Бо для праведних Різдво означає, що все буде добре
Різдвяний духовний вечір за участю Першого Президентства, 2022 р.
Неділя, 4 грудня 2022 р.
Я дякую Президенту Нельсону і Першому Президентству за привілей промовляти цього вечора. Наша сім’я дотримувалася різдвяних традицій у нашій рідній країні, а також у Франції, Німеччині та Бразилії. Де б ми не жили, для всіх нас, хто вірить в Ісуса Христа і наслідує Його, одна чудова істина залишається незмінною: ми радіємо, що Той, Кого було покликано від початку, Той, на Кого чекали впродовж століть, Той, Хто був Єдинонародженим від Батька, прийшов у середину часів за найскромніших обставин. Він прийшов! І оскільки Він прийшов, мільярди людей, які жили на цій землі, житимуть знову і зможуть успадкувати вічне життя — найвеличніший з усіх дарів Бога, якщо зроблять відповідний вибір.
Прекрасна історія Його народження на Різдво містить багато уроків, які ми можемо засвоїти.
Ось один з уроків, яким я хотів би поділитися з вами цього вечора: які б хвилювання і непевність, труднощі і проблеми не спіткали нас тут, у нашому смертному житті, для тих, хто є праведними — хто має віру і довіряє Господу — наприкінці все буде добре.
Подумайте про ці чудові приклади.
Праведна жінка, яку звали Єлисавета, і її чоловік Захарій, перебуваючи вже у поважному віці, сумували, що не були благословенні можливістю мати власних дітей. Втім вони були вірні й покладалися на Господа.
Хоча в Писаннях не вказано, що Захарій та Єлисавета, можливо, відчували або казали одне одному, музична драма Savior of the World (Спаситель світу) допомагає нам замислитися над тим, що могло бути у них на серці. Захарій каже Єлисаветі: “Нас не було обрано, щоб ми мали дітей. Але ми все одно покладаємося на Господа”. І потім вони співають: “Я Богу присвячу весь час, але не для того, щоб Він вчинив за моєю волею. … Якщо так не станеться, присвятити Йому весь час означатиме, що я буду чекати, і спостерігати, і бачити. … Я … дозволю Йому скеровувати мене … доки не минуть мої години, дні та роки”1.
Тоді сталося диво. У Писаннях сказано, що Захарію у храмі явився ангел Гавриїл. Ангел проголосив: “Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому ймення Іван. … І він … готових людей спорядит[ь] для Господа”2.
Захарій відповів: “Я ж старий, та й дружина моя вже похилого віку”3.
Гавриїл на це сказав: “За те, що ти віри не йняв був словам моїм”, “замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це”4.
Подумайте, що тоді, можливо, відчули Єлисавета і Захарій. Упродовж років вони молилися про те, щоб мати дітей, але цього не сталося. Вони продовжували дотримуватися заповідей і покладатися на Господа. Потім Захарію явився ангел, але після спілкування з ним Захарій онімів. Можливо, він почав непокоїтися про своє становище перед Господом. Але у належний час народилося дитя. Захарій знову зміг говорити. А дитя стало пророком Іваном, який підготував шлях для Спасителя. Якими б не були непевність і труднощі, для праведних наприкінці все складається добре.
Потім у Різдвяній історії ми знайомимося з улюбленою Марією, обраною стати матір’ю Сина Божого. Втім і в її житті є труднощі й непевність. Марії явився Гавриїл і розповів їй про її благородне покликання. Марія запитала: “Як же станеться це, коли мужа не знаю?”5 Гавриїл пояснив, що сила Духа Святого злине на неї, і Всевишнього сила обгорне її, і вона зачне Сина Божого, і ймення Йому буде Ісус.
Уявіть, яку радість і щастя вона напевно відчула, коли її відвідав Божий ангел. Яке велике смирення вона відчувала, думаючи про те, що стане матір’ю довгоочікуваного Месії. Втім треба було повідомити Йосипа, а з цим не все було владнано. Йосип був праведною людиною і не хотів ганьби для Марії, але він був не певен, як вчинити правильно. Він опинився у складній ситуації і відчував непевність. Тоді йому уві сні явився ангел і промовив: “Йосипе, … не бійся прийняти Марію, дружину свою, бо зачате в ній — то від Духа Святого. І вона вродить Сина, ти ж даси Йому ймення Ісус, бо спасе Він людей Своїх від їхніх гріхів”6.
Безперечно ми можемо зрозуміти, що Марія відчуває стурбованість і непевність, думаючи, як буде явлено це найдивовижніше благословення. Йосип також хвилювався і непокоївся. Втім нині було зрозуміло, що вони йтимуть цим шляхом разом. Як, мабуть, зраділа Марія, дізнавшись, що Йосипу явився ангел. Як, мабуть, радів Йосип, дізнавшись, що це була воля Бога. Попри непевність і труднощі, для праведних наприкінці все складається добре.
Але, як ми знаємо, попереду ще були труднощі; так завжди буває. Коли для Марії наблизився час народжувати, римляни висунули вимогу, щоб Йосип повернувся у містечко Віфлеєм. Марія і Йосип вирішили, що вони вирушать туди разом. Усім нам подобається прекрасна Різдвяна історія. Коли вони прибули у Віфлеєм, в заїзді місця не стало для них. Уявіть, як, безперечно, хвилювався Йосип. Як так могло статися? Чому повинна Марія, найобраніша з усіх жінок, народжувати Сина Всевишнього у якійсь занедбаній стайні? Чи пройдуть пологи без проблем або ускладнень?
Це могло здаватися дуже дивним, дуже несправедливим. Але дитя народилося; Він був здоровий. Як співається у чудовій різдвяній пісні: “Маленький Ісус в яслах спав у хліву, на сіно поклавши голівку Свою”7.
Ще не встигла минути ніч, як ангел явився пастухам, що були у полі, і приніс їм звістку великої радості. І ангели співали: “Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!”8
Пастухи пішли у Віфлеєм, щоб знайти дитятко Ісуса. Коли вони знайшли маленького Христа, яку втіху і впевненість, мабуть, відчули Йосип і Марія, усвідомивши, що труднощі, з якими вони стикались, мали певну мету. Ангели звістили про Його пришестя і Його благородну місію. Після непевності й труднощів, для праведних наприкінці все складається добре.
У Новому світі праведні також стикнулися з проблемами, відчували непевність і мали сумніви. Пророк Самуїл провістив, що народження Спасителя станеться через п’ять років і що буде дано ознаку — цілу ніч не буде темряви. З наближенням того дня дехто запланував таке, що не вкладається в голову. “Невіруючі[, які оголосили, що час уже минув,] призначили день, коли всіх тих, хто вірив[, що Спаситель прийде у світ], буде віддано на смерть, якщо не явиться та ознака”9. Невіруючі насміхалися над віруючими: “Ваша радість і ваша віра стосовно цього була марною”10. Уявіть, як нелегко було праведним і які сумніви були у них. У Писаннях сказано, що Нефій “вклонився до землі, і заволав щиро до свого Бога від імені свого народу”11. І коли Нефій молився, “голос Господа долинув до нього, кажучи: Підійми свою голову і будь у доброму гуморі; бо ось, час уже поруч, і цієї ночі буде дано ознаку, а назавтра Я прийду у світ”12.
У Писаннях проголошується: “Слова, які дійшли до Нефія, здійснилися, … бо ось, при заході сонця не було темряви. … [І] всі люди … були так надзвичайно здивовані, що вони впали на землю. … І сталося, що не було темряви всієї тієї ночі, але було світло, наче у полудень. … І вони знали, що то був день, коли Господь має народитися”13.
Якими б не були труднощі та непевність, для праведних — для тих, хто покладається на Бога — наприкінці, чи то в цьому житті, чи то коли ми станемо на коліна біля Його ніг, усе буде добре14.
Коли думаєш про священний час народження Спасителя, виникає запитання, чому Господь чекав аж до останньої ночі, щоб лише тоді сказати Нефію, що Він народиться завтра? Він міг сказати йому це заздалегідь: за тижні або місяці. Чому Він допустив, щоб сталося так, що Єлисавета і Захарій сягнули поважного віку, не маючи власних дітей, перш ніж підтвердити їм, що у них народиться пророк Іван? І чому Марії потрібно було непокоїтися стосовно того, як їй далі бути, а Йосипу ставити під сумнів своє місце в цій найвеличнішій з усіх історій? Чому роль ясел, пастухів та ангелів була невідомою до того, як сталися ці події?
У доземному світі Господь проголосив: “І в цьому ми випробуємо їх, щоб подивитися, чи робитимуть вони все, що Господь Бог їхній накаже їм”15. А у Приповістях сказано: “Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся. Пізнавай ти Його на всіх дорогах своїх, і Він випростує твої стежки”16.
У часи непевності, в які ми живемо, у ці наші дні неспокою і труднощів, долаючи негаразди, будьмо вірними. Тієї святої ночі у світ народився Ісус. Він — Спаситель світу, Князь Миру, Цар над царями. Він живий, і “Світло вже засяяло у темряві і радість нам несе”17. Я свідчу, що якщо ми праведні, то всі наші сльози, які ми пролили через смуток, труднощі і непевність, Він, улюблений Син Бога, зрозуміє і оберне нам на користь. “Світе, зустрінь свого Творця!”18 В ім’я Ісуса Христа, амінь.