“Вияв поваги”, Друг, вересень 2023, сс. 4–5.
Вияв поваги
“Будь ласка, не кажи це”, — сказав Ной.
Ця історія сталася в Австралії.
Ной допоміг своїй сестрі Клер повісити м’якеньку ковдру на стільці.
“Повісити її сюди?” — спитав він. Він показав блакитну ковдру з китами на ній.
“Так! І ми можемо зробити її нашими дверима” — Клер вказала на одну зі сторін фортеці.
“Час іти в школу!” — покликала мама.
Ной подивився на сестру. “Можливо, ми можемо закінчити нашу фортецю після школи?”
“І ми можемо попросити маму і тата, щоб разом пограти в ній в ігри”, — сказала Клер.
Ной усміхнувся і кивнув головою. Він був радий, що міг будувати фортеці і грати зі своєю старшою сестрою!
Того дня на перерві Ной грався зі своїми друзями Таєм і Марком.
“Пострибаймо на одній нозі”, — сказав Тай.
“Гаразд”, — сказав Ной. “Подивимося, хто може стрибати довше!”
Хлопці почали стрибати. Ной засміявся, коли зіштовхнувся з Марком.
Саме тоді повз них проходила Клер з дівчатами з її класу.
“Привіт”, — сказала Клер і помахала рукою.
“О, ні. Дівчата йдуть! Ми не хочемо грати з ними”, — сказав Тай. Потім він сказав на Клер і її подруг образливі слова.
Ною не сподобалося те, що він відчув, почувши ці слова. Погано називати людей образливими словами.
Він побачив, що Клер і її подруги проігнорували слова Тая і пішли геть.
Ной подумав, що він має захистити Клер, навіть якщо їй це не дуже потрібно. Вона була його сестрою, і він любив її.
Ной зробив глибокий вдих. “Гей, будь ласка, не кажи цього, — сказав він Таю. — Їй не подобається, коли ти кажеш це. І мені також”.
“Добре. Зрозумів”, — сказав Тай і знизав плечима.
Ной зітхнув. Йому стало набагато краще.
Того вечора Ной і Клер грали в ігри в їхній фортеці з мамою і з татом.
“Що було у школі сьогодні?” — спитав тато, кладучи карту на колоду карт.
“Сьогодні на перерві Тай образливо назвав Клер, — сказав Ной. — Я попросив його цього не робити”.
Клер підвела очі від своїх карт. “Справді?” — спитала вона.
Ной кивнув. “Так. Я знав, що він сказав образливі слова”.
Мама, тато і Клер усміхнулися.
“Дякую”, — сказала Клер.
“Я рада, що ти виявив повагу до своєї сестри”, — сказала мама.
“Так, ти виявив мужність, — сказав тато. — Дуже важливо поважати одне одного. Навіть якщо нам доводиться робити зауваження нашим друзям”.
Ной усміхнувся у відповідь. Він почувався добре, знаючи, що все зробив правильно.
Ілюстрації Вайолет Лемей