“12--18 липня. Учення і Завіти 77--80: “Я вестиму вас”, За Мною йдіть---для Недільної школи. Учення і Завіти. 2021 (2020)
“12--18 липня. Учення і Завіти 77--80”, За Мною йдіть---для Недільної школи. 2021
12--18 липня
Учення і Завіти 77--80
“Я вестиму вас”
Пам’ятайте, що вправи в цьому навчальному плані є лише порадами. Коли ви будете з молитвою вивчати Учення і Завіти 77--80, Дух скеровуватиме вас, щоб знати, як найкраще навчати членів вашого класу.
Запишіть ваші враження
Заохочуйте до обміну думками
Деяким членам вашого класу може бути легше ділитися їхніми натхненними думками, якщо ви попросите їх заздалегідь. Зв’яжіться з деякими з них за кілька днів до уроку, щоб попросити їх прийти підготовленими поділитися тим, що вразило їх в Ученні і Завітах 77--80.
Навчайте доктрині
Бог відкриває Свої таємниці тим, хто прагне їх знайти.
-
Члени класу можуть поділитися натхненними ідеями, які вони знайшли про символи в книзі Одкровення під час їхнього вивчення розділу 77 цього тижня. Розмова про відповіді, які отримав Джозеф Сміт, може привести до обговорення про те, як члени класу можуть прагнути розуміння, коли вони вивчають Писання. Що ми дізнаємося з тих запитань, які ставив Джозеф? Можливо, члени класу захочуть поділитися досвідом, коли їхні євангельські запитання вели до більшого розуміння.
Господь вестиме нас.
-
Щоб почати обговорення Учення і Завітів 78:17--19, ви можете показати фотографії кількох членів вашого класу, коли вони були дітьми (заздалегідь попросіть їх принести ці фотографії на урок). Нехай клас вгадує, хто зображений на кожній фотографії. Члени класу, які принесли фотографії, можуть поговорити про те, як вони змінилися з того часу, як ті фотографії були зроблені. Після цього клас може прочитати Учення і Завіти 78:17--19 і обдумати такі запитання: Яким чином ми наче малі діти для Господа? Як саме Він хоче, щоб ми були наче діти (див. Мосія 3:19), і як саме Він хоче, аби ми зростали? Яку пораду Він дає нам в цих віршах, щоб допомогти нам зростати?
Щоб розширити розуміння членів вашого класу стосовно того, як Господь може “вести … [н]ас” (вірш 18), поділіться висловлюванням в “Додаткових джерелах”.
Покликання служити Богу є набагато важливішим за місце служіння.
-
У вашому класі можуть бути люди, які спочатку відчули розчарування, коли отримали покликання у приході чи філії або у місці, куди їх було призначено служити місіонерами. Можливо, кілька з них бажають поділитися своїм досвідом. Як порада Господа в Ученні і Завітах 80:3 може допомогти в цих ситуаціях? Що може означати фраза “не має значення”? Або фраза “ви не можете піти хибним шляхом”? Що для Господа може бути найважливішим в наших покликаннях? Натхненні думки старійшини Девіда А. Беднара щодо розділу 80 в його виступі “Покликані до роботи” також можуть бути корисними (Ensign або Ліягона, трав. 2017, с. 68).
-
Одкровення в розділах 79 і 80 спочатку були адресовані людям, покликаним проповідувати євангелію, але вони містять принципи, які можуть стосуватися усіх нас у нашому служінні Господу. Щоб допомогти членам класу знайти ці принципи, ви можете попросити їх уявити, що вони мають друга, який недавно приєднався до Церкви і щойно отримав своє перше покликання. Попросіть членів класу написати їхньому другу листа з підтримкою і порадою та заохочуйте їх цитувати уривки з розділів 79 і 80, коли вони писатимуть його. Після цього кілька членів класу можуть поділитися написаним.
Додаткові джерела
Господь вестиме нас за допомогою Святого Духа.
Президент Генрі Б. Айрінг поділився досвідом, коли він молився про керівництво в прийнятті важливого рішення і навчився дозволяти Господу вести його:
“Я молився, години проходили, а відповіді не було. Уже перед світанком до мене прийшло певне відчуття. Сильніше, ніж будь-коли у своєму дитинстві, я відчув себе дитиною. Моє серце і розум, здавалося, заспокоїлися. Мир відчувався у тому моєму внутрішньому спокої.
На мій подив, я усвідомив, що молюся: “Небесний Батьку, немає значення, чого хочу я. Мене більше не турбує, чого я хочу. Я лише хочу, щоб сталося за Твоєю волею. Це все, що я хочу. Будь ласка, скажи мені, що робити”.
У ту мить я відчув такий спокій в душі, який вже не раз відчував. І послання прийшло, і я був впевнений, від кого воно. Стало ясно, що мені робити. Я не отримав обіцяння, що буде саме той результат. Це було лише запевнення, що я був дитям, якому сказано, яким шляхом іти, щоб досягнути того, чого Він хотів для мене” (“Як дитя”, Ensign або Ліягона, трав. 2006, с. 16).