Зміни, яких ми хочемо і яких не хочемо

Старійшина Сіро Шмейл

Сімдесятник

Яка ваша довготермінова мета? Якщо ви знаєте, до якої мети прямуєте, то будете готові, і навіть раді, робити зміни у своєму житті.

Чи доводилося вам коли-небудь робити зміну, хоча мотивації до цього у вас не було? Або зміну, робити яку ви ніколи не сподівалися?

Приблизно 15 років тому лікар сказав, що мені необхідно змінити спосіб життя. “Почніть більше рухатися, бо інакше ви довго не проживете”, — сказав він. Я серйозно сприйняв його застереження. Я вирішив зайнятися бігом.

Аби ця зміна способу життя була успішною, мені необхідно було мати довготермінову мету, бо якби я обмежився короткостроковими цілями, то не отримав би серйозних результатів.

Моя постійна довготермінова мета — пробігати марафон щороку. Ця мета спонукає мене прокидатися і займатися бігом кожного дня, оскільки я знаю, що одного дня в наступному році я маю пробігти 42,2 км. Я регулярно тренуюся і досягаю своїх короткотермінових цілей кожного тижня, бо я знаю, що це готує мене до дня забігу.

Іноді щось стає для мене випробуванням та зупиняє мене, наприклад, погода. Можливо, надворі надто спекотно або надто холодно, або йде дощ. Тоді мені доводиться бігати в приміщенні на біговій доріжці, хоча мені набагато більше подобається бігати на вулиці. Травми також стають для мене випробуванням і зупиняють мене. Можливо, я не досить добре розім’явся перед бігом, тому потягнув підколінне сухожилля. А може й бути так, що травма стається не внаслідок моєї помилки. Однак незалежно від її причини, я не можу здаватися, оскільки знаю, що наступного року буду бігти марафон. Тож я роблю зміни в тренуванні. Я одужую і знову починаю бігати.

Завдяки бігу я краще зрозумів євангелію. Ми всі маємо довготермінову євангельську мету — витерпіти до кінця і сягнути піднесення. Але ми встановлюємо короткотермінові цілі, наприклад, причащатися у церкві щотижня. І це допомагає нам у досягненні великої мети. Ми отримуємо духовні травми, коли робимо помилки. Але ми не здаємося. Ми каємося і повертаємося на шлях. Єдиний спосіб, у який ми можемо досягнути нашої довготермінової мети, — це робити невеликі зміни упродовж усього шляху, що допомагатимуть нам залишатися на ньому.

Рішення змінюватися

Більше десяти років я працював старшим віце-президентом у компанії Walmart у Бразилії. Моя сім’я була фінансово забезпеченою, мені подобалася робота і все в житті було добре. Але робота була дуже напруженою. Мені доводилося багато подорожувати, що заважало сімейному життю і служінню в Церкві. Після 11 чи 12 років це стало надто обтяжливим.

Ми з дружиною порадилися і вирішили, що мені слід піти з цієї роботи. Ми поговорили про це з дітьми і разом сказали: “Настав час для змін”.

Коли я пішов з роботи, то перетворився зі старшого віце-президента на безробітного. Минув майже рік, перш ніж я знайшов інше місце роботи і погодився там працювати. Коли я нарешті обійняв посаду в невеликій компанії в Сполучених Штатах, яка займалася нерухомістю, я відчув, що це правильний вибір. Працюючи тут, я зможу більше часу присвячувати тому, що має справжнє значення.

Однак інші люди сказали мені, що я збожеволів. Навіщо залишати стабільну роботу заради компанії з нерухомості, яку навіть ніхто не знає? І переїжджати за пів світу до Сполучених Штатів?

Вони мали рацію в тому, що ця зміна, яку ми вирішили зробити, є великою. Але вони помилялися, думаючи, що цей вибір був поганим.

Нам необхідно було виявити велику віру, щоб поміняти роботу й переїхати до нової країни, але Господь про нас подбав. І у мене стало більше часу, щоб виконувати свої обов’язки чоловіка, батька і члена приходу.

Я переконаний, що нашого потенціалу неможливо досягнути без змін. Ми ніколи не станемо такими, якими нас хоче бачити Небесний Батько, якщо ми стоїмо на одному місці в житті. І ми стаємо такими, як Він, якщо свідомо змінюємося, виявляючи віру.

Вимушені зміни

Інша велика зміна сталася в моїй сім’ї, коли мій наймолодший брат загинув у автокатастрофі. Ми не обирали і не хотіли, щоб це сталося з ним і з нами. І хоча вже минуло 10 років, ми досі відчуваємо біль. Вимушені зміни ніколи не бувають легкими.

Однак зміни, які ми не обираємо, також можуть перетворюватися на можливість зміцнювати віру в Небесного Батька та Ісуса Христа. Легко залишатися вірними, коли все відбувається так, як того хочемо ми. Але чи зможемо ми зберігати віру й далі рухатися вперед, якщо зміни нам не до вподоби?

Розлучення, безпліддя, безробіття, хвороби й інші подібні неприємні події — це не те, на що ми сподіваємося і що плануємо. Вони можуть викликати в нас відчуття, ніби наше життя нам не підвладне. Але це не зовсім так. Попри небажані обставини, все одно є те, що ви можете контролювати. Ви можете встановлювати невеликі цілі, навіть таку просту ціль, як пережити ще один день. Ви це можете! Виявляючи терпіння, ви зможете все знести! (див. Алма 38:4).

Йосип з Єгипту є чудовим прикладом цього. У його житті було багато вимушених змін — він двічі втрачав свободу! (Спочатку брати продали його в рабство, а потім знову, коли Потіфар кинув його до в’язниці). Однак Йосип не зламався через те, що обставини були несприятливими або незапланованими. Він пристосовувався до них і завдяки їм удосконалювався. Зрештою він урятував свою сім’ю і весь народ. Господь формував і готував його увесь цей час (див. Буття 37–46).

Важко бути терплячими, коли ваші плани порушують вимушені зміни, однак пам’ятайте, що довготермінова мета — сягнути піднесення. Небесний Батько знає, що нам потрібно для її досягнення: “Ви тепер не в змозі витримати ні присутності Бога, ні священнослужіння ангелів, отже, продовжуйте з терпінням, доки вас не буде вдосконалено” (Учення і Завіти 67:13).

Зміни допомагають нам ставати більше схожими на Спасителя

Небесний Батько любить вас і бажає, щоб ви були успішними. Він хоче, аби ви були щасливими. І він дав вам план, аби ви досягнули одного й іншого.

Коли я дивлюся на земне життя як на те, чим воно має бути, — а воно має бути тренуванням, — то зміни у моєму житті набирають більшого сенсу. Зміни допомагають мені досягати моєї довготермінової мети, яка полягає тому, щоб стати таким, як мій Спаситель Ісус Христос. Я знаю, що у Небесного Батька така сама довготермінова мета для мене і всіх Його дітей. Як і мій лікар, який знав, що мені слід дещо змінити, аби бути здоровим, Бог чітко бачить, які зміни нам необхідно зробити, щоб стати такими, як Він. Він нас підтримує і забезпечує ресурсами, такими як : Писання, місцева церковна громада та сучасний пророк, щоб допомогти нам у нашому прагненні змінитися на краще.

У найважчі дні — ті дні, коли важко встати з ліжка і взути кросівки, коли ви знаєте, що необхідно покаятися, або коли вам важко здійснити якусь іншу несподівану зміну, — ми нагадуємо собі про нескінченну Божу любов і про Його бажання бачити нас щасливішими, ніж ми є зараз.

Це нагадування дає нам силу робити ті зміни, до яких спонукає Дух. І це допомагає нам вірити в те, що несподівані зміни, які ми змушені робити, є складовою Його плану для нашого найбільшого щастя.