Принципи візитного вчителювання
Дізнатися більше про неї та про її сім’ю
Суть візитного вчителювання—щиро познайомитися з кожною сестрою і полюбити її, аби ми могли служити їй і допомагати зміцнювати віру.
Рита Джеппесон і її візитна вчителька стали хорошими подругами, коли зустрічалися і розмовляли про євангелію. Але складовою цих візитів також є гра у слова, яка допомагає старіючому розуму Рити залишатися гострим. Завдяки тому, що її візитна вчителька дізналася, чого потребує Рита і чому радіє, вони обидві чекають на кожний наступний візит. … Є так багато усього, що сестри можуть робити під час відвідування, наприклад, ходити разом на прогулянки чи робити роботу по дому.
Люсі Мак Сміт, мати Пророка Джозефа Сміта, у 1842 році висловила свої думки про те, як сестри-святі останніх днів зі щойого заснованого Товариства допомоги, мають ставитися одна до одної. Вона сказала: «Ми маємо дбати одна про одну, охороняти одна одну, втішати і навчати, щоб ми могли всі сидіти на небесах разом1”. Ці слова справедливі й сьогодні1.
Старійшина Джеффрі Р. Холланд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, сказав: “Погляньте на себе як на посланців Господа до Його дітей. … Ми сподіваємося, … що натомість ви започаткуєте нову еру щирої, такої, що відповідає євангелії, турботи про членів Церкви, наглядаючи за ними й піклуючись одне про одного, допомагаючи у вирішенні духовних і земних потреб будь-яким ефективним чином”2.
Господь наказав дітям Ізраїля через Мойсея, що “приходьк[а], що мешкає з вами, … ти будеш любити його, як самого себе” (Левит 19:34). Сестри, яких ми відвідуємо, можуть бути “приходьками”, коли ми починаємо своє служіння, але коли ми ближче знайомимося з ними та їхніми сім’ями, зростатиме наше бажання “нести тягарі один одного, так щоб вони були легшими” і “скріпивши свої серця у єдності і в любові один до одного” (Moсія 18:8, 21).
Віра, сім’я, допомога