Щорічні трансляції
“Над усе”


2:3

“Над усе”

Трансляція навчання Церковної системи освіти • 12 червня 2019 р. • Конференц-зал на першому поверсі Головного офісу Церкви

Спочатку я б хотів особливо подякувати кожному з вас за ті зусилля, що ви докладаєте, аби зробити Спасителя центром вашого євангельського вивчення і навчання. Коли я спостерігав на уроках, як ви з вашими студентами знаходили Його титули і ролі, вивчали Його якості та риси, та вчилися на Його досконалому прикладі1, я відчував вдячність Небесного Батька за те, що ви свідчите про Його Улюбленого Сина. Коли ви виконували пораду старійшини Кларка, допомагаючи своїм студентам пізнавати Його і навчатися від Нього2, я помітив, що у вашому навчанні і закликах до дії більше відчувається Святий Дух. Як недавно сказав мені один учитель: “Коли я поставив Ісуса в центр свого навчання, до мого класу повернулася радість”. Я закликаю вас продовжувати шукати натхнення, щоб дізнатися, як найефективніше робити це кожного дня.

Сьогодні я хотів би попросити вас і надалі збільшувати зусилля, щоб допомагати вашим студентам побачити Спасителя не тільки під час їхнього вивчення Писань, але також у вашому образі, коли ви намагатиметеся наслідувати Його приклад і Його любов. Можливо, ви пам’ятаєте цю ідею президента Бойда К. Пекера, яка здається мені як зворушливою, так і приголомшливою за своїм змістом:

“Якості, які я мав привілей побачити у вас за [ці] роки, брати і сестри, є не більше і не менше, ніж відблиск образу Взірцевого Учителя. Я вірю, що якою мірою ви працюєте у відповідності з отриманим вами викликом і дорученням, тією мірою образ Христа дійсно вигравіюваний на ваших обличчях. І з усіх практичних міркувань є доцільним, щоб у вашому класі в момент навчання, у ваших словах і в натхненні, ви були Ним, а Він вами”3.

Серед якостей Спасителя, які можна осягнути, здається, що одна надає як мотивацію, так і основу для всіх інших,---це Його досконала любов---Його любов до Батька на Небесах і Його любов до кожного з нас.

Апостол Павло написав: “І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!”4 Вчителям семінарії та інституту Павло міг би сказати: “І коли маю дар харизми, і знаю всі основи навчання і вчення, й усю педагогіку, і проводжу чудові наочні уроки, та милосердя не маю, то я ніщо”. Будь ласка, не використовуйте це твердження як виправдання, щоб не трудитися над відшліфуванням навичок вчителя. Але пам’ятайте, що, коли ми молимося про розуміння, знання і навіть віру, якщо ми не додаємо милосердя, то ми будемо “як мідь та дзвінка або бубон гудячий!”5

“Милосердя довготерпить і милосердствує”

Апостол Павло також написав “Любов довготерпить, любов милосердствує”6.

Один з прикладів доброти Спасителя описаний в Лука 19. Закхей, митник, розбагатів на служінні римлянам, але його ненавиділи юдеї, які відчували себе зрадженими через те, що він збирав податки. Одного дня Закхей хотів побачити Ісуса, але не міг цього зробити, бо малий був на зріст і не міг протиснутися через натовп людей, які не хотіли йому допомогти. Отже, Закхей вибіг вперед того місця, де мав проходити Ісус, і виліз на фігове дерево, щоб побачити Його, коли Той буде проходити повз нього.

Закхей на дереві

У Писаннях сказано: “А коли на це місце Ісус підійшов, то поглянув угору до нього й промовив: Закхею, зійди зараз додолу, бо сьогодні потрібно Мені бути в домі твоїм!

І той зараз додолу ізліз, і прийняв Його з радістю”7.

Чи можете ви уявити, що означало для Закхея бути побаченим, і як запрошення Спасителя вплинуло на людину, яка звикла, що її не сприймають? Цей невеликий вчинок доброти мав сильно змінити його.

Наші студенти потребують нашого довготерпіння і доброти. Погана поведінка, порушення дисципліни та неприйнятне ставлення іноді можуть значно ускладнювати навчання. Але в такі моменти я закликаю вас не звертати увагу на поведінку, а бачити особистість. Будь ласка, зробіть достатньо довгу паузу, щоб запитати: “Що ще може викликати таку поведінку або ставлення?”

Як навчав старійшина Джеффрі Р. Холланд: “Якщо ці діти пасивні, можливо, ви ще не можете навчати їх, але можете любити їх. А, якщо ви любитимете їх сьогодні, то, можливо, зможете навчати їх завтра.

… Нічого з цього не залежить від них. Ми можемо любити їх від початку до кінця, і відбуватимуться чудеса”8.

Але як це робити, особливо, коли когось, здається, так важко любити? Старійшина Холланд також допоміг нам з цим, сказавши: “Ви можете розпочати з любові до Бога. Тоді ви можете попросити Його допомогти вам поширити любов до Нього на інших людей, які потребують вашої любові”9. Ви можете “молитися Батькові з усією енергією вашого серця, щоб вас було сповнено цією любовʼю”10. Ви можете молитися, щоб бачити їх так, як їх бачить Він. Ви можете слухати і намагатися зрозуміти їх. І як додав президент Генрі Б. Айрінг: “Служіть їм; знайдіть щось, що ви можете робити для них. Віддавайте належне служінню, і Бог відзначить це. Я обіцяю вам це. Не хвилюйтеся, якщо інколи ваші студенти не дуже приязні. Просто робіть для них щось, і вони будуть більш приязними до вас. Це буде даром від Бога”11.

Дякую всім вам, хто відвідує музикальні вистави і спортивні заходи ваших студентів, або знаходить інші скромні шляхи служити їм. Навіть якщо вони вас не бачать, вони відчувають, що ваша любов до них зростає, тому що Господь благословить вас милосердям за ваше служіння їм12.

Ще один приклад доброти Спасителя описаний в 5 розділі євангелії від Марка.

Ісус зцілює жінку, яка страждала на кровотечу

Замисліться на хвилинку, що Ісус зробив для жінки, яка страждала на кровотечу. Він зробив набагато більше, ніж фізичне зцілення. Вона, мабуть, була виснажена від болю, соціального неприйняття і фінансових труднощів. Тож, коли Ісус відчув, що з Нього вийшла сила, Він “навкруги поглядав, щоб побачити ту, що зробила оце”13. Фізичне зцілення вже відбулося. Ісус йшов, щоб задовольнити іншу невідкладну потребу, але Він все одно зупинився. Він звернув увагу на її віру і ніжно назвав її “дочкою”14. Спаситель бачив її, а не її хворобу. Він бачив людину, яка потребувала любові та допомоги, а не проблему, яку необхідно вирішити, чи завдання, яке необхідно виконати15.

Яке б завдання вам не було необхідно виконати, який би урок вам не було необхідно підготувати чи провести, які б проблеми з дисципліною не виникли, завжди є можливість допомогти людям.

І я сподіваюсь, що наша любов пошириться і на тих, хто зараз не зареєструвався до програми або не відвідує заняття. Є багато людей, подібних до Закхея або цієї жінки, які чекають позаду натовпу. Отже, наслідувати приклад Спасителя означає піти і знайти їх16. Будь ласка, моліться і радьтеся одне з одним, коли ви шукатимете натхнення, щоб допомагати молодим людям пізнати Спасителя і Його вчення. Зусилля, направлені на реєстрацію студентів до програми і на допомогу завершити програму, повинні бути нашим пріоритетом і рушійною силою в роботі, якою ми благословляємо більше дітей Небесного Батька.

“І над усе, зодягайтеся в узи милосердя, як у мантію”

Господь сказав пророку Джозефу Сміту: “І над усе, зодягайтеся в узи милосердя, як у мантію, які є узами досконалості й миру”17. Який це може мати вигляд---зодягатися в узи милосердя?

Жінка, яку зловили на вчинку перелюбу

В Івана 8 ми читаємо про жінку, яку фарисеї привели до храму і підвели до Ісуса. Вони сказали Спасителю:

“Оцю жінку, Учителю, зловлено на гарячому вчинку перелюбу…

Мойсей же в Законі звелів нам таких побивати камінням. А Ти що говориш?”

Ісус нахилився додолу і почав писати по землі пальцем, ніби Він їх не чув. “А коли ті не переставали питати Його, Він підвівся й промовив до них: Хто з вас без гріха, нехай перший на неї той каменем кине!… І Він знов нахилився додолу, і писав по землі…”

Коли фарисеї відчули себе засудженими своєю власною совістю, то вони один за одним пішли. Залишившися з жінкою наодинці, Ісус м’яко запитав її: “Де ж ті, жінко, що тебе оскаржали? Чи ніхто тебе не засудив?

А вона відказала: Ніхто, Господи… І сказав їй Ісус: Не засуджую й Я тебе. Іди собі, але більш не гріши!”18

Коли ви будете думати про цю подію, пам’ятайте про три з тих багатьох уроків, що ми вивчаємо на досконалому прикладі Спасителя.

По-перше, Спокута Ісуса Христа дозволяє нам вчитися з наших помилок і завдяки покаянню не бути засудженими через них. У наших класах є студенти, які припустилися помилок. Якщо ми будемо співчутливо навчати про готовність нашого Небесного Батька прощати і про радість покаяння19, то допоможемо нашим студентам і (нашим дітям) повірити, що Спокута Спасителя розповсюджується також на них---тому що так і є.

І, до речі, цей принцип розповсюджується на кожного з нас. Ми також потребуємо Спокути Спасителя, яка допомагатиме нам отримати прощення і зцілення. А тоді, коли ми особисто відчуватимемо радість покаяння, то зможемо надихати наших студентів звернутися до Спасителя, тому що це запрошення виходитиме з наших власних змінених сердець.

По-друге, наше бажання чинити правильно дуже зростає завдяки любові. Старійшина Дейл Г. Ренлунд сказав: “Спаситель, звичайно ж, не виправдав перелюб. Але Він також не засудив і жінку. Він закликав її змінити своє життя. Вона була вмотивована змінитись завдяки Його співчуттю й милості. У Біблії в Перекладі Джозефа Сміта засвідчено про її учнівство з того часу: “І жінка прославляла Бога з того часу і вірила в Його ім’я” [Іван 8:11, посиланняc]”20.

Ми, вчителі або батьки, іноді відчуваємо спокусу стримати необхідні прояви любові, тому що хвилюємося, що їх можуть сплутати з вибаченням гріха або виправдовуванням поганої поведінки. Наші студенти і наші діти зазвичай вже знають про наші відчуття до Господа і Його заповідей. Те, чого вони часто потребують,---це запевнення в тому, що їх люблять і цінують. Любов і надія---відчуття, які, ймовірно, мала ця жінка, коли була благословлена “узами милосердя” Спасителя,---це те, що, за нашими сподіваннями, відчуватимуть усі наші студенти, пізнаючи Його і Його євангелію.

По-третє, Спаситель любить учення Батька, але ніколи не використовував його для покарання. Фарисеї добре знали закон Мойсея і навіть посилалися на нього, цитуючи і сам закон, і його наслідки. Але сам Законодавець, чиєю місією було “перев’язати зламаних серцем [і] полоненим звіщати свободу”21, вирішив проявити милосердя. Він захистив жінку від звинувачуючих рук і сердець фарисеїв, надавши їм можливість для необхідного самоаналізу і розуміння їхньої власної потреби змінитися.

Іноді зустрічаються студенти або вчителі, які використовують учення в такий спосіб, що запрошує дух звинувачування і засудження. На відміну від підбадьорювання і напучування, цей підхід принижує і може навіть знищувати. Наслідувати приклад Вчителя---це навчати у такий спосіб, щоб нести надію і зцілювати тих, хто має зламане серце.

Крім гріха, зламані серця бувають наслідком різних обставин. Багато студентів переживають важкі, навіть травматичні ситуації, що примушує їх сумніватися в тому, чи їх люблять і цінують. Дехто з них бореться з випробуваннями, із занепокоєнням або з перфекціонизмом, через які вони замість надії відчувають засудження. Інші відчувають себе небажаними, тому що стикаються зі спокусами або труднощами, пов’язаними з сексуальною ідентичністю, і відчувають себе у пастці, хвилюючись, що для них немає місця або майбутнього у відновленій Церкві Ісуса Христа.

Ми, вчителі, маємо прагнути зрозуміти, що можуть відчувати наші студенти. Дозвольте мені поділитися, як один колишній студент описав свій досвід у семінарії. Він сказав: “Є заповідь любити ближнього, але здається, ніби люди вважають, що любити слід ближніх, якщо вони не є геями. Головна ідея тут така: це найгірше, що може бути. Тому я і запитую себе: як я можу мати самоповагу і як Небесний Батько може мене любити?”

Які б особисті проблеми не мали студенти, нам необхідно слухати, щоб розуміти, та виявляти щире співчуття і любов. Нам необхідно створювати класи, де запитанням раді, а проблеми обговорюють з повагою і вдумливо. Нам необхідно чітко навчати істині і допомагати кожному студентові розпізнати його або її вічну ідентичність як дитини люблячих Небесних Батьків22. І нам слід допомогти студентам зрозуміти, що вони не одинокі. Якщо ми проявлятимемо більше любові і розуміння, Святий Дух допомагатиме навчатися і зцілюватиме зламані серця23.

Президент Даллін Х. Оукс навчав: “Ми маємо обов’язок “нести тягарі один одного, так щоб вони були легшими” [Moсія 18:8]. Хоча ми не можемо змінити доктрину Господа, ми бажаємо, щоб наші члени Церкви і наші правила зважали на тих, хто бореться з викликами смертного життя”. Він також сказав, що “завдяки зусиллям наших членів Церкви виявляти більше розуміння, співчуття і любові, зростуть повага і розуміння … [і] зменшаться ненависть і суперечки, які є такими поширеними сьогодні. … Це дійсно є нашим бажанням, і ми прагнемо допомогти нашим членам Церкви та іншим людям досягти цього”24.

Надзвичайно важливо, щоб кожен учитель розумів доктрину, знав, що говорять сучасні пророки Господа на ці теми, і вмів доречно і співчутливо реагувати на них25. Ми дуже відповідально налаштовані на те, щоб покращити ці сфери, і будемо проводити додаткове навчання і надавати для вас більше корисних матеріалів.

Якщо виникнуть моменти, коли через ваші слова або через слова студентів хтось відчує себе небажаним, чи будете ви молитися про силу і розуміння, аби зменшити відчуття звинувачення? Допоможіть студентам запам’ятати, що кожен з нас ще зростає і потребує милості Спасителя. Люцифер був відомий як звинувачувач, який “перед нашим Богом оскаржував [нас] день і ніч!”26 Для порівняння, руки і любов Господа досі розпростерті.

Ще одна риса божественної любові---це бажання нашого Батька на Небесах, щоб ми стали такими, як Він, і отримали всі благословення, які Він підготував для Своїх дітей.

Наш Небесний Батько є Богом високих сподівань

Старійшина Д. Тодд Крістофферсон сказав: “Наш Небесний Батько є Богом високих сподівань”27. Він не відмовляється від нас. Він терпить, коли ми припускаємося помилок; має надію для нас, коли ми вдосконалюємося; і проявляє довготерпіння, коли ми зростаємо. Учитель, який любить своїх студентів, також має високі сподівання і піклується більше про їхній вічний прогрес, ніж про те, як сьогодні пройшов урок, або чи подобається він студентам.

Ісус добре піклувався про розвиток Своїх послідовників.

Ісус і Петро ідуть по воді

Наприклад, Ісус бачив у Петрі те, чого той сам не міг побачити у собі. Він закликав Петра діяти з вірою, а коли той похитнувся, Спаситель підняв його, завжди зосереджуючись на тому, ким Петро стане в майбутньому.

Високі сподівання надихатимуть студентів діяти з вірою, дозволяючи їм отримувати обіцяні благословення від Господа. Старійшина Ніл Л. Андерсен навчав, що, коли ми ведемо і навчаємо без любові і маємо низькі очікування, ми заохочуємо до відхилення від правильного шляху. Високі сподівання без любові приводять до бунту. Багато любові з низьким очікуванням створює відчуття братерства, але майже не сприяє зростанню. Однак, багато любові і високі сподівання творять чудеса28. Це той тип любові, який має Спаситель, і той тип любові, який повинні мати ми, якщо хочемо змінити життя наших студентів на краще.

Коли я запитую студентів семінарій та інститутів, як любов їхніх вчителів благословила їх, вони відповідають швидко і з вдячністю. Ось декілька нещодавніх прикладів:

Одна молода жінка сказала: “Я люблю заходити в семінарію і бачити, що мій вчитель щасливий і усміхається. Я навіть не знаю, як висловити словами, скільки для мене зробила його любов. Нещодавно він сказав комплімент, і, виходячи з будівлі, я стримувалася, щоб не заплакати, такою щасливою я почувалася. Той простий комплімент так багато для мене значив. Кожного дня я з радістю йду до семінарії. Це головна подія мого дня. Любов мого вчителя до мене навчила мене любити інших як синів або дочок Бога”.

Трошки перефразую слова іншої: “Сьогоднішній урок дійсно змінив мене. Я набралася сміливості поставити складне запитання, і моя вчителька дійсно послухала мене і спробувала зрозуміти, чому я про це питаю. Потім вона приділила час, щоб відповісти на це запитання. Її відповідь дійсно відкрила мені очі на деякі речі, про які я не замислювалася раніше”.

І, нарешті, один юнак написав: “Я розпочав цей семестр із поганим ставленням. Мене не хвилювала ні євангелія, ні я сам, і я був зовсім нещасливий. Я сказав батькам, що хочу кинути семінарію. А потім я пішов на урок. І мій вчитель знав моє ім’я, хоч до цього мене там ніколи не було. Дух нашого класу задав тон на весь день, і життя здалося трошки кращим. Я змінив свої звички, став частіше відвідувати церкву, читати Писання і міркувати. Завдяки його любові до нас і до євангелії, і завдяки світлу Христа, яке я бачив у ньому, я прагнув того світла і тієї любові. Я закінчу семінарію, служитиму на місії і колись одружуся в храмі, тому що мій вчитель запросив Духа і разом з Ним щодня навчав мене”.

На завершення я б хотів висловити свою вдячність до Господа і до вас. Я вдячний за всеохоплюючу і постійну любов Господа. Я вдячний за терпіння, яке Він проявляє, коли я намагаюся вивчити ті уроки, про які сьогодні йшлося. Завдяки Його любові і співчуттю, я хочу стати кращим. І я хочу, щоб ви знали, наскільки ми вас любимо. Ми бачимо ваше невгамовне служіння тим, кого ви навчаєте і кому допомагаєте. Ми знаємо, скільки ви про них молитеся, як вам боляче, коли вони мають проблеми, і як ви радієте їхньому успіху. Ми знаємо, що ви несете свої власні тягарі і кожного дня покладаєтеся на Господа, щоб Він зміцнив вас і ваші сім’ї. Сподіваємося, що ви знаєте, що ми молимося за вас і любимо вас.

Нехай завдяки вам кожен студент пізнає і полюбить Спасителя, побачивши Його як у вивченні Писань, так і в вас. Я молюся, щоб ми були просто добрими, бачили особистостей, а не проблеми; прагнули благословити якнайбільше дітей Небесного Батька; зменшували відчуття звинувачення і допомагали кожному відчути, що вони мають місце і майбутнє у Церкві Господа; щоб ми заохочували наших студентів на все життя ставати учнями Ісуса Христа і слідувати вченням Спасителя, дотримуючись шляху завітів, аби вони могли отримати всі благословення, які наш Небесний Батько має для них. Нехай завдяки нам вони відчують любов Небесного Батька та Ісуса Христа і почнуть покладатися на неї. І ніколи не забувайте, що “образ Бога, [може бути] вигравіюваний на ваших обличчях І з усіх практичних міркувань є доцільним, щоб у вашому класі в момент навчання, у ваших словах і в натхненні, ви були Ним, а Він вами”29.

В ім’я Ісуса Христа, амінь.

Посилання

  1. Див. Chad H Webb, “We Talk of Christ, We Rejoice in Christ” (address given at the Church Educational System annual training broadcast, Jun. 12, 2018).

  2. Кім Б. Кларк, “Навчіться від Мене” (вечір з генеральним авторитетом, 26 січня 2018 р.).

  3. Boyd K. Packer, “The Ideal Teacher” (address to seminary and institute teachers, June 28, 1962), 5–6.

  4. 1 Коринтянам 13:2.

  5. 1 Коринтянам 13:1.

  6. 1 Коринтянам 13:4.

  7. Лука 19:5--6; див. Лука 19:1--6.

  8. Джеффрі Р. Холланд, “Навчати і вчитися в Церкві”, Ensign, червень 2007, 102; Ліягона, червень 2007,  с. 70.

  9. Особиста кореспонденція.

  10. Мороній 7:48.

  11. Генрі Б. Айрінг, “Книга Мормона змінить ваше життя”, Ensign, лют. 2004, 14; Ліягона, лют. 2004, с. 18.

  12. Див. 1 Івана 4:19.

  13. Марк 5:32, курсив додано.

  14. Марк 5:34.

  15. “Ніколи не ставте вирішення проблеми вище за любов до людини” (Томас С. Монсон, “Радість подорожі”, Ensign або Ліягона, лист. 2008, с. 86).

  16. Див. Іван 9:1--38.

  17. Учення і Завіти 88:125; курсив додано.

  18. Іван 8:1--11.

  19. “Забагато людей вважають покаяння покаранням, чимось, чого слід уникати, окрім найсерйозніших випадків. Але це відчуття, що вас карають, приходить від Сатани. Він намагається не дати вам покладатися на Ісуса Христа, Який стоїть з відкритими обіймами, сподіваючись і будучи готовим зцілити, пробачити, очистити, зміцнити, звільнити та освятити нас. …

    Ніщо так не звільняє, не облагороджує і не є таким поворотним у нашому індивідуальному розвитку, як регулярна, щоденна зосередженість на покаянні. Покаяння---це не подія, це---процес. Це ключ до щастя і відчуття спокою. У поєднанні з вірою, покаяння дає нам можливість відчути силу Спокути Ісуса Христа” (Рассел М. Нельсон, “Ми можемо чинити краще і бути кращими”, Ensign або Ліягона, трав. 2019, с. 67).

  20. Дейл Г. Ренлунд, “Наш Пастир Добрий”, Ensign або Ліягона, трав. 2017, с. 30.

  21. Ісая 61:1.

  22. Див. “Сім’я: Проголошення світові”, Ensign або Ліягона, трав. 2017, с. 145.

  23. Дослідники в Університеті Бригама Янга вибрали факультет, який досяг найвищих балів, коли студенти відповідали на духовно зміцнюючі й інтелектуально збагачуючі запитання анкети. Вони попросили викладачів розповісти, як вони навчали студентів та взаємодіяли ними. З того, чим поділилися на факультеті, дослідники склали анкету на 15 запитань. Потім вони розіслали анкету великій кількості студентів і попросили їх зазначити, які фактори поведінки викладачів найбільше зміцнили їх духовно і збагатили інтелектуально. Згідно з опитуванням, студенти відповіли, що фактором номер один для них було, коли викладачі “показували віру в потенціал студентів”. Номером шість з найбільш вагомих факторів було, коли вчителі “відчували и виявляли турботу і співпереживання до студентів”. Щоб отримати більше інформації про цю анкету, див. Alan L. Wilkins and A. Jane Birch, “Spiritually Strengthening and Intellectually Enlarging Faculty: What Students Want”, Perspective, Spring 2017, 30–37.

  24. First Presidency Shares Messages from General Conference Leadership Session”, Apr. 4, 2019, mormonnewsroom.org.

  25. Див. Рональд А. Разбанд, “Вихід є---це Ісус Христос” (вечір з генеральним авторитетом, 8 лютого 2019 р.); “Самогубство---інструкції для провідників, що служать”. Церковний сайт “Hope and Help” пропонує матеріали, які допомагають вчителям з різними темами, а саме: жорстоке ставлення; залежність; порнографія; смерть, горе і втрати; вади; розлучення; емоційне та психічне здоров’я; мормони і геї; вагітність поза шлюбом та самогубство.

  26. Об’явлення 12:10.

  27. Д. Тодд Крістофферсон, “Кого Я люблю, тому докоряю й караю того”, Ensign або Ліягона, трав. 2011, с. 97.

  28. Див. Neil L. Andersen, “The Faith to Find and Baptize Converts” (seminar for new mission presidents, June 25, 2016).

  29. Boyd K. Packer, “The Ideal Teacher”, 6.