“Гість до вечері”, Друг, вересень 2023, сс. 12–13.
Гість до вечері
Джон був радий дізнатися про ще одного апостола.
Ця історія сталася на Гуамі.
Джон дивився, як його прийомна матір накривала стіл. Вона прикріпила фотографію старійшини Дітера Ф. Ухтдорфа на додатковий стілець разом з картинкою літака.
“Час вечеряти!” — покликала мама.
Прийомна сестра Джона, Лідія, зістрибнула з дивану. “Я така голодна!”
“Я також”, — сказав Джон.
Мама підвезла інвалідне крісло Джона до столу і сіла поруч з ним. Тато і Лідія також сіли за стіл. Джону подобалося, коли вони всі разом вдома вечеряли.
Тато благословив їжу, і мама роздала курку і рис. “Сьогодні ввечері ми збираємося дізнатися більше про одного з апостолів”, — сказала вона. Вона показала на фотографію на стільці. “Хто знає, хто це?”
“Це старійшина Ухтдорф”, — сказав Джон.
Тато кивнув. “Я вибрала його, щоб він був нашим сьогоднішнім гостем”.
“Можна мені вибрати завтра?” — спитала Лідія.
“Звісно”, — сказала мама.
Джон був радий дізнатися про старійшину Ухтдорфа. Генеральна конференція мала бути через два тижні, і прийомна сім’я Джона мала чудову традицію готуватися до неї. Кожного вечора вони вибирали апостола, про якого збиралися дізнатися більше. Мама чіпляла фотографію апостола на стілець. Потім вона розповідала сім’ї факти про нього й історії з його дитинства.
“Що ви знаєте про старійшину Ухтдорфа?” — запитав тато.
“О, я знаю! — сказала Лідія. — Він був пілотом літака!” Вона показала на зображення літака на стільці.
“Саме так, — сказала мама. — До того як його було покликано апостолом, він був пілотом літака в Німеччині”.
Джон показав руками, як він літає, і видав звук літака, що летить. “Фууууш!”
“Старійшина Ухтдорф приєднався до Церкви, коли був дитиною”, — сказав тато. — Так само, як і ти, Джоне”.
Джон подивився на фотографію. Було важко уявити, що старійшина Ухтдорф був дитиною, як і він!
“І в нього було особливе завдання у церкві щонеділі, — сказала мама. — Орган необхідно було накачати повітрям, щоб він працював. Під час співу він допомагав качати повітря для органу, щоб можна було грати гімни”.
“Напевно, то була важка робота, — сказав тато.— Але він любив музику. Його улюбленою піснею була: “Як промінь сонячний”.
Лідія усміхнулася: “Це також і моя улюблена пісня!”
“Старійшина Ухтдорф дуже схожий на нас, — сказала мама, — І через кілька тижнів ми зможемо послухати, як він буде виступати перед усією Церквою. Він поділиться посланням, яке Ісус Христос хоче, щоб усі ми почули!”
Після вечері мама зняла фотографію зі стільця. Вона повісила її на стіну поруч з фотографіями інших апостолів. Вони залишали фотографії там до генеральної конференції, щоб допомогти їм упізнати тих, хто виступає.
Джон допоміг татові прибрати посуд. Тато помив посуд, а Джон його витер. Роблячи це, він з усмішкою дивився на фотографії на стіні.
Джону подобалося дізнаватися про апостолів. Він з нетерпінням чекав, щоб послухати їх на конференції.