Як розірвати коло залежності від порнографії
Я почувалася самотньою і безпорадною. Але єпископ нагадав мені про деякі ключові способи здобуття надії та допомоги.
Я вперше стикнулася з порнографією, коли мені було 13 років. Я випадково натрапила на неї у соціальних медіа, не знаючи і не розуміючи, що це таке. Після цього випадкового перегляду у мене виникла цікавість, і я почала шукати її свідомо.
На той час у посланнях моїх провідників про порнографію, здавалося, звучало, що це проблема лише хлопців. Це викликало у мене велике відчуття сорому. Я думала, що ніколи не зможу нікому розповісти про свою проблему. Я знала про Спокуту Ісуса Христа, але оскільки я вважала, що була єдиною дівчиною з цією проблемою, мені здавалося, що Спаситель не зможе мені в цьому допомогти. Мені здавалося, що я виняток.
Офіс єпископа
У ті роки під час семінарії чи на духовних зборах — у місцях де перебував Дух — я часто відчувала спонукання записатися на співбесіду до єпископа. Дуже довго мене від цього утримувала думка, що мені слід підтримувати свою репутацію хорошої дитини з активної сім’ї. Я думала, що він побачить мене справжню, особу не варту любові. Я думала, що отримаю негайне покарання.
Коли я зрештою попросила про таку зустріч, відчуття на цій зустрічі було зовсім не таким, як я очікувала. Замість того, щоб карати мене, єпископ сказав мені: “Ти досі дочка Бога. Тебе люблять і цінують зараз так само, як і завжди”.
Я пам’ятаю відчуття любові, яка охопила мене. Тоді я вперше так сильно відчула у своєму житті силу Спокути Спасителя. Згадуючи той момент, я розумію, чому сказані єпископом слова були настільки важливими.
Дочка Бога
Коли ви боретеся із залежністю від порнографії, ви проходите через цикл сорому. Особисто я відчувала втрату контакту зі своєю справжньою сутністю, потім за допомогою порнографії долала ці негативні емоції. Потім я відчувала сором та відокремлювалася від інших. І цикл повторювався.
Дуже довго я покладалася на власну силу волі, і змушувала себе “просто зупинитися”. Однак я не могла зробити це самотужки. Мій єпископ допоміг мені згадати про свою сутність — що я улюблена дочка Бога. Коли я зустрілася з ним і згадала цю істину, у мене почався справжній прогрес.
Істина про Бога та Спасителя
Спочатку я боялася молитися. Я ставилася до Небесного Батька як до Бога справедливості та гніву. Але під час процесу тривалого покаяння до мене прийшло розуміння природи Небесного Батька та Ісуса Христа. Розуміння, що покаятися один раз буде недостатньо для вироблення імунітету в цій боротьбі, допомогло продовжувати покладатися на Їхню божественну допомогу. Небесний Батько вже знав про мої випробування і розумів їх. Мені потрібно було лише звернутися до Нього.
Я дізналася, що і Небесний Батько, й Ісус Христос є милосердними та здатними зрозуміти. Коли ви звернетеся до Них, Вони йтимуть поряд з вами і триматимуть вас за руку на кожному кроці шляху.
Протистояння тактикам Сатани
Розуміння природи Бога також допомогло мені зрозуміти Сатану і його засоби та як вони працюють у прямій протилежності Богу. Одним із найсильніших методів впливу Сатани є викликання почуття сорому, і це дещо інше, ніж відчуття провини або “смутку для Бога” (2 Коринтянам 7:10). Коли ви відчуваєте провину, ви розумієте, що зробили помилку. Але відчуття сорому пов’язується з негативними почуттями щодо себе, коли ви грішите проти свого єства, наче ви і є тими почуттями.
Сатана хотів, аби я вірила, що зможу подолати це випробування самотужки. Ця брехня була тим, що утримувало мене від розмови з моїм єпископом про мою залежність від порнографії. Мені здавалося, що я не можу зустрітися з ним, доки не зможу сказати, що я мала цю проблему колись. Сатана використовує ваші індивідуальні слабкості, щоб ви вважали себе недостатньо гідними, аби прагнути цілительної сили Спасителя.
Я дізналася, що Сатана намагається вплинути на нас, коли ми ізольовані, тому нашим кращим захистом є підтримування стосунків. Іноді для подолання ізольованості достатньо просто поспілкуватися з іншими і провести особливий час з хорошими друзями. Коли ми налагоджуємо зв’язок з Небесним Батьком, самими собою та іншими (особливо з тими, хто бачить вас такими, якими бачить Небесний Батько), це найкращий спосіб пам’ятати вашу справжню ідентичність, як цінної дитини Бога.
Вища мета
Зрештою я почала відчувати спонукання допомагати іншим молодим жінкам, які борються із залежністю від порнографії. Я відчула вищу мету. Я вирішила більше непокоїтися про те, що про мене думає Небесний Батько, ніж про те, що думають про мене інші, тож я почала відверто говорити про пережите мною.
Щойно ви відчуєте непідробну радість покаяння, ви захочете поділитися цим з іншими! Тепер я продовжую ділитися цією радістю, коли служу місіонеркою повного дня.
Моє послання
Ви ніколи не самотні, і надія є.
Ви можете подолати цю проблему за допомогою Спасителя, близьких вам людей і провідників, яким ви довіряєте, та завдяки правильним підходам. Вийдіть з ізоляції і зверніться до когось, хто бачить вас очима Бога. Запитайте їх, якими вони вас бачать!
Якою б не була ваша боротьба, ви ніколи не виходите поза межі впливу Спасителя та Його Спокути. Небесний Батько любить вас абсолютно, і це варте того, аби продовжувати каятись.