“І ти також можеш дізнатися про це”
Різдвяний духовний вечір за участю Першого Президентства
Неділя, 5 грудня 2021 р.
Мої дорогі брати і сестри! На те, як святкувалося Різдво в нашому домі, коли я був дитиною, дуже вплинули традиції рідних країв моїх батьків. Моя мати іммігрувала до Сполучених Штатів зі Швеції, а мій батько—з Фінляндії1. Готуючись до Різдва, ми прикрашали нашу ялинку саморобними прикрасами, а мама все готувала, готувала і готувала випічку. Наскільки мені відомо, вона була родичкою бабусі сестри Крейг—бабусі Лундгрен. Святвечір починався для нас із розкішного шведського столу з традиційними смаколиками, приготовленими мамою,—там були фрикадельки, рисовий пудинг і багато різновидів хліба, тістечок та печива. Святвечір завершувався прибуттям Юльтомтена—Санта-Клауса—який приносив подарунки усім дітям. Але перед тим, як приходив Юльтомтен, мама завжди збирала разом мого брата, моїх сестер і мене, щоб послухати, як тато читає з Нового Завіту розповідь про Різдво.
Мій батько був спокійною, небагатослівною людиною. Він мало говорив і рідною мовою, і англійською, яку вивчив вже дорослим. Він був безтактно чесним і ніколи не розщедрювався на похвалу. Він ніколи не був примхливим і ніколи не прикрашав вигадкою своїх слів. У Святвечір він читав з 2-го розділу євангелії від Луки. Він читав про подорож Йосипа і Марії до Віфлеєма, про явлення ангелів пастухам, про народження Ісуса і про те, як Марія обмірковувала у своєму серці все, що сталося. Але мій батько не зупинявся тут, на 19-му вірші; він продовжував читати розповідь про те, як Марія і Йосип принесли маленького Ісуса до храму в Єрусалимі, щоб за законом Мойсея скласти жертву.
Мій тато читав:
“І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семен …
І від Духа Святого йому було звіщено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.
І Дух у храм припровадив його. І як внесли Дитину Ісуса [Марія та Йосип], …
тоді взяв [Семен] на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:
“Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром,
бо побачили очі мої Спасіння Твоє,
яке Ти приготував перед всіма народами”2.
У цю мить мій тато завжди робив паузу. Потім він виголошував своє свідчення. Він завжди коротко промовляв англійською мовою з сильним акцентом: “Хоча я й не в змозі потримати маленького Ісуса на своїх руках, я знаю, так само, як знав Семен, що те маленьке дитя було Сином Божим, моїм Спасителем і Викупителем. Він—реальний, і Він живий”. Після такого проголошення він дивився на кожного з нас проникливим поглядом своїх блакитних очей і казав, емоційно киваючи головою: “І ти також можеш дізнатися про це”.
Мої батько й мати знали, хто був той маленький хлопчик у Віфлеємі і що Він здійснить, коли виросте. Це знання переобразило їх. Вони прагнули не лише того, щоб ми—діти, вірили їхнім словам3, але й того, щоб ми самі дізналися про це, щоб також переобразитися. Спонуканий свідченнями своїх батьків, я став на шлях завітів з прагненням “також дізнатися про це”.
Коли мені було 11 років, наша сім’я жила у Гетеборзі, Швеція. Президент місії звернувся із запрошенням до всієї молоді прочитати Книгу Мормона. З формальної точки зору це запрошення не поширювалося на мене, але мій брат у той час був дияконом, і він відгукнувся на нього. Я завжди хотів бути таким, як мій брат, і робити те, що робив він, тому я приєднався до нього. Батьки вручили моєму брату, моїм сестрам і мені індивідуальні комплекти Писань, які стали нашими, і я почав читати кожного вечора.
Через кілька місяців потому президент Гьоста Мальм, радник у президентстві місії4, закликав молодь, яка читала Книгу Мормона, запитати у Бога про її істинність. Я вирішив, що саме так і зроблю. Того вечора я дочекався, поки мій брат засне. Я виліз із ліжка, став навколішки на холодній підлозі й почав молитися. Невдовзі я відчув, як ніби мені було сказано: “Я завжди казав тобі, що вона істинна”. І тоді мене огорнуло відчуття миру, яке неможливо описати словами. Я пізнав особисто, силою Святого Духа, що Книга Мормона істинна5.
Саме так, як обіцяно у Вступі до Книги Мормона, я також “дізна[вся силою Святого Духа], що Ісус Христос є Спаситель світу, що Джозеф Сміт—Його … пророк у ці останні дні та що Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів є царство Господа, знову встановлене на землі у підготовці до Другого пришестя Месії”6. Це знання, поєднане з подальшими свідченнями, переобразило мене, так само, як моїх батьків.
Це знання—що Ісус Христос є Сином Божим і що Він був розп’ятий за гріхи світу—є духовним даром7. Цей дар не пов’язаний з якимось конкретним чином священства чи конкретною статтю; натомість він доступний всім, хто гідний його отримати. Нас не просять принести Спасителю дари: золото, ладан і смирну, щоб стати гідними отримати цей чудовий духовний дар. Нас просять віддати себе8. Один з пророків у Книзі Мормона, Амалекій, благав свій народ: “І ось … я б хотів, щоб ви прийшли до Христа, Який є Святий Ізраїля, і скуштували від Його спасіння і сили Його викуплення. Так, прийдіть до Нього, і віддайте всю вашу душу як жертвоприношення Йому …; і як те, що Господь живий, ви будете спасенні”9.
Зростаючи, я бачив, як мої батьки служать іншим людям. Я бачив, як вони дотримуються завітів, які уклали з Богом. Я бачив, як вони старанно займаються домашнім і візитним вчителюванням, намагаючись священнослужити тим, кому вони служать. Я бачив, як вони беруть участь у храмових обрядах і приймають церковні покликання. І кожного року у Святвечір мій батько свідчив разом з Семеном про Спасителя Ісуса Христа. Минули роки, і мій батько пропонував “також дізнатися про це” зятям і невісткам та внукам.
Через десятки років після того, як я в дитинстві отримав досвід, пов’язаний з Книгою Мормона, мене було покликано служити генеральним авторитетом сімдесятником і призначено виступити на генеральній конференції. Мої сестри подбали про те, щоб мій 92-річний батько зміг подивитися ту конференцію і, особливо, мій виступ. Після генеральної конференції я пішов до нього додому. Я спитав: “Тату, ти дивився конференцію?” Він відповів: “Так”. Я спитав: “Ти слухав мій виступ?” Він відповів: “Так”. Трохи невдоволено я промовив: “Тату, то про що ж ти думав?” Він відповів: “О, виступ був хороший. Я майже пишався тобою”.
Після довгої паузи він промовив: “Дейле, мені потрібно дещо сказати тобі”. І тоді я усвідомив, що поки я напрошувався на комплімент, мій батько думав про щось набагато важливіше, ніж висловлення мені похвали. Він продовжив: “Минулої ночі мені снився сон. Мені снилось, що я помер, і я побачив Спасителя. Він обійняв мене Своїми руками і сказав, що мої гріхи прощено. Мені було так приємно”. Це все, що тато сказав вголос. Але вираз його обличчя був красномовнішим за слова; він знав Ісуса Христа. Він знав, що хлопчик з Віфлеєма, який “зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей”10, був його спасінням, що Син Божий виріс і спокутував його гріхи. І мій тато знав це задовго до того, як побачив цей сон. Цей сон був просто лагідною милістю—даром—від люблячого Небесного Батька літньому чоловікові, який помер через два місяці після цього. З усіх коли-небудь отриманих мною різдвяних дарів, я найбільш дорожу даром свідчення і віри, уособленим прикладом моїх батька і матері.
Цього Різдва попросіть свого Небесного Батька про духовний дар пізнання того, що Спаситель світу живий і що Він реальний. Різдвяна пора—це чудовий і найбільш слушний час, щоб вивчати Його життя і старатися наслідувати Його характер та якості. Роблячи це, ви можете пізнати, що Ісус є Христос, Син Божий, і що Він спокутував ваші гріхи. Це знання є кращим і довговічнішим за будь-який з дарів, які Юльтомтен будь-коли може принести вам, оскільки воно може переобразити вас. Ви дізнаєтеся, що Спаситель з любов’ю відновлює те, що ви не в змозі відновити, зцілює рани, які ви не в змозі зцілити, лагодить те, що було непоправно зламано, відшкодовує всі втрати, яких ви несправедливо зазнали, і назавжди відновлює навіть зламані серця.
Як і мій земний батько, я знаю, що не буду в змозі потримати того маленького хлопчика Ісуса на своїх руках, але я знаю, так само, як знав Семен, що те маленьке дитя було Сином Божим, моїм Спасителем і вашим Спасителем, моїм Викупителем і вашим Викупителем. Він—реальний, і Він живий. І ви також можете дізнатися про це. В ім’я Ісуса Христа, амінь.