Менш помітні дари

Різдвяний духовний вечір за участю Першого Президентства, 2021 р.

Мішель Д. Крейг

Перша радниця у генеральному президентстві Товариства молодих жінок

Неділя, 5 грудня 2021 р.

Вступ

Коли я була дитиною, яскравою подією в святкуванні Різдва був приїзд бабусі й дідуся Лундгренів. Кожного року вони долали довгий шлях на своєму старенькому автомобілі, щоб побачитися з нами. Ми любили їх і любили бабусині шведські млинці, приготовані зі свіжою сметаною, яку вона купувала у місцевого фермера в своєму містечку. Вона стояла біля плити годинами, готуючи млинці доти, доки ми вже не могли з’їсти ні шматочка більше. Виросло ще два покоління дітей, які також люблять ласувати тими шведськими млинцями. І кожного разу, коли ми їх готуємо, то згадуємо бабусю Лундгрен і її дар любові.

Найкращими з дарів є дари часу і талантів. Я впевнена, що ці дари є святими.

Дари

Ця пора є порою очікування на подарунки. Але цього вечора давайте на мить зупинимося, щоб поговорити про дари, які ви вже отримали—і про те, хто вам їх дав та чому.

Бог наділив кожного з нас дарами. Ви, можливо, не вважаєте себе обдарованою людиною, але у вас є духовні дари від Бога, тож ви можете благословляти інших і наближатися до Нього¹.

Які дари Він вам дав?

Чесно кажучи, я ніколи не вважала себе обдарованою. Я не дуже-то вправна у співі, чи в танцях, чи в спорті, чи в мистецтві, чи в математиці, чи …, чи … я абсолютно … звичайна.

Іноді, дивлячись на великі таланти інших людей, я почувалася нікчемою. Але я все краще розумію, якими безцільними і навіть руйнівними є такі порівняння. А що важливіше—я навчилася бачити священну силу Божих “менш помітних дарів” і отримувати від них радість, сприймаючи їх як доказ Його любові й довіри.

Старійшина Марвін Дж. Ештон навчав, що серед духовних дарів Бога є “менш помітні”, зокрема “дар ставити запитання; дар слухати; дар чути тихий, лагідний голос та дар говорити тихим, лагідним голосом; дар уміти плакати; дар уникати суперечок; дар уміти погоджуватися; дар уникати непотрібних повторень; дар прагнути того, що є праведним; дар не судити; дар звертатися до Бога за скеруванням; дар бути учнем; дар піклуватися про інших; дар уміти розмірковувати; дар молитися”².

Чи цей перелік допомагає вам поглянути на дари у новому світлі? Він допомагає мені.

Ці непомітні дари допомагають надихати Божих дітей у той спосіб, що й ті з них, які ми частіше помічаємо і яким радіємо³. Ці непомітні дари допомагають нам досягати найважливіших цілей у житті. Однак, на жаль, іноді ми приховуємо їх і зовсім не цінуємо чи не ділимося нашими дарами, боячись, що вони не відшліфовані, не досконалі або не такі хороші, як нам би хотілося.

Коли ми не виявляємо вдячності за ці менш помітні дари, то втрачаємо нагоду надавати підтримку Його дітям—і ми втрачаємо нагоду відчути Божу любов⁴.

Заграйте мелодію своїх дарів

Хочу показати вам ще один подарунок—подарунок від мого дідуся Лундгрена. Дідусь завжди хотів грати на скрипці. Втім його скрипка лежала без ужитку й упродовж років припадала пилом на його полиці, а потім на моїй. Ті струни так і не зіграли жодної мелодії.

Порівняймо це зі скрипкою моєї шестирічної онучки Скарлетт. У неї є дар, яким вона сьогодні поділиться.

[Cкарлетт грає на скрипці]

Дякую, Скарлетт. Це було чудово. Я люблю тебе.

Ми отримуємо свої дари від Небесного Батька для того, щоб ділитися ними. Скрипка, на якій грає Скарлетт, недорога, і ми можемо знайти недоліки в інструменті або в техніці виконання. Але оскільки Скарлетт грала від щирого серця, вона зробила нам подарунок і принесла радість.

Не забувайте використовувати Божі дари і дякувати навіть за менш помітні з них. Візьміть дані Ним дари з ваших полиць. Якщо ви тримали їх там через сумніви в собі, струсіть порох і спробуйте їх застосувати. Принесіть їх Богові та Його дітям. Дари, які всі ми маємо від Небесного Батька, призначаються для того, щоб ними користуватися і ділитися. Усі ваші дари від Бога, якими б недосконалими вони не були, приносять радість і, коли ними користуються, є гімном хвали.

Застосуйте свій дар слухати з любов’ю і відвідайте самотню подругу або друга. Чи маєте ви дар уникати суперечок і вміти погоджуватися? Ці дари ніколи не були так потрібні, як зараз. Подаруйте їх своїй сім’ї, друзям і сусідам. Скажіть подорожньому, що ви його любите, і запросіть до обіднього столу. Проведіть надихаючий урок. Напишіть записку зі словами доброти. Скористайтеся своїми дарами, щоб допомагати будувати Сіон і зміцнювати людей навколо себе. Богу потрібні всі дари. Він дав нам усі дари, щоб ми надихали Його дітей. Не допустіть, аби ваша музика не прозвучала, хтось залишився без ваших обіймів або пробачення.

Отримання Його дару

В Різдвяну пору 1832 року першим святим, яким було дуже нелегко, також доводилося стикатися з громадськими й політичними заворушеннями. Пророк Джозеф Сміт щойно пророкував про громадянську війну⁵. Так, це не дуже підбадьорювало.

Однак 27 грудня Джозеф отримав ще одне одкровення—“послання миру” від Господа⁶. У ті важкі часи Господь нагадав Джозефу про дари, які Він дав Своїм святим—а найважливіше, про дар Спасителя Ісуса Христа і надію на вічне життя.

Причина радіти того Різдва полягала в тому, щоб бачити й отримувати Божі дари; перше і найголовніше—це “безцінний дар”⁷ Спасителя. Те саме стосується і цієї Різдвяної пори.

В отриманому Джозефом одкровенні Господь ставить йому наступне запитання:

“Бо яка користь людині від дару, який дарується їй, якщо вона не приймає дар? Ось, вона не радіє ні від того, що дається їй, ні тому, хто є подавцем дару”⁸.

Висновок

Я сподіваюся, що кожен з нас може побачити і отримати дари, які Бог дав нам—але перш за все я сподіваюся, що кожен з нас може мати радість у Богові, подавці цих дарів.

Я вдячна за незрівнянний дар Його Сина—Сина, Який прийшов на землю немовлям і молода мати сповила Його й поклала у ясла. Той малюк навчався рядок за рядком і зростав від благодаті до благодаті, поки Він не віддав Своє життя як жертву за мої гріхи. За ваші гріхи. За гріхи всіх, хто жив чи будь-коли житиме на землі.

Ми співаємо слова улюбленого гімну:

“Світе, зустрінь Свого Творця! Царя свого прийми!”⁹

Дар Ісуса Христа було дано, і якою ціною! Запитання полягає в тому, чи ми приймемо Його? Чи впустимо ми Його і чи зробимо так, щоб Він був понад усе? Як?

Я свідчу, що, приймаючи нашого Царя і Його дари, ми отримаємо справжню радість—радість для світу і радість у світі.

“Дяка Богові за невимовний дар”¹⁰ Його Сина, у святе ім’я Ісуса Христа, амінь.