По суті

Що таке закон посвячення? Як він на мене впливає?

Закон посвячення—це принцип, який Господь дає Своєму завітному народу. Щоб жити за цим принципом чоловіки і жінки повністю посвячують себе побудові царства Бога і досягненню того, щоб “не було бідних серед них” (Moйсей 7:18). Вони присвячують свій час, свої таланти і матеріальні ресурси служінню Господу, Його Церкві та Його дітям.

У перші дні існування відновленої Церкви Господь пояснив Джозефу Сміту конкретний спосіб, у який святі мали жити за цим законом (див. Учення і Завіти 42:30–42). Святі мали “посвячувати” (тобто приносити в жертву або дарувати) свою власність Церкві, даючи її єпископу. Він потім повертав їм те, що їм було потрібне (їхнє “управительство”). Решта використовувалася на допомогу бідним.

Сьогодні ми живемо за цим законом інакше. Наприклад, ми служимо іншим, приймаємо покликання і доручення у Церкві і докладаємо найбільших зусиль для їх виконання, а також сплачуємо повну десятину і щедрі пожертвування від посту. Коли ми робимо те, до чого нас скеровують пророки і Святий Дух для побудови царства Бога і допомоги нужденним, ми живемо за законом посвячення.