Дар Святого Духа
Брати і сестри, яке чудове благословення бути з вами цього вечора.
Рівно через три тижні настане Різдво. Того ранку мільйони маленьких дітей прокинуться незвичайно рано і, дещо цікавим чином помінявшись ролями з батьками, витягнуть їх із ліжка. Ледь стримуючи очікування, вони зберуться навколо подарунків, які споглядали так багато днів.
Мій батько любив Різдво; дарування подарунків приносило йому велику радість, і вони з мамою робили це дуже добре. Ми з братами і сестрами, а також багато інших були благословенні їхнім талантом. Деякі з їхніх найкращих подарунків були не матеріальними—це був досвід, завдяки якому виникали узи любові та дорогоцінні спогади. Ці спогади все ще приносять мені радість і сьогодні.
Здається правильним, що основною справою на Різдво є дарування і отримання подарунків. Адже ми вшановуємо незрівнянний дар Божого Сина, Спасителя Ісуса Христа. Звичайно, наші подарунки одне одному ніколи не зрівняються з цим даром, але я вірю, що радість, яку приносить дарування і отримання подарунків, може привернути наші серця до “дарів Бога”1.
Дорогоцінний дар Божого Сина є запрошенням для кожного з нас знайти “мир у цьому світі і вічне життя у тому світі, що прийде”2. Мир може здатися недосяжним у світі, де стає все більше конфліктів і розбіжностей. Але цей мир---це саме те, що наш люблячий Батько і Його Син пропонують кожному з нас, якщо тільки ми його приймемо.
Уявіть, наскільки дивним було б, якби різдвяного ранку ми сиділи навколо ялинки, захоплювалися запакованими у чудові обгортки подарунками, говорили про те, що може бути всередині, а потім зайнялися повсякденними справами так і не відкривши подарунків!
На жаль саме так ми іноді ставимося до Божих дарів для нас. Задумайтеся над цими словами Спасителя: “Бо яка користь людині від дару, який дарується їй, якщо вона не приймає дар? Ось, вона не радіє ні від того, що дається їй, ні тому, хто є подавцем дару”3.
Цього вечора я хочу закликати всіх нас замислитися над тим, як ми можемо по-справжньому отримати дари, запропоновані нам Богом. Зокрема я хотів би зосередитися на безмежному дарі Святого Духа. Роблячи це, я молюся, щоб Святий Дух допоміг нам розуміти важливість цього дару, навчив нас, що ми можемо робити, щоб повніше його отримати, і дав нам благодать діяти відповідно до наших почуттів.
Чому Святий Дух є таким бажаним даром?
Святий Дух---це третій член Божества. Він втішає4, скеровує5, навчає6, освячує7 і у такий спосіб змінює людські серця8. Завдяки Йому ми можемо у нашому житті отримати сили від Бога і набути Його якостей.
Ви пам’ятаєте деякі з цих якостей: “любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра, лагідність [і] здержливість”9. Як нам мене, це гарне описання того, що часто називають “духом Різдва”. Ангельські обіцяння “благовісті ... радості великої” та “миру, у людях доброї волі”10, дані першої Різдвяної ночі, частково виповнюються, коли ми отримуємо Святого Духа.
Ми часто говоримо про намагання зберігати дух Різдва протягом року. Ми природно прагнемо, щоб ці божественні якості дійсно були притаманні навіки нашим душам. І наш досконалий Батько хоче, щоб ми, Його діти, отримали ці дари. Такою є велика обітниця євангелії Ісуса Христа—щоб Святий Дух змінив нас на людей, які подібні Христу, аби “не мати бажання чинити зло, але постійно чинити добро”11, щоб сповнитися Божою любов’ю12. Ці дорогоцінні дари відкриваються для нас, коли ми по-справжньому приймаємо Святого Духа.
Важливим є те, що нам дають дар Святого Духа зі словами: “Прийми Святого Духа”13. Я хотів би розповісти про три умови, виконання яких допоможе нам по-справжньому отримати цей дорогоцінний дар. Для цього я звернуся до важливої події у Книзі Мормона. Воскреслий Христос провів сповнений чудес день, священнослужачи людям, і пообіцяв повернутися наступного дня. Чутки про це поширились і люди, дуже на це очікуючи, збиралися з усієї землі. Деякі з них докладали великих зусиль усієї тієї ночі, аби вранці вони змогли бути у місці, де Ісус явиться знов.
1. Всеохоплююче духовне прагнення
В очікуванні на повернення Спасителя учні навчали натовп того, що Ісус навчав попереднього дня14. Далі у літописі сказано, що вони стали навколішки і молилися “про те, чого вони більше всього бажали; а бажали вони, щоб Святого Духа було дано їм”15. Замисліться на мить, наскільки це важливо—вони дуже очікували обіцяного повернення Спасителя, але не молилися про це. Будучи навченими досконалим вчителем, а потім Його обраними учнями, вони найбільше прагнули дару Святого Духа. Це потужне, всеохоплююче духовне прагнення є важливою умовою для отримання цього дару.
Президент Генрі Б. Айрінг навчав: “Більшість з нас … мають достатньо віри, щоб іноді прагнути Святого Духа. Це бажання може бути слабким і непостійним, але воно з’являється, зазвичай, коли ми в біді. [Але] для того, щоб в майбутному ми могли отримувати скерування, що вестиме нас до безпеки, воно повинно стати постійним і сильним”16. Брати і сестри, для того, щоб ми отримали цей дар, нам потрібно прагнути його усім своїм серцем.
2. Праведна участь в обрядах
Повернувшись до події у Книзі Мормона, ми відкриємо для себе іншу підказку. Помолившись про дар, якого вони найбільше прагнули, про Святого Духа, учні увійшли у воду й охристилися. “І сталося, коли їх усіх було хрищено, … Святий Дух зійшов на них і вони сповнилися Святим Духом і вогнем”17. Обряд хрищення служить фізичним свідченням нашого зобов’язання пам’ятати і виявляти послух, нашої готовності взяти на себе ім’я Христа і нашого прагнення отримати Святого Духа18.
Щотижня у нас є нагода оновлювати це свідчення, коли ми причащаємося, “щоб Його Дух міг завжди бути з [нами]”19. Пов’язані одне з одним обряди хрищення і причастя допомагають принести у наше життя “силу божественності”20. У певному сенсі вони символізують як мету, так і процес набуття божественності. Стати новими створіннями у Христі, “Його синами, і Його дочками”21, такою є наша бажана мета. Ця мета досягається тиждень за тижнем, коли ми прагнемо пам’ятати і виявляти послух. Я запрошую вас приходити щотижня на причастя Господнє з вірою в Його обіцяння, що у міру дотримання нами наших завітів, нас буде сповнено Духом, поступово, “аж до дня досконалого”22.
Цього року день Різдва припадає на неділю. Яке це благословення вшановувати народження Христа і Його досконалу Спокуту, причащаючись у той день.
3. Зростання віри
Останньою і найважливішою умовою, яку я згадаю, є віра в Ісуса Христа. Після того, як Святий Дух зійшов на учнів з великою силою, явився Христос і молився, дякуючи Своєму Батькові за надання їм цього дорогоцінного дару. Потім Він сказав такі важливі слова: “Ти дав їм Святого Духа, тому що вони вірять у Мене”23. Віра у Спасителя і Його досконала Спокута є джерелом всякого доброго дару24.
Зростання віри веде до більших дарів Духа у нашому житті. Як нам зміцнити нашу віру в Христа? Ми бенкетуємо Його словами і дотримуємося їх. Старійшина Д. Тодд Крістофферсон навчав: “Основна мета всіх Писань---наповнити нашу душу вірою в Бога Батька і Його Сина, Ісуса Христа”25. Ця істина згадується в багатьох місцях у Книзі Мормона. Наприклад, цар Веніямин навчав свій народ словам, які він отримав від ангела, й вони допомогли їм мати “надзвичайну віру” в Ісуса Христа, і завдяки цій вірі Дух здійснив могутню зміну в їхніх серцях26.
Якщо ми бажаємо, щоб Святий Дух кожного дня був нашим супутником, ми будемо бенкетувати словами Христа, отриманими з Писань, від живих пророків і з нашіптувань Духа, і будемо їх дотримуватися. Таке щоденне прагнення світла та істини зміцнить нашу віру в Христа, наше бажання бути подібним до Нього і нашу спроможність прийняти третього члена Божества, як нашого постійного супутника.
Брати і сестри, Бог щедро пропонує нам Свої безцінні дари на Різдво та протягом всього року. Я молюся про те, щоб ми не залишали їх нерозгорнутими, але отримали їх, виконавши ці умови. Я свідчу, що коли ми це зробимо, то сповнимося поступово і крок за кроком любов’ю, радістю, миром, чистотою і силою. Ми станемо “учасниками Божої Істоти”27. Ми радітимемо дару і подавцю дару. І коли Він прийде знов, ми будемо підготовлені, щоб “зустріти нашого Творця”28. В ім’я Ісуса Христа, амінь.