Долати випробування життя і віри
Всесвітній духовний вечір для дорослої молоді
Неділя, 19 листопада 2023 р.
Старійшина Квентін Л. Кук: коли ми з Мері міркуємо про те, як справлятися з випробуваннями життя і віри, ми усвідомлюємо, що кожне покоління стикається з обставинами, які можуть призводити до випробування їхньої віри. Досліджуючи Писання і розглядаючи діяння Бога з Його дітьми, ми бачимо наголос на двох темах.
Перша: оскільки протилежність є у всьому і є супротивник, який не хоче, аби ми мали віру в Бога, кожне покоління має відкрити для себе і здобути власне знання та свідчення про Бога.
Друга: кожному поколінню слід зрозуміти, хто вони є і якою є їхня вічна сутність. Обидві ці теми нелегко розпізнати, оскільки супротивник не хоче, аби ви мали чітке розуміння того, Хто є Бог Батько та Ісус Христос, і Їхнього плану щастя, а також того, хто ви є для Них.
У 1960-х роках ми з Мері були дорослою молоддю. Я закінчив юридичний факультет Стенфордського університету і почав практикувати юриспруденцію. Мері написала у Стенфорді дипломну роботу і була молодою матір’ю. Випробування життя і віри та громадські потрясіння тоді відрізнялися від тих, з якими стикається доросла молодь сьогодні, але вони були дуже схожими.
Мері, які тоді були випробування?
Сестра Мері Кук: у місцевості біля Затоки Сан-Франциско, де ми тоді жили, було дуже популярним вживання наркотиків. Звичними були величезні заворушення і протести через соціальні проблеми. Участь Сполучених Штатів у конфлікті у В’єтнамі була дуже непопулярною, і студентські протести паралізували університети. І особисто я звернула увагу на те, що на зміну звичній мелодійній музиці й танцям, в яких партнери танцювали лицем до лиця, прийшла інша музика. Її ритм був інтенсивним і вона була дуже гучною, а люди танцювали окремо.
По всьому світу деякі з цих і багато інших викликів часто ставали приводом для нападок на релігію загалом і на віру в Бога.
Старійшина Кук: 8 квітня 1966 року на обкладинці журналу Time, який тоді мав велику читацьку аудиторію, була представлена стаття з дуже провокаційним і нешанобливим заголовком: “Чи Бог помер?”
У вступному слові від видавця журналу той зазначив, що ця ідея виникла через “зростаюче занепокоєння серед теологів, яке стосувалося Бога і секуляризованого світу середини 1960-х років”1. Суть статті в основному була секулярною, і релігія чи віра не отримали в ній належної уваги2.
Звичайно ж, запитання щодо віри існували не лише у 1960-х роках або існують не тільки сьогодні. Вони були завжди. Відвідуючи Атени, апостол Павло намагався навчати про Воскресіння Ісуса Христа. Про ці його зусилля ми читаємо в Діях: “А всі атеняни та захожі чужинці нічим іншим раніш не займалися, як аби щось нове говорити чи слухати”3.
Чи не здається це вам схожим на сучасний світ соціальних медіа?
Коли натовп збагнув просту, релігійну, основану на вірі суть послання Павла, включаючи його свідчення про Ісуса Христа, вони відкинули це послання.
Не тільки віра в Бога піддавалась нападкам у всі часи, про які є історичні записи. Існувало і занепокоєння щодо нашої істинної сутності. У нас немає наміру торкатися усіх питань, що стосуються ідентичності та існують у сучасному світі. Але відповідь завжди була однакова. Усі ми є духовними дітьми Одного й Того ж люблячого Небесного Батька. Президент Рассел М. Нельсон переконливо висловився з цього приводу. Він наголосив на трьох сталих визначеннях: “дитина Божа”, “дитина завіту” і “учень або учениця Ісуса Христа”4.
Він також закликав нас не навішувати ярликів ні на себе, ні на інших людей. Багато проблем, з якими ми стикаємося, були б вирішені, якби ми дивилися на себе як на дітей люблячого Небесного Батька.
Ті, хто прагне зруйнувати віру, часто стверджують, що віра більше не актуальна. Вони помилково бажають, щоб їхні особисті уподобання, що стосуються соціальних проблем сьогодення, замінили собою дані Богом одкровення і заповіді. Вони припускають і стверджують, що велика кількість людей має такі самі соціальні вподобання, і що ці люди більше не є вірними членами Церкви.
До вашого відома і попри розповсюджену думку, молодь і доросла молодь не стає малоактивною і не залишає Церкву у більших кількостях зараз, ніж вони робили це у минулому. Кількість покликаних на служіння місіонерів значно зросла. Відсоток, який відображає участь підростаючого покоління у діяльності Церкви, невпинно збільшується5. Більше того, також зростає кількість дорослої молоді, яка відвідує інститут.
Будь ласка, зрозумійте правильно: я не критикую тих, у кого є сумніви. Але з моєї точки зору важливим є те, як ви ставитеся до них. Відповіддю на це випробування є євангелія Ісуса Христа. Я обіцяю вам: якщо ви віддано читаєте Писання, молитесь і живете за релігією, ви, з часом, знайдете відповіді на ваші запитання і розвієте сумніви, які можуть виникати час від часу.
Одна з моїх улюблених розповідей з Писань міститься у євангелії від Марка. У ній йдеться про батька, який хотів звільнити свого сина від впливу злого духа. У Писаннях сказано, що Спаситель по суті запитав батька, чи вірить він у те, що його сина може бути зцілено. Батько зі сльозами на очах сказав: “Вірую, Господи, допоможи недовірству моєму”6. Це було прийнятним для Господа, і Він дорікнув духові та зцілив сина.
Урок полягає у тому, щоб не дозволяти сумнівам чи зневірі брати верх над нашою вірою. Старанне вивчення Писань, щира молитва, сумлінне життя за релігією і дотримання порад Господнього пророка дасть вам змогу подолати випробування віри.