Піонери в кожній країні
Вахаі Тонга
Приклад у Тонга
Автори живуть у Вайкато, Нова Зеландія, і в шт. Юта, США.
Вахаі продовжував молитися, і одного дня все змінилося.
Вахаі став навколішки біля ліжка, щоб помолитися. Це була його перша ніч у школі-інтернаті, і він був у кімнаті з багатьма іншими хлопцями. На відміну від Вахаі, жоден із них не був членом Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів.
“Дорогий Небесний Батьку …”,—почав молитися Вахаі подумки. Та це було нелегко. Інші хлопці голосно розмовляли і сміялися.
“Дивіться!”—крикнув один із його сусідів по кімнаті, юнак на ім’я Акау.—Він молиться!”
Вахаі стало не по собі. Він знав, що Акау сміється з нього. Але він зробив вигляд, що не чує його. Він просто продовжував молитися.
Коли Вахаі вперше дізнався про євангелію, його дідусеві та бабусі Церква теж не дуже сподобалася. Вахаі ходив до Початкового товариства разом зі своїм дядьком або друзями.
Коли йому виповнилося 12 років, він вирішив охриститися. Його дідусь і бабуся спочатку засмутилися. Але потім бабуся сказала: “Відтепер ти є членом тієї Церкви. Ми хочемо, щоб ти залишався вірним”.
Тепер, коли Вахаі поїхав навчатися у школі, він був сповнений рішучості бути вірним. Тому він продовжував молитися. Навіть коли інші хлопці насміхалися з нього.
Якось ввечері, коли Вахаі став навколішки, він почув дещо інше.
“Так, тихо! Вахаі молиться,”—сказав хтось.
Вахаі завершив молитву і відкрив очі.
На його ліжку сидів Акау. “Це так важливо для тебе?”
Вахаі кивнув. “Так, важливо”.
Після того завжди, коли Вахаі молився, інші хлопці поводилися тихо. Згодом Акау почав ставати навколішки разом з ним. Інші хлопці також приєдналися. Зрештою щовечора всі хлопці в кімнаті ставали навколішки на молитву разом з Вахаі.
Вахаі почувався щасливим. У нього вдома ніколи не було сімейної молитви. А тепер у нього була сімейна молитва разом з однокласниками!
Одного дня у Вахаі з’явилася ідея. Невдовзі мало відбутися велике церковне зібрання. Він міг запросити своїх друзів!
Після молитви Вахаі розповів усім про ці збори. “Це називається конференція округу,—сказав він.—Люди приходять дізнаватися про Ісуса. Ви всі можете прийти, якщо захочете!”
Оскільки їм потрібно було залишати школу, щоб піти на збори, кожен із хлопців мав поставити свій підпис в аркуші на отримання дозволу. Вахаі був вражений, коли побачив цей аркуш. У списку було 77 імен!
Вахаі відчував тепло на серці, коли він і ряди його однокласників сиділи разом і слухали виступи. Цілком певно, що Акау і деякі інші хлопці теж відчували це тепло всередині. Наприкінці конференції семеро з них захотіли охриститися!
Того вечора після молитви з друзями Вахаі промовив особисту молитву. “Дякую, що благословив мене гарними друзями,—сказав він Небесному Батьку.—І що допомагаєш мені бути гарним прикладом”.