“У Кагаяні, Філіппіни”, Заради зміцнення молоді, бер. 2022.
Як ми поклоняємося
У Кагаяні, Філіппіни
Фотографія від Getty Images
Маганданг арау! Камуста?
(Це означає тагальською: “Добрий день! Як ваші справи?”).
Мене звати Агравейн Л.
Я з маленького міста в Кагаяні, на Філіппінах. Я живу з моїми прабабусею і прадідусем, бабусею, мамою і двома сестрами. Так, у нас дійсно велика сім’я! Це досить звичайна річ тут, на Філіппінах. Філіппінці відомі своїми міцними сімейними узами. Це те, що подобається мені найбільше у житті тут. Тропічний клімат—це лише бонус!
Мої улюблені хобі—це читати журнали і слухати подкасти і надихаючу музику. Мені також подобається писати листи, адресовані собі майбутній, майбутньому чоловікові і дітям!
Навчатися і ділитися
Що мені подобається найбільше у членстві в Церкві Ісуса Христа Святих Останніх Днів—це знання, що я у Христовій істинній Церкві. Мені подобається ходити до храму, ділитися євангелією і відвідувати з моїми друзями семінарію. Я так багато завдяки всьому цьому дізнаюся.
Іноді мені важко терпіти до кінця. Але я якомога старанніше намагаюся щовечора вивчати Писання. Програма “За Мною йдіть” дуже допомагає мені в особистому вивченні! Мені також подобається читати у церковних журналах історії інших молодих людей. Я використовую додаток Євангельська бібліотека, щоб у мене в кишені були надихаючі послання, де б я не була.
Більшість моїх шкільних друзів—члени Церкви. Раніше я вважала, що це не дає мені можливостей ділитися євангелією. Але я дізналася, що ділитися євангелією можна не лише з людьми інших релігій. Мені подобається ділитися своїм свідченням з моєю найкращою подругою. І вона член Церкви також!
Суботній день
Наш дім знаходиться далеко від будинку зборів, тому нам з сестрою потрібно планувати заздалегідь, аби вчасно дістатися наших зборів (або й раніше, якщо пощастить)!
Ми прокидаємося о 4-й ранку і йдемо пішки до будинку моєї тітки, який стоїть по дорозі до будинку зборів Церкви. Ми перевдягаємося з нашого похідного одягу у наші плаття. Потім ідемо ще 30 хвилин до будинку зборів (або іноді 25 хвилин, якщо дуже квапимося). Оскільки ми готуємося до недільного дня заздалегідь, ми ніколи не запізнюємося! Ну, майже ніколи. Коли йдуть дощі, на дорозі з’являється дуже багато грязюки. Якось ішов такий сильний дощ, що я застрягла в багні і не могла вибратися!
Але усе це є вартим зусиль, коли ми дістаємося церкви. Я відчуваю мир і радість, коли говорю про євангелію і поширюю новину радості про нашого Спасителя. Мені подобається ділитися моїм свідченням під час кожних зборів посту і свідчень! Наші уроки недільної школи також є чудовим місцем, де я можу ділитися своїми думками про євангелію Ісуса Христа і навчатися в інших також.