“Назавжди і вічно”, Друг, квіт. 2023, сс. 12–13.
Назавжди і вічно
“Чи побачу я Розі знову?” — спитав Джеймс.
Ця історія сталася у США.
Джеймс сидів сам на своєму ліжку. В домі було зовсім тихо. Він сумував за своєю маленькою сестрою Розі. Вона нещодавно померла. Їй було лише два тижні.
Джеймс знайшов маму у своїй кімнаті. Він поглянув на порожнє ліжечко Розі. І засмутився.
“Мамо, — тихо сказав він, — я дуже сумую за Розі”.
Мама усміхнулася, але їй також було сумно. Вона міцно обійняла Джеймса. “І я також”.
“Чи побачу я її знову?” — спитав Джеймс.
“Так, — сказала мама. — Одного дня ми всі знову побачимося з Розі”.
Джеймс намагався подумки уявити Розі. Він думав про її пухнасте волосся і малесенькі ручки. Він любив Розі. Він був радий, що одного дня знову побачить її. Але зараз він сумував через те, що її не стало.
Через кілька днів настав час для домашнього вечора. Іноді мама або тато проводили урок. Іноді вони разом робили смаколики. Але цього тижня тато сказав: “Ходімо покатаємося”.
Мама взяла велику книгу і вони сіли в машину. Невдовзі Джеймс побачив клумби з рожевими, червоними і жовтими тюльпанами. Він побачив високу білу будівлю з золотою статуєю на верхівці. В цьому місці було щось особливе.
“Ти знаєш, де ми?” — запитав тато.
“Це храм!” — сказав Джеймс.
“Ти правий, — сказала мама. — Саме тут ми з татом одружилися”.
Вони вийшли з машини і сіли на лавочку. Мама відкрила книгу. Джеймс побачив фотографію храму. Мама і тато також були на тій фотографії. Мама була в довгій білій сукні.
“Ти виглядаєш, як королева, — сказав Джеймс мамі. — А храм виглядає, як замок”.
Мама усміхнулася. “Храм є набагато особливішим, ніж замок. Завдяки храму ми можемо бути з нашою сім’єю вічно”.
Мама перегорнула сторінку. Джеймс вказав на фото маленького хлопчика. “Це я?” — запитав він.
“Так, — сказала мама. — Ти був таким милим немовлям. Я дуже рада, що ми можемо бути з тобою вічно”.
Мама знову перегорнула сторінку. Далі було фото Розі.
“І з Розі також?” — запитав Джеймс.
“І з Розі також, — сказав тато. — Коли настане наш час іти на небеса, ми можемо знову бути з Розі”.
“Назавжди?” — запитав Джеймс.
“Назавжди і вічно”, — сказала мама. Вона відкрила останню сторінку. Джеймс побачив фотографію себе з татом, мамою і Розі.
Джеймс подивився вгору на храм. Він сумував за Розі. Але він був радий, що Небесний Батько підготував шлях, щоб його сім’я була разом навіки.
Ілюстрації Холлі Гібберт