Друг другові

Відстоюйте те, у що вірите

Старійшина Джеймс Р. Разбанд

Сімдесятник

З інтерв’ю, взятого Сінді Скваерс.

Коли я зростав, мама розповідала мені про євангелію. Вона говорила мені про неї кожного дня, не лише в неділю. Вона любила історії зі Старого Завіту.

Моєю улюбленою була історія про Давида і Ґоліята. Давид був просто юним пастухом. Ґоліят був кремезним, сильним вояком. Коли Давид вийшов битися проти Ґоліята, на ньому не було ніякої броні. Єдиною його зброєю була праща для кидання маленьких камінців.

Але Давид відстоював те, у що вірив. Він не був один. Сила Божа була з ним. Він переміг Ґоліята.

Мама любила повторювати те, що Давид сказав Ґоліяту: “Ти йдеш на мене з мечем і списом та ратищем, а я йду на тебе в Ім’я Господа Саваота” (1 Самуїлова 17:45). Я знав, що моя мама вірила, що Бог буде з нами. Він допомагав нам, навіть коли ми стикалися з такими великими випробуваннями, як той Ґоліят.

Це стало для мене важливим уроком. Часто в юності я був єдиним членом Церкви в школі, в моїх спортивних командах або серед друзів. Оскільки я мав віру, мої слова і вчинки відрізнялися від слів і вчинків багатьох моїх друзів. Це вело до багатьох розмов з друзями про Церкву. Мої близькі друзі поважали мене. Бувало, що інші мене дражнили. Але я ніколи не соромився своєї віри. Я відчував гордість, що відстоював свої принципи.

Якщо ми живемо за євангелією, то будемо відрізнятися. Апостол Петро сказав, що ми будемо “вибрани[ми]”, тобто іншими (1 Петра 2:9). І це нормально. Нам не потрібно хвилюватися, що ми відрізняємося, відстоюючи те, у що віримо.

Ілюстрація Джереда Бекстренда