“Головна постать Великодня—живий Ісус Христос”, Заради зміцнення молоді, бер. 2021, сс. 2–5.
Головна постать Великодня—живий Ісус Христос
Святкуючи Великдень, ми радіємо, що Ісус Христос живе зараз і для всіх нас.
У цю Великодню пору ми вшановуємо живого Ісуса Христа. З досконалою любов’ю наш Спаситель запевнює нас: “Щоб мали ви мир у Мені. Страждання зазнаєте в світі,—але будьте відважні: Я світ переміг!” (Іван 16:33).
Святкуючи Великдень, ми радіємо, що Ісус Христос живе—не лише жив тоді, але й живе зараз, не лише для когось, але і для всіх. Він прийшов і приходить, щоб зцілити скрушених серцем, визволити полонених, дати незрячим прозріння і відпустити на волю помучених (див. Лука 4:18). Це стосується кожного з нас. Його викупительні обіцяння застосовуються незалежно від нашого минулого, нашого теперішнього або занепокоєнь щодо нашого майбутнього.
Осанна й Алілуя
У Вербну неділю Ісус в’їхав до Єрусалима на віслюку і багато “народу … взяли … пальмове віття, і вийшли назустріч Йому” (Іван 12:12–13; див. також Maтвій 21:8–9; Maрк 11:8–10). За традицією, пальмове листя є символом виявлення радості у нашому Господі. Вірні побачили у цьому здійснення пророцтва і, розуміючи, що відбувалося, вигукували: “Осанна на висоті” (Maтвій 21:9). Осанна означає “будь ласка, спаси нас” (див. Путівник по Писаннях, “Осанна”).
Через тиждень після Вербної неділі настає Великодня неділя. Президент Рассел М. Нельсон навчає, що Ісус Христос “прийшов, щоб сплатити борг, якого Він не мав, але який ми не могли сплатити”1. Воістину, завдяки Христовій Спокуті всі Божі діти “можуть бути спасенними через послушність законам і обрядам євангелії” (Уложення віри 1:3). У Великдень ми співаємо: “Алілуя!” “Алілуя” означає “славте ви Господа Єгову” (див. Bible Dictionary, “Hallelujah”).
Священні події, які сталися між Вербною неділею і Великоднею неділею—це історія про осанну і алілую. Осанна—це благання до Бога про спасіння. Алілуя—це вияв нашої хвали Господу за надію на спасіння та піднесення. В осанні та алілуї ми бачимо живого Ісуса Христа як головну постать Великодня.
Відновлення і Воскресіння
На початку доби Відновлення, у Великодню неділю 3 квітня 1836 року, після освячення Кертлендського храму явився живий Ісус Христос. Ті, хто бачив Його там, так свідчили про Нього, образно поєднуючи і протиставляючи в описанні вогонь і воду: “Його очі були наче полумʼя вогненне; волосся на Його голові було біле, наче чистий сніг; Його обличчя сяяло яскравіше сонця, а Його голос був немов шум великої води, саме голос Єгови” (Учення і Завіти 110:3; курсив додано).
Тоді наш Спаситель проголосив: “Я перший і останній; Я Той, Хто живе, Я Той, Кого було вбито; Я ваш заступник перед Батьком” (Учення і Завіти 110:4). І знову, поєднання і протиставлення—перший і останній, Хто живе і Кого вбито. Він—Альфа і Омега, початок і кінець (див. Об’явлення 1:8; 3 Нефій 9:18; Учення і Завіти 19:1; 38:1; 45:7), Начальник і Виконавець нашої віри (див. Євреям 12:2; Moроній 6:4).
Після явлення Ісуса Христа також явилися Мойсей, Іліяс та Ілля. За божественним скеруванням ці великі пророки давнини відновили ключі та владу священства. Отже, “ключі цього розподілу ввірено” (Учення і Завіти 110:16) Його відновленій Церкві, щоб благословити усіх Божих дітей.
Важливо, що в Книзі Мормона говориться про “владу і воскресіння Христа” (Алма 41:2)—бо в цьому і є суть Великодня—в контексті двох відновлень.
По-перше, воскресіння включає в себе фізичне відновлення нашого “належного і досконалого стану”; “кожн[ої] кінцівк[и] і суглоб[а]”—“навіть волосину з голови не буде загублено” (Алма 40:23). Це обіцяння дає надію тим, хто втратив кінцівки, хто втратив можливість бачити, чути або ходити чи став жертвою безжальної хвороби, психічного захворювання чи інших станів, коли обмежується дієздатність. Він знаходить нас. Він зцілює нас.
По-друге, обіцяння Пасхи і Спокути нашого Господа полягає в тому, що в духовному сенсі “все буде відновлено до свого належного порядку” (Алма 41:4). Це духовне відновлення є відображенням наших дій та бажань. Воно є відновленням “того, що є добрим”, “праведним”, “справедливим” і “милостивим” (Aлма 41:13). Не дивно, що пророк Алма використовує слово відновлювати 22 рази2, закликаючи нас “чинити справедливо, судити праведно й творити добро постійно” (Алма 41:14).
Оскільки “Бог Сам спокутує гріхи світу” (Алма 42:15), Господня Спокута може відновити не лише те, що було, але й те, що може бути. Оскільки Він знає наші муки, страждання, хвороби, наші спокуси всякого роду (див. Алма 7:11), Він може, виявляючи милість, допомогти нам у наших недугах (див. Алма 7:12). Оскільки Бог є “досконалим, справедливим Богом, і милосердним Богом також”, план милості може “удовольнити вимоги справедливості” (Алма 42:15). Ми каємося і робимо все, що в наших силах. Він оточує нас навіки “руками Своєї любові” (2 Нефій 1:15).
Співати пісні вічної радості
Разом з вами у цю Великодню пору я свідчу про Бога, нашого Вічного Батька, і Його Улюбленого Сина, живого Ісуса Христа. Смертних людей безжалісно розпинали, і потім вони воскресли. Але тільки живий Ісус Христос у Своєму досконалому воскреслому тілі все ще має сліди від розп’яття на Своїх руках, ногах і боці. Тільки Він може сказати: “На долонях Своїх Я накреслив тебе” (Iсая 49:16; 1 Нефій 21:16). Тільки Він може сказати: “Я є Той, Кого було піднято. Я є Ісус, Якого було розіп’ято. Я є Син Божий” (Учення і Завіти 45:52).
У ці часи ми можемо багато чого дізнатися про великодушність Бога і нашу здатність все більше любити людей, як Він, коли ми шукаємо Його і допомагаємо одне одному. “І станеться, що праведних буде зібрано з усіх народів, і вони йтимуть у Сіон, співаючи, з піснями вічної радості” (Учення і Завіти 45:71). У цю пору осанни і алілуї співаймо “Алілуя!”, бо Він зацарює на вічні віки! Вигукуймо “Осанна!” Богові й Агнцю!