Готовий увійти до храму
“Як мені отримати рекомендацію?”—запитав Ахан.
“Дивіться, щоб ви робили все з достоїнством” (Мормон 9:29).
Ахан широко усміхнувся, почувши стукіт у двері. Мадда (мама) запросила їхнього брата-служителя, попросивши про допомогу на особливому домашньому вечорі.
Він відчинив двері. “Ва гван, брате Вільямсе!” (“Як справи?”)
“Усе ірі!”—сказав брат Вільямс. (“Усе гаразд!”) Він передав Ахану пакет з манго зі свого дерева.
Брат Вільямс сів на диван. Мадда попросила Дану, молодшу сестру Ахана, помолитися.
Після молитви брат Вільямс сказав: “Цього року Ахану виповниться 12 років. Чи хтось знає, чому це особливий рік для нього?”
Тейхан, молодший брат Ахана, не міг всидіти на місці. “Тому що він зможе отримати священство і розносити причастя!”
“Саме так!—сказав брат Вільямс.—Але є ще одна причина”.
Він відкрив свій гаманець і дістав маленький папірець. “Це—храмова рекомендація”.
Він передав її Ахану.
“Класно!” Ахан провів пальцями по золотому зображенню храму на картці. “Як ви це використовуєте?”
“Я показую це людині, яка сидить за столом біля входу у храм. Ця рекомендація означає, що я гідний увійти”.
“Покажи мені!”—Дана забрала її в Ахана і почала уважно роздивлятися.
“Як ти думаєш, що б ти відчував, якби в тебе була власна рекомендація?”—запитав брат Вільямс.
“Я б почувався особливим!”—Ахан відвів погляд від рекомендації.—Але я не знаю, чи зможу поїхати до храму. Квиток на літак туди коштує дуже дорого”.
“Я теж не маю змоги дуже часто їздити до храму,—сказав брат Вільямс,—але моя рекомендація нагадує мені про те, щоб завжди бути готовим увійти в нього”.
Ахан на хвилинку замислився. “Я теж хочу бути готовим,—сказав він.—Як мені отримати рекомендацію?”
“Потрібно зустрітися з єпископом,—сказав брат Вільямс.—Він поставить тобі кілька запитань, щоб дізнатися, чи ти готовий”.
“Це буде щось схоже на іспит?”—запитав Ахан з деяким хвилюванням.
“Це більше схоже на бесіду,—сказав брат Вільямс.—Єпископ—твій друг, і він хоче допомогти тобі підготуватися”.
Ахан кивнув. Йому подобався єпископ.
“Хочеш подивитися запитання?” Брат Вільямс дав Ахану аркуш паперу із запитаннями. Дана і Техан обступили його, їм теж хотілося подивитися.
“Номер один,—прочитав Ахан.—Чи вірите ви в Бога, Вічного Батька, Його Сина Ісуса Христа та Святого Духа, і чи маєте ви свідчення про Них?”
Його очі засяяли. То було легко. “Так!”
Він продовжив читати запитання, одне за одним. Мадда і брат Вільямс пояснили значення деяких фраз.
Потім Ахан прочитав ще одне запитання: “Чи розумієте ви Слово мудрості і чи дотримуєтеся його?” Він насупився. “Одного разу Д’Андре дав мені попити ромового пуншу, коли я був у нього вдома,—сказав він,—Але я більше ніколи не хочу пити це знову. Чи значить це, що я не зможу отримати храмову рекомендацію?”
“Дотримуватися Слова мудрості означає не вживати алкоголь, а в ромовому пунші є алкоголь,—сказав брат Вільямс.—Але ти завжди можеш покаятися і бути гідним, щоб увійти до храму”.
“Завдяки Ісусу!”—сказав Техун.
“Саме так!—підтвердив брат Вільямс.—Тоді твоя храмова рекомендація може нагадувати тобі про дотримання Слова мудрості. І про те, щоб завжди бути готовим увійти до храму”.
Ахан широко усміхнувся. Він відчув себе набагато краще.
“Можливо я зможу невдовзі поїхати до храму,—сказав Ахан.—І коли це станеться, я буду готовим!”
Ілюстрація Шони Дж. С. Тенні