Світло і життя світу
Найбільш знайома й улюблена розповідь про народження Спасителя знаходиться у другому розділі Євангелії від Луки в Новому Завіті. Я сповнююсь вдячності щоразу, коли читаю про Йосипа і Марію, які подорожували до Віфлеєму, про прості ясла, народження в скромних обставинах Господа Ісуса Христа, про ангелів, які благовістили “радість велику … всім людям” (Лука 2:10).
Відновлення євангелії в останні дні надало ще одну важливу розповідь про народження Спасителя, яка міститься у Книзі Мормона. У моєму посланні я зосереджуся на цьому додатковому описі першого Різдва. Коли ми разом розглядатимемо цей епізод, брати та сестри, я запрошую вас уявити себе учасником цих подій, а не просто слухати слова.
Я молюся, щоб Святий Дух допоміг вам застосувати ці Писання до себе і до членів вашої сім’ї (див. 1 Нефій 19:23) і наповнити ваші серця істинним духом Різдва.
Самуїл Ламанієць
Наша розповідь починається в землі Зарагемля за кілька років до народження Спасителя. Самуїл Ламанієць пішов серед людей проповідувати покаяння і пророкувати про Христа. А тепер, будь ласка, спробуйте уявити, що вам 10 років і ви стоїте серед натовпу і слухаєте пророка Бога, який передрікає майбутні події.
Самуїл проголосив: “Бачите, я даю вам ознаку; бо пройде ще п’ять років, і ось, тоді прийде Син Бога викупити всіх тих, хто віритиме в Його ім’я.
І знайте, це я вам даю як ознаку часу Його пришестя; бо знайте, будуть у небесах великі вогні, такі, що вночі перед тим, як Він прийде, не буде темряви, так що здаватиметься людині, що це день.
Отже, буде один день, і ніч, і день---нібито один тільки день і не буде ночі; і це буде вам за ознаку. …
І ось, зійде нова зірка … ; і це теж буде ознакою вам” (Геламан 14:2–5).
Народження Спасителя
Через деякий час “пророцтва пророків почали здійснюватися повніше; бо ставало більше ознак і більше див, що вершилися серед людей” (3 Нефій 1:4).
А зараз, будь ласка, уявіть собі, що пройшло п’ять років, і зараз вам приблизно 15 років. Ви можете чітко пригадати пророцтва Самуїла, розмірковуючи про теперішні обставини, в яких живете.
“Але були деякі, які почали говорити, що минув уже час, коли мали здійснитися слова, сказані Самуїлом, Ламанійцем.
І вони почали потішатися над своїми браттями, кажучи: Ось, час уже минув, а слова Самуїла не здійснилися; отже, ваша радість і ваша віра стосовно цього була марною.
І сталося, що вони зчинили великий галас по всій землі; а люди, які повірили, дуже засумували, боячися, що якимось чином те, про що було сказано, може не здійснитися.
Але ось, вони постійно чекали того дня, і тієї ночі, і того дня, які мають бути як один день, нібито не буде ночі, щоб вони знали, що їхня віра не була марною.
Тож сталося, що невіруючі призначили день, коли всіх тих, хто вірив у ті традиції, буде віддано на смерть, якщо не явиться та ознака, яку дав пророк Самуїл” (3 Nephi 1:5–9).
Брати і сестри, чи можемо ми хоча б трохи зрозуміти, як то могло бути чекати на ознаку про Його пришестя, а також знати про жахливий день смерті? Чи залишалися б ми з вами стійкими й непохитними у вірі чи ж завагалися б і відступили?
Тоді дійсно було дано ознаку народження Христа, передречену Самуїлом. В атмосфері релігійного переслідування і перебуваючи в ніжному віці, коли вам приблизно 15 років, ви з подивом побачили, як одного вечора сонце сіло, але темрява не настала.
“І люди почали дивуватися, тому що не було темряви, коли настала ніч. …
І вони почали розуміти, що Син Бога має незабаром явитися; так, … всі люди … були так надзвичайно здивовані, що вони впали на землю. …
І сталося, що не було темряви всієї тієї ночі, але було світло, наче у полудень. І сталося, що сонце зійшло вранці знову, … і вони знали, що то був день, коли Господь має народитися, завдяки ознаці, яку було дано.
І все сталося, дійсно, все-все, кожна дрібниця, згідно з словами пророків.
І сталося також, що нова зірка з’явилася, згідно з Словом” (3 Нефій 1:15, 17, 19–21).
Той день, коли народився Ісус, був днем визволення віруючих у Новому світі. Світло як ознака народження Спасителя буквально врятувало їхні життя.
Смерть і воскресіння Спасителя
А зараз, брати та сестри, уявіть, що минуло більше 30 років, і вам скоро буде 50. Ви все ще добре пам’ятаєте вчення Самуїла і пережите вами, підлітком, коли було дано ознаку народження Господа.
Одною з ознак смерті Христа, провіщеною Самуїлом, було три дні цілковитої темряви (див. Геламан 14:27; 3 Нефій 8:3).
“І сталося, що густа темрява вкрила все лице землі, так що жителі її, хто не загинув, могли відчувати туман темряви;
І не можна було мати світла через темряву, ні свічок, ні факелів; не можна було запалити вогню …, так що не могло бути ніякого світла зовсім;
І не було видно зовсім ніякого світла, ані вогню, ані мигтіння, ні сонця, ні місяця, ні зірок, бо такими великими були тумани темряви, що були на лиці землі.
І сталося, що це продовжувалося протягом трьох днів, що не було видно ніякого світла” (3 Нефій 8:20–23).
Як то було пережити ті три дні темряви, яку важко описати, а потім, через короткий час, забратися з іншими 2500 людьми біля храму в землі Щедрій? Чи можете ви уявити собі велич того моменту, коли Спаситель зійшов з небес і проголосив: “Дивіться, Я є Ісус Христос. … Я є світло і життя світу”? (3 Нефій 11:10–11; курсив додано).
Звертаючись до цього особливого зібрання біля храму, перше слово, вжите Спасителем, щоб описати Себе, було: “світло”. Самуїл передрік ознаку світла. Ознаку світла було дано при народженні Спасителя. Для людей, які зібралися у великій кількості, жахливу темряву й страх було розсіяно справжнім світлом---Самим Ісусом Христом.
Розповідь про перше Різдво у Книзі Мормона допомагає нам пізнати і більш повно зрозуміти, що Ісус Христос є “світло[м], що сяє в темряві” (див. УЗ 10:57–61). В якому б віці ми не були, в яких би обставинах ми не перебували і які б випробування нам не випадали, Ісус Христос є світлом, яке розсіює страх, вселяє впевненість і скеровує, а також дає тривалий мир і спокій.
Багато з наших незабутніх і незмінних Різдвяних традицій супроводжуються використанням різних видів світла—гірлянд, освітлення в наших домах і на них, свічок на наших столах. Нехай же прекрасні вогні будь-якого свята нагадують нам про Того, Хто є джерелом всього світла.
Здійснилися пророцтва,
І вічне Світло вже
Засяяло у темряві
І радість нам несе.
(“О ти, містечко Віфлеєм”, Гімни, № 121).
Я свідчу, що Ісус народився у Віфлеємі, переможно виконав Свою земну місію й священнослужіння і живе сьогодні як наш воскреслий Господь. Я свідчу про це у священне ім’я Господа Ісуса Христа, амінь.