“Дістатися до Марса”, Друг, квіт. 2023, сс. 40–41.
Дістатися до Марса
У Мішель була місія. Все почалося з навчання.
Ця історія сталася у США.
Мішель поклала картоплю собі на тарілку. Вона подивилася на свою сім’ю, яка сиділа за столом. Вона була наймолодшою з 10 братів та сестер, і дехто з них зараз навчався в коледжі. Їй подобалося слухати їхні розповіді про те, що вони вивчають.
“Що ти хочеш вивчати, коли підеш до коледжу?” — запитав її брат. Він навчався, щоб стати інженером.
“Я ще не знаю насправді”, — сказала Мішель.
“Ти також можеш стати інженером, — сказав він їй. — Ти дуже розумна”.
Мішель така ідея сподобалася. Вона любила математику і точні науки. І вони їй добре давалися. Вона знала, що Бог хоче, щоб вона навчалася. І вона знала, що Він їй допомагатиме.
Коли Мішель подорослішала, вона вступила до коледжу, щоб таки стати інженером. Вона старанно навчалася. Деякі предмети були важкими. Але Мішель ніколи не здавалась.
Під час навчання в коледжі вона поділилася євангелією зі своїм одногрупником Джоном. Згодом вони уклали шлюб у храмі. Мішель закінчила навчання і отримала ступінь магістра. Вона стала матір’ю. Вона навіть отримала роботу своєї мрії, пов’язану із запуском ракет для дослідження космосу! Вона була лідером і організовувала проєкти для своєї команди.
Одного дня начальник Мішель запропонував їй роботу над особливим проєктом. Вона допомагатиме у розробці робота-марсохода для відправки на Марс. Мішель була дуже рада! Протягом місяців вона розробляла нові моделі і проводила тестування.
Але після того як Мішель пропрацювала над марсоходом майже рік, у них з чоловіком відбувся важливий відеодзвінок. На зв’язку був Президент Генрі Б. Айрінг. “Ми б хотіли запросити вас стати провідниками місії, — сказав президент Айрінг. — Чи приймете ви це покликання?”
Мішель і Джон переглянулись. Служіння на місії означало, що Мішель доведеться залишити роботу своєї мрії. Вона пропустить запуск марсохода! Але вона знала, що служіння Господу було важливішим. Коли вона охристилася, то пообіцяла робити все, що Він попросить.
“Так”, — сказала вона. Її чоловік кивнув головою. “Ми будемо служити”.
Через кілька тижнів після того як Мішель та Джон розпочали свою місію, відбувся запуск ракети, що несла марсохід. Мішель не побачила цього. Вона робила інші важливі справи. Вона ділилася євангелією і допомагала місіонерам у їхній місії. Кожного дня вона носила чорну іменну табличку з написом “Сестра Амос”, під яким було ім’я Спасителя.
Через сім місяців ракета, яка несла марсохід, нарешті досягла Марса, подолавши відстань у 160 млн. км. Сестра Амос отримала дозвіл спостерігати за приземленням онлайн. Вона також запросила своїх місіонерів на це подивитися.
Сестра Амос хвилювалася. Вона і багато інших людей доклали так багато зусиль для цього проєкту! Чи безпечно приземлиться марсохід?
Так! Усі місіонери раділи. Потім сестра Амос поділилася своїм свідченням. “Ісус Христос створив світи без кінця, — сказала вона. — Він створив зірки, планети і весь Всесвіт. Він хоче, щоб ми навчалися, зростали і використовували наші таланти на благо”.
Вона усміхнулася. Вона була вдячна за те, як Бог вів її протягом життя. І вона була вдячна за те, що була місіонеркою — ділилася Його дивовижною любов’ю.
Ілюстрації Алісси Таллент