Пересунути перемикач! Заради зміцнення молоді, черв. 2023
Пересунути перемикач!
Є запас сили, яким можна скористатися, коли ви почуваєтеся спустошеними, самотніми чи дезорієнтованими.
Ілюстрації Діна Мак-Адама
Під час двох моїх останніх шкільних літніх канікул батьки відправляли мене працювати до дядька в штат Айдахо. Він управляв заснованим моїм дідусем сімейним бізнесом, Budge’s Golden Sunshine Honey.
Батько знав, що на мене чекало. Він виріс, працюючи з бджолами. Він хотів, щоб я навчився працювати так, як він. Робота була важкою і переваг було мало, окрім однієї: час від часу дядько дозволяв мені їздити на своєму мотоциклі.
Одного дня я вирішив покататися. Голубе небо, яскраве сонце і вітер, який куйовдив мені волосся, все це наповнювало мене радістю! Здавалося, що довгі години тяжкої праці були варті цього. Раптом у мотоциклі щось забелькотало і він заглох. Посеред глушини у мене закінчилося пальне! Все це сталося до появи мобільних телефонів, тому ніхто не міг мені допомогти.
Я подумав, що дядько засмутиться, якщо я кину мотоцикл і піду пішки у місто, тому я вирішив штовхати його додому. Я дістався міста, коли давно вже панувала темрява. Заправна станція була закрита. Я був спраглий, голодний і виснажений.
Штовхаючи мотоцикла містом, я побачив біля кінотеатру автомобіль дядька. Я знайшов його і пояснив, що сталося. Його відповідь здивувала мене.
“Як у тебе могло закінчитися пальне?” — запитав він.
Він підійшов до мотоцикла і пересунув перемикач. Потім він повернув ключа і увімкнув запалення. На мій подив, мотор загудів!
“Як це у вас вийшло?” — запитав я.
“На випадок, якщо закінчиться пальне, існує запасний бак, — сказав він. — Усе, що тобі потрібно зробити — це пересунути перемикач”.
Присоромлений і принижений я поїхав на мотоциклі додому.
Притча про мотоцикл
Я часто думав про той випадок з мотоциклом. З плином років ця історія перетворилася для мене на притчу.
У цьому житті у нас, духовно кажучи, “закінчується пальне”. Ми хочемо покладатися на наші власні ресурси і власну силу для вирішення своїх проблем. Іноді у нас бувають складнощі, але нам надто соромно просити про допомогу. Але у духовному сенсі, це наче пішки тягти мотоцикла додому без допомоги. Ми не усвідомлюємо, що є перемикач, завдяки якому можна отримати силу.
Замість того, щоб штовхати свого “мотоцикла” власними силами, нам потрібно “пересунути перемикач” й отримати доступ до найбільшого джерела сили у цьому житті: спокутної сили Ісуса Христа. Щоб отримати доступ до Його сили, нам потрібно прийти до Нього зі скрушеним серцем та упокореним духом, покаятися і вірити (див. 2 Нефій 2:7; Aлма 26:35). Через Спокуту Ісуса Христа ми можемо пересунути духовний перемикач, який дає нам силу, потрібну для повернення до нашої небесної домівки1.
Він завжди поруч
Якщо наші проблеми викликані гріхом, Господь чітко дає нам зрозуміти, що нам слід “покаятися чи страждати” (Учення і Завіти 19:4). Він благає нас прийняти Його спокутну жертву. “Я, Бог, вистраждав це за всіх, — каже Він нам, — щоб їм не страждати, якщо покаються” (Учення і Завіти 19:16).
Іноді наше покаяння може вимагати серйозного “ремонту” і допомоги “духовного механіка”, наприклад, когось із батьків або єпископа. Але нам завжди слід звертатися до Господа. Він дуже радіє, коли ми каємося (див. Учення і Завіти 18:13).
Я свідчу, що Ісус Христос допомагає нам завжди й повсюди. Нам не треба покладатися на нашу власну силу. Якщо ми молимося Йому і дотримуємося Його заповідей, Він лагідно “допоможе всім заблукалим світло знайти”2 . Навіть якщо ми почуваємося спустошеними, самотніми чи загубленими, ми можемо “пересунути перемикач” і знайти оновлену силу і спрямування.