“Друзі по оригамі”, Друг, трав. 2023, сс. 30–31.
Друзі по оригамі
Як Арі та її подруги можуть допомогти пані Франклін?
Ця історія сталася у США.
“Перерва!” — оголосила вчителька Арі.
Однокласники Арі пошикувалися, щоб вийти на вулицю на майданчик. Але Арі з подругами завжди спершу йшла до бібліотеки. Їм подобалося брати там книжки та разом виготовляти саморобки.
Крістін та Елла вже чекали біля дверей. Арі взяла свою книгу та стос паперу. Вона попрямувала по коридору.
“Сподіваюсь, що вже повернули книжку Таємниця господаря драконів! — сказала Арі. — Я вже давно хочу її взяти”.
Зайшовши до бібліотеки, дівчата помахали пані Франклін, шкільній бібліотекарці. Вона завжди вітала їх широкою усмішкою. Але сьогодні її усмішка не здавалася такою яскравою.
Арі нахмурила брови, кладучи свою книгу на стіл: “Чи не здалося вам, що пані Франклін якась сумна?”
Крістін знизала плечима: “Мабуть, вона просто дуже зайнята”.
“Можливо”, — Арі сіла та дістала свій папір. Вона ретельно його склала, провівши по згину великим пальцем.
“Що сьогодні робитимемо?” — запитала Елла.
“Може закладки?” — сказала Арі. — Це досить легко. — Я тобі покажу”.
Арі давно вже вчилася складати фігурки оригамі. Оригамі — це мистецтво складати з паперу різні фігури. Воно прийшло з Японії. Арі вміла виготовляти різноманітні фігури і вчила цього своїх друзів.
Арі показала Крістін та Еллі, як складати папір. Невдовзі в усіх трьох дівчат була своя маленька квадратна закладка.
“Їх кріплять на кут сторінки”, — Арі відкрила свою книгу та начепила закладку на кут сторінки.
“Класно! — Крістін взяла ще один аркуш паперу. — Тепер я хочу спробувати сама”.
Виготовляючи закладки, вони обговорювали прочитані книжки і те, що ще планують почитати. Арі знову глянула на пані Франклін. Вона досі здавалася сумною.
Незабаром пані Франклін зупинилася біля їхнього столу.
“Привіт, дівчатка!” Вона поклала на стіл книгу. Це була книга про господаря драконів! “Це для тебе, Арі. Я знаю, що ти давно чекаєш на цю книгу”.
“Дякую!” — Арі взяла книгу в руки.
Пані Франклін зітхнула: “Хтось пограбував мою машину сьогодні. Забрали всі мої книжки та музичні диски”.
“Який жах!” — сказала Крістін.
Пані Франклін сумно до них усміхнулася: “Зрештою, це ж лише речі. Речі можна замінити. Я рада, що нікого не було ушкоджено”.
Арі дивилася вслід пані Франклін.
“Мені б хотілося хоч якось допомогти”, — сказала Елла.
Арі глянула на закладку-оригамі, яку тримала в руках. “Думаю, це можливо!”
“Що ти маєш на увазі?” — запитала Крістін.
Арі широко усміхнулася: “Приходьте до мене додому після школи. У мене ідея”.
Наступного дня Арі, Крістін та Елла, як завжди, прийшли до бібліотеки під час перерви. Але цього разу вони не просто принесли книжки. У них було дещо особливе для пані Франклін.
“Ми зробили це для вас! — Арі дала пані Франклін торбинку. — Ми знаємо, що не можемо замінити все, що у вас вкрали, але ми хотіли хоч якось вас підбадьорити”.
Пані Франклін заглянула в торбинку. Вона була наповнена оригамі — закладками, рибками, сердечками, метеликами. Вона широко усміхнулася.
“Як гарно! Дуже вам вдячна”. Вона витягла одну саморобку з торбинки. Це була маленька оригамі-книжечка. “Це буде мій міні-щоденник, щоб записувати всі мої маленькі щасливі думки!”
Арі усміхнулася у відповідь. Вона завжди могла зробити для інших щось хороше — одну саморобку для кожного.
Ілюстрації Брайяна Мартіна