Нова школа, нові друзі
Як Ада могла знайти друзів, якщо вона не розмовляла китайською?
“Мені страшно”,—сказала Ада. Це був її перший день у школі на Тайвані. А вона ж не розмовляла китайською, як інші учні. Як їй було знайти друзів? З ким вона буде грати на перервах?
Мама міцно обійняла Аду. “Відчувати страх—це нормально”.
Ада насупилася. “Я не знаю, як тут заводити друзів”.
Мама ще раз її обійняла. “Якщо ти почнеш хвилюватися, можеш згадати пісню Початкового товариства. Це тобі допоможе?”
Ада кивнула. Потім вона пішла з мамою до свого класу. Вчителька чекала на неї. “Ні хао!”—сказала вчителька. Ада спробувала усміхнутися. Вона не знала, що означали ті слова.
Ада попрощалася з мамою. Потім вона знайшла вільну парту і сіла.
Вона подивилася на інших дітей. Деякі з них розмовляли одне з одним. Інші сиділи тихо, як Ада. Ада хвилювалася. Було відчуття, ніби бджоли роїлися у неї в животі.
Потім Ада помітила дівчинку, яка плакала. Ада хотіла їй допомогти. Але як вона може допомогти, якщо не розмовляє китайською? А якщо дівчинка не хоче ніякої допомоги?
Але потім Ада зробила те, про що говорила мама. Вона згадала слова своєї улюбленої пісні Початкового товариства: “Ближніх люби, як Ісус любить нас”. Ада знала, що Святий Дух спонукає її допомогти.
Вона сіла поруч з дівчинкою. Вона обняла її за плечі. Потім вона погладила її по спині, як це робила мама, коли Аді було сумно. Дівчинка припинила плакати! Вона також обійняла Аду.
Ада, вказуючи на себе, сказала: “Ада”.
Дівчинка вказала на себе: “Мей”.
Ада усміхнулася. Вона сиділа поруч з Мей решту дня. Хоча вони й не розмовляли однією мовою, їм було весело разом. Вони їли свій ланч разом. Разом гралися на перерві. І Мей допомогла Аді вивчити кілька нових слів китайською!
Ада не могла дочекатися, щоб розповісти мамі про свою нову подружку. Вона знала, що якщо йде за Ісусом, їй не потрібно нічого боятися.
Ілюстрації Шони Дж. С. Тенні