Чи можу я відчувати приналежність вдома, якщо моя сім’я не приймає євангелію?

Ім’я не вказується

Як я можу відчувати приналежність у сім’ї, яка налаштована проти Церкви?

Я знаю, як це — мати членів сім’ї з негативним поглядом на євангелію Ісуса Христа. Почуваєшся самотньо. Напружено. Під тиском. Це може спонукати тебе сумніватися у тому, що тебе люблять.

Більшість членів моєї сім’ї не вірить в євангелію, а старший брат відкрито виступає проти неї. Незважаючи на те, що мені було важко відчути приналежність у своїй сім’ї, я все одно знаходила радість у плані Небесного Батька для сім’ї.

Ось що я зрозуміла.

Не робіть так: не відштовхуйте інших членів сім’ї

Спершу я думала, що єдиний шлях уникнути тяжких почуттів через відсутність приналежності — це розірвати зв’язки з сім’єю, яку я люблю.

ЦЕ НЕПРАВДА.

Небесний Батько нагадав мені, що сім’я є невід’ємною частиною Його плану. Він хотів, щоб я продовжувала любити їх. Проте Він не хоче, щоб ми залишалися в умовах, коли з нами починають жорстоко поводитись.

Але підтримувати близькі стосунки може бути важко, коли відчуваєш так багато суперечливих емоцій.

Натомість: любіть

Іноді ми почуваємося вигнанцями серед тих, хто негативно ставиться до нашої віри.

День, коли брат сказав, що ненавидить мене через мою віру в євангелію, був одним з найважчих. Деякі члени нашої сім’ї можуть не любити нас. Але ми можемо знайти розраду в словах Петра, що “коли ж вас ганьблять за Христове Ім’я, то ви блаженні, бо на вас спочиває Дух слави й Дух Божий”(1 Петра 4:14).

Спаситель попросив нас обирати любов (див. Іван 15:17), навіть “коли вас світ ненавидить… [бо] ви не зо світу” (Іван 15:18–19). Якщо ми зосередимося на любові до цих членів сім’ї, це може зменшити почуття самотності.

Може виникнути спокуса здатися, але пам’ятайте, що терпіння та довіра до Бога можуть змінювати стосунки. Він може творити вашими руками чудеса.

На це пішло багато часу, але коли я покладалася на Бога та терпеливо виявляла любов до свого брата, він почав менше піддаватися ненависті до Церкви. Наші стосунки не ідеальні, але з часом я отримую відповіді на молитви, оскільки я ставлю любов на перше місце.

Натомість: будьте миротворцями

Хоча ми не хочемо відштовхувати наші сім’ї, при ознаках суперечки нам слід відходити вбік. Коли суперечка закінчиться, ми можемо спробувати знову. Христос часто реагував на суперечку мовчанням (див. Мосія 14:7). Але старійшина Роберт Д. Хейлз (1932–2017), з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав: “Відповісти так, як це зробив би Христос, неможливо за якоюсь “заготовкою” чи за встановленою формою. Спаситель по-різному реагував у кожній ситуації”¹. Тож дійте за підказками Духа.

Якщо подібно до Спасителя ви залишаєтеся мовчазними, це свідчить про вашу готовність вислухати. Ви можете спробувати зрозуміти точку зору інших, залишаючись вірними своїм нормам.

Після того, як ви вислухаєте іншу людину, спробуйте описати деякі ваші почуття. Коли я сказала своїй сім’ї, що їхні слова засмучують мене, вони відреагували з любов’ю. Ми обговорили, як можемо краще поважати одне одного та уникати майбутніх суперечок.

Старійшина Уолтер Ф. Гонсалес сказав, коли служив сімдесятником: “Щире, сповнене любові спілкування великою мірою сприятиме зменшенню напруги, яка може з’явитися в такій ситуації”².

Не робіть так: не залишайте

Ви можете відчувати, що єдиний шлях належати до вашої сім’ї — це залишити Церкву.

ЦЕ НЕПРАВДА.

Натомість: виявляйте віру

Деякі люди, які не погоджуються з євангелією, можуть спробувати викликати у вас почуття провини через вашу віру. Коли мій брат залишив Церкву, членам нашої сім’ї здавалося, що він просить нас вибирати між ним та Церквою. Більшість членів моєї сім’ї обрала його і так само пішла.

Попри цей тиск, я навчилася казати: “Я… не соромлюсь, бо знаю, в Кого я ввірував” (2 Тимофію 1:12).

Я знаю, хто є Бог, і я вибираю довіряти Йому. Ця віра допомогла мені зміцнитися.

Натомість: знайдіть братів і сестер у Христі

Старійшина Дітер Ф. Ухтдорф, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, сказав: “У Церкві Ісуса Христа ви знайдете сім’ю людей, які не дуже відрізняються від вас”³.

Ваші брати і сестри у Христі розуміють вашу любов до євангелії та можуть заохочувати вас наблизитися до Нього. Вони можуть дати вам відчуття приналежності, якого ви прагнете.

Робіть: покладайтеся на Небесного Батька та Ісуса Христа

Старійшина Гонсалес також сказав: “Навіть у Спасителя були родичі, які не поділяли його поглядів. У Біблії ми читаємо: “Бо не вірували в Нього навіть брати Його!” (Іван 7:5)”⁴.

Ісус Христос розуміє ваші труднощі. Звертайтеся до Нього за зціленням. У посібнику Проповідуйте Мою євангелію старійшина Дейл Г. Ренлунд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, пообіцяв, що “завдяки Спокуті Ісуса Христа все несправедливе в житті може бути виправлено”⁵. Незважаючи на наше бажання відчути приналежність, правда полягає в тому, що ми часто не зможемо відчути єдність з іншими, будучи послідовниками Бога. Не дарма Він назвав нас людом власности Божої (див. 1 Петра 2:9; Повторення Закону 14:2). Але завдяки нашим завітним стосункам ми завжди будемо належати Йому. І саме це насправді має значення.