Народився Христос, наш Спаситель!
Різдвяний духовний вечір за участю Першого Президентства, 2023 р.
Неділя, 3 грудня 2023 р.
Дорогі брати і сестри, з Різдвом!
Ми з вдячністю зібралися на цьому різдвяному духовному вечорі за участю нашого дорогого Першого Президентства. Де б ви не були цієї різдвяної пори, я бажаю вам відчути Божу любов під час нашого вшанування Ісуса Христа, Який є серцем Різдва.
Різдво — це час музики, ароматів і смаків, передчуття і щедрості. Це час збирання, незалежно від того, живемо ми поруч чи далеко одне від одного.
Часто Різдво стає Різдвом, коли ми тихенько приносимо радість Різдва іншим. Багато сімей виконують роль Санти. Багато людей освітлюють світ світлом Ісуса Христа.
Ми оживлюємо збережені спогади про Різдво. З часом різдвяні спогади стають традиціями, які можуть зміцнити нашу любов до Ісуса Христа — Агнця Божого, Сина Вічного Батька, Спасителя світу1.
Якщо у вас є улюблені різдвяні спогади і традиції, з радістю насолоджуйтеся ними цієї пори. Якщо ви ще створюєте різдвяні традиції, нехай вони будуть такими, що зміцнюватимуть вашу любов до Ісуса Христа і благословлятимуть вас кожного року.
Можна мені поділитися трьома улюбленими різдвяними традиціями сім’ї Гонг?
По-перше, кожного року ми з сестрою Гонг любимо знову діставати і роздивлятися різдвяні прикраси, які розповідають нашу сімейну історію.
На початку нашого шлюбу ми з сестрою Гонг навчалися в аспірантурі в Англії. Ми жили в маленькій квартирі на дуже скромний студентський бюджет. Порахувавши свої пенси, ми купили маленьку убогу різдвяну ялинку, за яку було б прикро навіть Чарлі Брауну.
Завжди творча, сестра Гонг використала прищіпки, щоб зробити для нашої різдвяної ялинки прикраси у вигляді маленьких британських солдатиків. На кожного з них вона наділа чорний вовняний капелюх і домалювала їм усмішку.
Упродовж 43 років ці британські солдатики з прищіпок стояли смирно на нашій різдвяній ялинці. Вони нагадують нам наше перше подружнє Різдво — далеко від дому — як і кожне наступне Різдво.
Сім’я нашого сина зробила з прищіпок для білизни такі фігурки. Вони відображають місіонерів по всьому світу. Бачите їхні усмішки? Національний одяг? Таблички? Мені сказали, що один із них схожий на мене.
Наші різдвяні прикраси оживлюють теплі спогади про друзів і життя в різних місцях світу. Щороку веселий багатоманітний парад різдвяних спогадів змушує нас усміхатися.
Пророк Алма свідчить, що земля, яка рухається у звичайному порядку, вказує на те, що Бог існує. Різдво знаменує відому точку відліку у 365¼-денному щорічному обертанні Землі навколо Сонця. Коли ця щорічна ротація повертає нас до дорогоцінної різдвяної пори, я думаю про те, що письменник Е. Б. Уайт написав про “Коло часу”2.
Він каже, що лише з досвідом ми розуміємо, що “в дійсності час рухається зовсім не по колу”. Коло часу може здаватися “досконало сформованим, незмінним, передбачуваним, нескінченним”. Але лише в молодості ми вважаємо, що, пройшовши повне коло, ми залишаємося в тому ж віці, в якому його починали.
Щороку з наближенням Різдва я почуваюся дещо так само, а дещо по-іншому — і це наводить мене на думку про те, як час (і простір) може одночасно бути лінійним і круговим. Як “тісна і вузька дорога”3 і “один вічний круг”4 можуть бути взаємодоповнюючими описаннями реальності життя за завітами, які зосереджені на Дитині Христі, народженій у Віфлеємі.
Таким чином, для мене магія Різдва частково полягає в тому, щоб бути дитиною і дорослим одночасно. Ми, дорослі, радіємо тому, чому зараз радіє дитина, якою ми колись були. І ми радіємо з дитиною, коли створюємо і поновлюємо разом спогади і традиції.
Друга улюблена різдвяна традиція сім’ї Гонг — виставляти наші сімейні вертепи, тобто фігурки, що зображують сценку про народження святої Дитини Христа.
Мабуть, і вам подобається те, що різдвяні вертепи зосереджені на Ісусі Христі, запрошуючи нас робити те ж саме? Як сказав один місіонер, який нещодавно завершив місію: “До місії Ісус Христос був частиною мого життя. Тепер Він — моє життя”.
Наші сімейні вертепи мають усі можливі розміри і різний вигляд, зроблені з усіх можливих матеріалів, з усіх можливих місць. Кожен вертеп свідчить про Ісуса Христа і благословення, яке Він несе для кожного народу, коліна, язика і всіх людей.
Нам подобається, що Божі діти повсюди зображують немовля Ісуса, Марію, Йосипа, мудреців, пастухів і тварин відповідно до звичних і знайомих їм обставин, особливостей і традицій. Ці вертепи також нагадують нам, що Бог любить усіх Своїх дітей; ми бачимо Божу любов у вигляді наших різдвяних сценок і вертепів, звідки б вони не були.
Третя улюблена сімейна традиція Гонгів у тому, щоб, окрім читання разом розповіді з Писань про народження нашого Спасителя, читати також усією сім’єю вголос Різдвяну історію Чарльза Дікенса.
Якщо я надіну шарф і циліндр, то можете ви уявити мене хоча б на мить Ебенезером Скруджем з Різдвяної історії?
Іноді наша сім’я читає Різдвяну історію від початку до кінця. Помішуючи какао карамельною тростинкою, ми сміємося над дотепними жартами з книги на кшталт “єпископ, що палить”. Ми тремтимо, коли дух Джейкоба Марлі смикає його ланцюги. Наше серце завмирає, коли духи Минулого, Нинішнього і Майбутнього Різдва допомагають Ебенезеру Скруджу стати новою людиною.
Іноді наша сім’я читає скорочену версію Різдвяної історії, зроблену нашою невісткою і сином, яка відповідає короткочасній здатності утримувати увагу молодшими членами сім’ї.
А іноді з усмішками і з почуттям гумору наша сім’я читає таку собі наклейку на бампері Різдвяна історія. Там містяться лише два рядки: “Яке безглуздя!” і “Боже, благослови кожного з нас”.
Чарльз Дікенс почав писати Різдвяну історію в жовтні і закінчив її на початку грудня 1843 р. — лише за шість тижнів. Перший тираж у 6000 примірників був надрукований у Лондоні 19 грудня 1843 року. Його було повністю продано на Святвечір.
Ті, хто досліджує історію написання Різдвяної історії, зазначають, що Чарльз Дікенс писав у той час, коли вікторіанська Англія переосмислювала значення Різдва. Яку роль у суспільстві можуть або повинні відігравати різдвяна пора, різдвяні ялинки, різдвяні привітання, різдвяні сімейні зібрання, різдвяні листівки, навіть різдвяні колядки?
У той час, коли багато хто почувався невпевнено, ізольовано і самотньо, Різдвяна історія Дікенса зверталася до глибокої потреби у дружбі, любові і основоположних християнських цінностях, подібно до того, як Ебенезер Скрудж знайшов мир і зцілення у своєму минулому, теперішньому та майбутньому.
Тоді, як і зараз, справжнє значення Різдва наближає нас до Ісуса Христа, Якого після народження поклали в ясла. Ісус Христос знає, як допомогти нам, бо Його нутро сповнилося милості, будучи у плоті. Тоді, як і зараз, Різдво є святом належності до завітів, єдності і згуртованості в Ісусі Христі та одне з одним.
Тут дозвольте мені поставити інше запитання про Різдвяну історію. Чому, коли ми згадуємо Скруджа, то в першу чергу думаємо про сварливого старого жадюгу, який насміхається з Різдва як з великого безглуздя?
Чому ми не звертаємо більше уваги на нового Скруджа? Нового Скруджа, який великодушно посилає святкову індичку, щоб зробити сюрприз? Нового Скруджа, який примиряється зі своїм життєрадісним племінником Фреді? Нового Скруджа, який піднімає зарплату Бобу Кретчиту і піклується про Крихітку Тіма?
Нехай скептики насміхаються. Новий Скрудж “зробив усе це, і безкінечно більше”. Він став таким же хорошим чоловіком і хорошим другом, якого знав цей старий добрий світ.
Тож чому б нам не пам’ятати такого пана Скруджа? Чи є навколо нас хтось, можливо ми самі, хто міг би стати іншою людиною, якби ми лише припинили за звичкою сприймати їх такими, якими вони колись були?
Жодна людина і жодна сім’я не є досконалою. Кожен з нас має слабкості і недоліки — те, чого б ми хотіли позбутися, щоб стати кращими. Цього Різдва, можливо, ми можемо отримати — і запропонувати — дорогоцінні дари Ісуса Христа: здатність змінитися і покаятися, пробачити і забути — даруючи ці дари іншим і самим собі.
Примирімося з минулим роком. Відпустімо емоційний гнів і галас, непорозуміння і роздратування, які захаращують наше життя. Надаймо одне одному нові можливості замість того, щоб сковувати себе нашими минулими обмеженнями. Даймо новому Скруджу в кожному з нас шанс змінитися.
Наш Спаситель прийшов на Різдво, щоб звільнити полонених — і не лише тих, хто у в’язниці. Він може звільнити нас від духів нашого минулого та жалкувань через наші гріхи й гріхи інших. Він може викупити нас від нашої егоїстичної природи, якщо ми відродимося в Ньому.
“Народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь”5.
Тож з Різдвом Христовим!
Нехай ваші різдвяні традиції і спогади будуть радісними і яскравими.
Радіймо в Ісусі Христі — у Різдво і кожного дня!
Я з радістю свідчу про Нього в Його священне і святе ім’я. В ім’я Ісуса Христа, амінь.