“Світло життя”, Ліягона, січ. 2024.
Голоси святих останніх днів
Правильна частота
Я не розумів, чому пілот, який втратив орієнтацію, не звертається до нас.
Одного дня під час стажування в якості диспетчера в аеропорту міста Тіхуана, Мексика, ми з інструктором помітили, що смуга туману з океану накрила аеропорт і велику частину міста. Утім видимість була в допустимих межах, що давало можливість літакам приземлятися і злітати.
Невдовзі ми побачили на радарі літак Cessna 172, який летів уздовж берега з півдня за правилами візуальних польотів (ПВП). За ПВП пілоти візуально визначають своє місцезнаходження за опорними точками на землі, щоб досягти місця призначення.
На жаль, той пілот втратив орієнтацію в тумані. Літаючи колами над берегом, він намагався визначити своє місцезнаходження по відношенню до аеропорту, але через погану видимість нічого не бачив. Я запитав у свого інструктора, як ми можемо йому допомогти.
“Йому потрібно налаштуватися на частоту повітряної смуги вежі та звернутися до нас, — відповів він. — У протилежному випадку ми ніяк йому не допоможемо”.
Я не розумів, чому пілот, який втратив орієнтацію, не звертається до нас. Чи у нього зламалося радіо? Чи він вважає, що може самостійно справитися з небезпекою?
Минали хвилини. Нарешті пілот налаштувався на частоту вежі. Схвильованим голосом він попросив допомогти йому. Ми відразу ж вказали йому напрямок, аби він безпечно долетів до посадкової смуги аеропорту. Йому лише необхідно було довіряти нашим настановам і його приладам у літаку.
Побачивши, як за кілька хвилин літак вилетів з туману, а потім безпечно приземлився, ми відчули надзвичайну радість.
По дорозі додому я думав про те, що відчував пілот. Вирішальним у тому, щоб отримати допомогу чи літати колами — або завершити ще чимось гіршим, — було те, що він звернувся до нас на правильній частоті повітряної смуги.
Як і цей пілот, іноді я втрачаю орієнтацію в “імлі темряви” (1 Нефій 8:23). Коли мені потрібне Боже спрямування, Він терпляче чекає, щоб почути мій голос.
Так само, як я міг бачити на радарі літак, що втратив напрямок, наш Небесний Батько бачить нас і наші труднощі. Я вдячний, що Він дає нам скерування. Він надає підтримку за допомогою молитви, вивчення Писань, сучасних пророків і дару Святого Духа. Він вестиме нас крізь фізичні й духовні небезпеки, якщо ми налаштуємося на правильну частоту, попросимо про скерування і слухатимемо Його голос.