Учення і Завіти 2021
13–19 вересня. Учення і Завіти 102–105: “Після багатьох бідувань … приходить благословення”


“13–19 вересня. Учення і Завіти 102–105: “Після багатьох бідувань … приходить благословення”, За Мною йдіть---для окремих осіб і сімей. Учення і Завіти. 2021 (2020)

“13–19 вересня. Учення і Завіти 102–105”, За Мною йдіть—для окремих осіб і сімей. 2021

Зображення
чоловіки з візками

C. C. A. Крістенсен (1831–1912), Табір Сіону, приблизно 1878 р., темпера на мусліні, 196 x 287 см. Музей мистецтв Університету Бригама Янга, дар онуків C. C. A. Крістенсена, 1970 р.

13–19 вересня

Учення і Завіти 102–105

“Після багатьох бідувань … приходить благословення”

Які принципи з Учення і Завітів 102–105 мають для вас особливе значення? Ви можете записати свої думки і враження стосовно цих принципів.

Записуйте свої враження

Святі у Кертленді були у розпачі, коли почули, що їхніх братів і сестер в окрузі Джексон, шт. Міссурі, було вигнано з їхніх домівок. Але вони, мабуть, відчули надію, коли Господь проголосив, що “викуплення Сіону” мало “прийти силою” (Учення і Завіти 103:15). Прийнявши близько до серця це обіцяння, понад 200 чоловіків а також приблизно 25 жінок і дітей вступили до групи, яку вони називали Табір Ізраїля, пізніше відому як Табір Сіону. Його метою було піти до Міссурі і викупити Сіон.

Для членів табору викуплення Сіону означало повернення святих до своєї землі. Але щойно табір прибув до округи Джексон, як Господь сказав Джозефу Сміту зупинитися і розпустити Табір Сіону. Деякі члени табору були збентежені і засмучені цим новим наказом. Для них це означало, що похід був невдалим і обіцяння Господа не здійснилися. Однак інші сприйняли це інакше. Хоча вигнані святі так і не повернулися до округи Джексон, завдяки цьому досвіду “викуплення Сіону” певною мірою здійснилося, і воно дійсно прийшло “силою”. Вірні члени Табору Сіону, багато з яких пізніше стали провідниками Церкви, свідчили, що цей досвід зміцнив їхню віру в силу Бога, у божественність покликання Джозефа Сміта і в Сіон—не лише Сіон як місце, але Сіон, як народ Бога. Замість того, щоб сумніватися у важливості цього, на перший погляд невдалого, завдання, вони зрозуміли, що справжня мета—це йти за Спасителем, навіть якщо ми всього не розуміємо. Саме так, зрештою, буде викуплено Сіон.

Див. Святі, 1:194–206.

Зображення
маленька річка

Табір Сіону зупинявся на берегах зображеної тут річки Літл Фішинг.

Зображення
піктограма “особисте вивчення”

Ідеї для особистого вивчення Писань

Учення і Завіти 102:12–23

У чому полягає мета настанов у цих віршах?

У розділі 102 міститься протокол зборів у Кертленді, Огайо, де було організовано першу вищу раду Церкви. У віршах 12–23 описується порядок дій, які мають виконувати вищі ради стосовно людей, які вчинили серйозні гріхи.

Президент М. Рассел Баллард навчав: “Члени Церкви іноді запитують, чому проводяться церковні дисциплінарні ради. Вони мають три головні мети: врятувати душу грішника, захистити невинних і захистити чистоту, цілісність і добре ім’я Церкви” (“A Chance to Start Over: Church Disciplinary Councils and the Restoration of Blessings”, Ensign, Sept. 1990, 15).

    

Учення і Завіти 103:1–12, 36; 105:1–19

Сіон можна розбудовувати лише за принципами праведності.

Чому святі втратили свою обіцяну землю в Міссурі? І чому Господь не дозволив їм повернутися до своїх земель з допомогою Табору Сіону? Дійсно, агресивні дії натовпу зловмисників з Міссурі відігравали певну роль, і губернатор штату Міссурі пообіцяв підтримувати святих, але так і не виконав свою обіцянку. Але Господь сказав, що “якби не провини мого народу”, Сіон би “можна було викупити” (Учення і Завіти 105:2). Коли ви будете читати Учення і Завіти 103:1–12, 36; 105:1–19, ви можете побачити те, що заважало встановлювати Сіон в Міссурі, а також те, що могло б допомогти в цьому. Чого ви навчилися, що може допомогти вам встановити Сіон у вашому серці й домівці?

Учення і Завіти 103:12–13; 105:1–6, 13–19

Благословення приходять після великого лиха і випробувань віри.

У багатьох відношеннях участь у Таборі Сіону була випробуванням віри. Подорож була довгою, стояла спека, а їжі й води іноді не вистачало. І після всього перенесеного святі досі не могли повернутися до своєї землі. Обміркуйте, як принципи в Ученні і Завітах 103:12–13 та 105:1–6, 13–19 могли допомогти членам Табору Сіону, які сумнівалися, що наказ організувати його дійсно прийшов від Бога. Як ці принципи можуть допомогти вам у ваших власних випробуваннях віри?

Ви також можете прочитати про досвід членів Табору Сіону в рубриці “Голоси Відновлення” в кінці цього навчального плану. Що вражає вас у їхньому ставленні? Чого вас навчає їхній приклад?

Див. також Девід А. Беднар, “Разом з Господом: Уроки табору Сіону”, Ліягона, лип. 2017, сс. 14–23.

Учення і Завіти 104:11–18, 78–83

Я “управител[ь] над земними благословеннями”.

Крім випробувань в Міссурі, у 1834 році у Церкви виникли фінансові проблеми, серед яких були великі борги і витрати. У розділі 104 Господь дав пораду стосовно фінансової ситуації Церкви. Як ви можете застосувати принципи у віршах 11–18 та 78–83 до ваших фінансових рішень?

Щоб дізнатися про один із способів, який Господь готував, щоб звільнити Церкву від неволі боргу, подивіться відео “Treasure in Heaven: The John Tanner Story” (“Скарб на небесах: Історія Джона Теннера”) (відео, ChurchofJesusChrist.org).

Щоб дізнатися більше про “власний спосіб” Господа (вірш 16), яким Він забезпечує Своїх святих, ви можете опрацювати послання Дітера Ф. Ухтдорфа “Допомагаючи у Господній спосіб” (Ensign або Ліягона, лист. 2011, сс. 53–56).

Зображення
піктограма “сімейне вивчення”

Ідеї для сімейного вивчення Писань і домашнього вечора

Учення і Завіти 103:12, 36; 105:9–13.Чи просили когось із вашої сім’ї (або ваших предків) робити щось, що зрештою вийшло не так, як ви очікували? Що ви можете дізнатися з реакції членів Табору Сіону на те, що їхня подорож виявилася не такою, як вони очікували? (Див. “Голоси Відновлення” в кінці цього навчального плану).

Учення і Завіти 104:13–18.Що Господь нам дав? Що Він хоче, щоб ми з цим зробили?

Учення і Завіти 104:23–46.Ваша сім’я може дослідити ці вірші і знайти, скільки разів Господь обіцяє “примнож[ити] благословення” (вірш 23) вірним. Може це буде хороший момент для того, аби “дяку[вати] Богу за усе, що є” (“Дякуй Богу!”, Гімни, № 145) та обговорити, як це може допомогти нам у складні часи. Маленьким дітям може сподобатися малювати благословення, за які вони особливо вдячні.

Учення і Завіти 105:38–41.Як ми можемо робити “пропозиції про мир” (вірш 40), коли люди ставляться до нас не по-доброму чи несправедливо? Що ми можемо робити, аби бути за “прапор миру” (вірш 39) у нашій домівці?

Щоб знайти більше ідей для навчання дітей, див. навчальний план для цього тижня у посібнику За Мною йдіть—для Початкового товариства.

Запропонована пісня: “Дякуй Богу!”, Гімни, № 145.

Зображення
піктограма “голоси відновлення”

Голоси Відновлення

Табір Сіону

Оскільки Табір Сіону так і не повернув святих до своїх земель в окрузі Джексон, багато хто відчував, що їхні старання були марними. Але багато учасників Табору Сіону, згадуючи свій досвід, бачили, як Господь досягнув вищої цілі в їхньому житті та у Своєму царстві. Ось деякі їхні свідчення:

Джозеф Сміт

Зображення
Джозеф Сміт

Через понад 40 років після Табору Сіону Джозеф Янг, тодішній член табору, розповів, що Джозеф Сміт сказав наступне:

“Брати, дехто з вас сердиться на мене, тому що ви не були в бою в Міссурі. Але хочу вам сказати, що Бог не хотів, аби ви вступали в бій. Він не міг би зорганізувати Своє царство з дванадцятьма чоловіками, які мали відкривати двері євангелії народам землі, і сімдесятьма чоловіками, які під їхнім керівництвом мали виконувати певні завдання, якби Він не вибрав їх з-поміж чоловіків, які запропонували своє життя і які принесли таку саму жертву, як і Авраам.

Зараз Господь отримав Своїх Дванадцятьох і сімдесятників, і будуть покликані інші кворуми сімдесятників, які будуть жертвувати. І ті, хто не приніс свої жертви і не зробив свої приношення зараз, зроблять це пізніше”1.

Бригам Янг

Зображення
Бригам Янг

“Коли ми прибули до Міссурі, Господь звернувся до Свого слуги Джозефа і сказав: “Я прийняв ваші жертви”, і у нас був привілей знову повернутися. Після мого повернення багато моїх друзів запитували, який був сенс у тому, аби покликати чоловіків відірватися від щоденної праці і податися в Міссурі, а потім повернутися, нічого особливо не досягнувши. “Кому це пішло на користь?—запитували вони.— Якщо це заповідав Господь, якою була Його мета у цьому?” … Я сказав тим братам, що отримав велику компенсацію—з великими відсотками—так, що моя міра була наповнена і лилася через край знанням, отриманим під час подорожі з Пророком”2.

Уілфорд Вудрафф

Зображення
Уілфорд Вудрафф

“Я був у Таборі Сіону з Пророком Божим. Я бачив як Бог діяв стосовно нього. Я бачив силу Бога з ним. Я бачив, що він був Пророком. Те, що було явлено йому силою Божою під час тієї місії, було надзвичайно цінним для мене і для всіх, хто отримував його повчання”3.

“Коли членів Церкви було покликано до Табору Сіону, багато хто з нас раніше ніколи не бачив одне одного в обличчя, ми були незнайомцями одне одному, а багато хто ніколи раніше не бачив Пророка. Ми мешкали в різних куточках країни, наче зерно, просіяне крізь сито. Ми були молодими людьми, і нас було покликано в ті перші дні йти і викупити Сіон, і доручена нам робота мала бути виконана з вірою. Ми зібралися з різних штатів у Кертленді й вирушили викупляти Сіон, щоб виконати заповідь, яку нам дав Бог. Бог прийняв наші труди, як Він прийняв труди Авраама. Ми багато чого досягли, хоча відступники й невіруючі багато разів ставили це запитання: “А що ви зробили”? Ми здобули досвід, якого ніколи б не здобули у жодний інший спосіб. Ми мали привілей бачити обличчя Пророка і привілей подолати з ним тисячу миль і бачити, як діяв із ним Дух Божий, і одкровення Ісуса Христа, і виповнення цих одкровень. І він зібрав близько двохсот старійшин з усієї країни у ті перші роки і послав нас по всьому світу проповідувати євангелію Ісуса Христа. Якби я не ходив з Табором Сіону я б не служив тут, [у Солт-Лейк-Сіті сьогодні, у Кворумі дванадцятьох]. … Завдяки тому, що ми туди пішли, ми отримали доручення проповідувати євангелію у винограднику, і Господь прийняв наші труди. І в усіх наших трудах і переслідуваннях, коли ми часто ризикували своїми життям, нам доводилося працювати і жити вірою”4.

“Досвід, який [ми] здобули, подорожуючи з Табором Сіону, був цінніший за золото”5.

Посилання

  1. У Joseph Young Sr., History of the Organization of the Seventies (1878), 14.

  2. “Discourse”, Deseret News, Dec. 3, 1862, 177.

  3. У Conference Report, Apr. 1898, 29–30; див. також Учення Президентів Церкви: Уілфорд Вудрафф (2004), с. 138.

  4. “Discourse”, Deseret News, Dec. 22, 1869, 543; див. також Учення: Уілфорд Вудрафф, с. 141.

  5. Deseret News: Semi-Weekly, July 27, 1880, 2; див. також Учення: Уілфорд Вудрафф, с. 141.

Зображення
Табір Сіону біля річки

Табір Сіону (Табір Сіону біля річки Фішинг), художник Джудіт А. Мер

Роздрукувати