“Міцний фундамент”, Заради зміцнення молоді, бер. 2021, сс. 14–15.
Міцний фундамент
Стіна для підйому
Ілюстрації Алісси Петерсен
Двадцять молодих жінок стояли біля мене, дивлячись на 5-метрову дерев’яну стіну. Нашим завданням було допомогти кожній дівчині перелізти через неї. Для багатьох дівчат це було їхнє перше відвідування табору Товариства молодих жінок. Ми із старшими дівчатами були провідниками молоді, але самі ніколи не брали участі у подібному заході. Ми всі з нетерпінням слухали, поки нам пояснювали правила.
Кожній молодій жінці потрібно було перелізти через стіну. Коли це у когось із них виходило, їй дозволялося стояти на платформі і допомагати підтягувати інших. Але, якщо вона торкалася землі, їй вже не дозволялося допомагати піднімати решту дівчат.
Спочатку нам було важко, але невдовзі у нас вийшло злагоджено працювати і ми почали піднімати дівчат. Дехто боявся підніматися на таку висоту, попри всі заходи безпеки. Інші не були впевнені, що зможуть самотужки дістатися верху. Нам довелося більше довіряти й допомагати одна одній. Зрештою ми успішно виконали це завдання.
Коли всі молоді жінки спустилися, ми зібралися, аби обговорити багато уроків, засвоєних із цього заходу подолання стіни.
У нас усіх є випробування, які здаються нездоланними. Але ми не самі. Навколо нас є люди, які допомагають нам піднятися, і які підтримують нас. Небесний Батько та Ісус Христос допомагають і зміцнюють, якщо ми звернемося до Них.
Меган Б., шт. Огайо, США
“Я ж обіцяв, що прийду”
Я завжди хотіла ділитися євангелією з іншими, але протягом багатьох років не мала у цьому успіху. Доки я не подружилася з хлопцем на ім’я Тіяго. Ми жили неподалік одне одного, тому після школи завжди йшли додому разом.
Одного дня ми пішли іншим шляхом, який проходив повз будинок зборів, куди я ходила, відвідуючи церкву. Я сказала йому, що вже довгий час я член Церкви. Я розповіла у що ми віримо і як сильно це благословляє мою сім’ю. Я запросила Тіяго до церкви в неділю, і він пообіцяв, що прийде.
Прийшла неділя, і я з нетерпінням чекала на нього у церкві, але він не прийшов. Пізніше того тижня я знову його запросила. Це тривало десь два-три місяці, але він завжди знаходив відмовку. Та я не припинила запрошувати його.
Якось у неділю вранці я була на причасних зборах, озирнулася і побачила Тіяго. Я здивувалася, побачивши його, але він підійшов, сів біля мене і сказав: “Я ж обіцяв, що прийду!”
Я познайомила його з місіонерами, і вони почали його навчати. Пізніше він охристився. Тепер і він, і я готуємося їхати на місію. Я дуже радію через те, що не полишила своїх зусиль.
Мейрі Р., Бразилія
Довіряйте Божому розкладу
Моя тітка пережила розлучення, коли охристився лише її найстарший син. Для підтримки мирних стосунків з рідним батьком її дітей, вона хотіла отримати його дозвіл для хрищення решти їхніх дітей. На жаль, він не давав такого дозволу протягом багатьох років.
Моя тітка зрештою вирішила, що діти мають охриститися навіть без згоди батька. Але після посту і молитви моєї тітки та моїх кузенів щодо цього рішення, усі отримали одкровення, що їм слід продовжувати чекати.
Того самого тижня рідний батько моїх кузенів сказав моїй тітці, що він хоче, щоб діти поспілкувалися з місіонерами та охристилися. Я досі пам’ятаю радість, яку відчула, коли моя мама повідомила мені цю новину. Я знала, що Небесний Батько благословив моїх кузенів після багатьох років терплячого очікування.
Ми не завжди можемо знати, коли Господь відповість на наші молитви, але я знаю, що Він завжди це зробить. Я не знаю, чому Небесний Батько хотів, аби мої кузени чекали на хрищення, але я знаю, що Він благословив їх за їхню вірність.
Брей Дж., шт. Флорида, США