчуває, ніж чує. … Голос Духа описується в Писаннях як ані гучний, ані грубий. Це не голос грому, не голос великого збудженого галасу. Скоріше це спокійний голос цілковитої лагідності, немов шепіт, який проникає в саму душу й запалює серця”8.
Ви можете дізнатися більше про те, як говорить Святий Дух, ввівши назву теми “Святий Дух” у розділах генеральної конференції та Євангельські теми.
Подумайте: як ви відчули, що Святий Дух говорить із вами?
2. Виконуйте свої завіти.
Сходження дару Святого Духа нерозривно пов’язане з нашим завітом хрищення, а завіти вимагають зусиль із нашого боку для отримання обіцяних благословень. Щотижня під час причастя ми згадуємо про те, що ми обіцяли робити й що нам обіцяно натомість: ми обіцяємо взяти на себе ім’я Христа, завжди пам’ятати Його й дотримуватися Його заповідей, а нам обіцяно, що Його Дух завжди буде з нами, поки ми це робимо (див. Учення і Завіти 20:77, 79).
Щоб розраховувати на постійну присутність Святого Духа, ми повинні виконувати свою частину. Для початку розглянемо поради провідників Церкви:
-
Президент Нельсон: “Якщо ми прагнемо бути учнями Ісуса Христа, нам потрібно уважніше, ніж будь-коли раніше, слухати Його. Це вимагає свідомого й постійного зусилля сповнювати своє щоденне життя Його словами, Його вченнями, Його істинами”9.
-
Президент Даллін Х. Оукс, перший радник у Першому Президентстві: “Необхідність тримати наш особистий храм у чистоті, щоб спілкуватися зі Святим Духом і мати його скерування, пояснює, чому так важливо причащатися в Суботній день. … Поновленню наших завітів через причастя також має передувати покаяння, щоб ми прийшли до священного обряду зі скрушеним серцем і упокореним духом (див. 2 Нефій 2:7; 3 Нефій 12:19; У&З 59:8). Потім, коли ми поновлюємо наші завіти хрищення і підтверджуємо, що будемо “завжди пам’ятати Його” (У&З 20:77), Господь поновлює обіцяне прощення наших гріхів на тих умовах і в той час, які Він вибере. Одна з головних цілей та наслідків цього поновлення завітів та очищення від гріха полягає в тому, “що Його Дух [може] завжди бути з [нами]” (У&З 20:77)”10.
-
Президент Айрінг: “Постійне напарництво Святого Духа нам потрібне з багатьох причин. Ми прагнемо його та з досвіду знаємо, що зберегти його не легко. Всі ми думаємо, говоримо й робимо у нашому повсякденному житті те, що може образити Духа. Господь навчав нас, що Святий Дух буде нашим постійним напарником, коли наші серця “сповнені милосердям” і коли чеснота прикрашає наші думки безупинно (див. У&З 121:45). … Коли ви покажете свою готовність слухатися, Дух посилатиме вам більше думок стосовно того, що ви маєте зробити за волею Бога. Якщо ви дослухатиметеся до них, натхнення від Духа приходитимуть частіше, поки Дух не стане вашим постійним напарником. Ваша сила вибирати правильно зростатиме”11.
-
Старійшина Стівенсон: “Для нашої фізичної та духовної безпеки життєво важливо зберігати дар Святого Духа. Для цього ми в першу чергу намагаємося дотримуватися заповідей, мати індивідуальні та сімейні молитви, вивчення Писань, прагнення до сповнених любов’ю і прощенням стосунків із родиною та близькими. Ми повинні зберігати доброчесність у наших думках, вчинках і словах. Ми повинні поклонятися нашому Небесному Батькові вдома, в церкві і, за можливості, у святому храмі. Залишайтеся близькі до Духа, і Дух залишатиметься близьким до вас”12.
-
Старійшина Річард Р. Скотт (1928–2015), з Кворуму Дванадцятьох Апостолів: “Наш Батько хоче, щоб ви навчилися отримувати… божественну допомогу, виявляючи віру в Нього та Його Сина, Ісуса Христа. Якби ви отримували натхненний провід лише попросивши Його, ви стали б слабкими і були б ще більше залежні від Них. Вони знають, що необхідне особисте зростання приходить за умови, якщо ви стараєтеся щосили, аби дізнатися, як бути веденими Духом”13.
Подумайте: що я можу зробити, аби повніше шанувати свої завіти з Богом?
3. Шукайте допомоги й довіряйте Утішителю.
Навіть коли ми живемо гідно Святого Духа й робимо те, що просить від нас Господь, у глибинах депресії та схожих проблем з психічним здоров’ям нам буває особливо важко відчувати Святого Духа. “Нездатність відчувати Духа або загальне відчуття апатії чи заціпеніння часто є симптомом проблем із психічним здоров’ям. Бог не залишив вас”14. Якщо психічне здоров’я заважає нашій здатності відчувати Дух, ми можемо порадитися з близькими людьми, яким довіряємо, церковними провідниками й медичними фахівцями, згадати випадки, коли ми відчували Дух у минулому, і перетворити наші оселі на місця спокою, де може перебувати Дух15.
Коли нам важко відчути Духа або взагалі відчути будь-що, ми можемо вірити в любов Небесного Батька до нас. Ми можемо вірити обіцянці Спасителя: “Я не кину вас сиротами,—Я прибуду до вас!” (Іван 14:18). І ми можемо продовжувати молитися Святому Духу, Утішителю, щоб Він приніс нам мир у майбутньому.
Ми також можемо пам’ятати, що Бог дав нам багато інших способів відчути Його любов. Старійшина Джеффрі Р. Холланд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав: “Завдяки тому, що Ісус пройшов таку довгу, самотню путь абсолютно один, нам не доведеться робити те саме. Його самотня подорож уможливила для нас на нашому набагато меншому за масштабами шляху, чудовий супровід—милосердну турботу Небесного Батька, незмінне товариство Його Улюбленого Сина, незрівнянний дар Святого Духа, наявність небесних ангелів, членів сім’ї по обидва боки завіси, пророків і апостолів, учителів, провідників та друзів. Вони та інші були надані нам як супутники у цій подорожі земним життям завдяки Спокуті Ісуса Христа та Відновленню Його євангелії. З вершини Голгофи звуком сурми летять слова істини про те, що ми вже ніколи не залишимося на самоті, без допомоги, навіть якщо іноді нам здаватиметься, що це так”16. Коли нам важко відчути Духа, ми можемо довіритись цим істинам і спертися на них.
Подумайте: з ким я можу порадитися про свої почуття? Як ще мені розпізнати Божу любов і благословення в моєму житті, поки я чекаю, коли знову відчую Духа?