“19--25 липня. Учення і Завіти 81--83: Коли “багато дається, багато й вимагається”, За Мною йдіть---для Недільної школи. Учення і Завіти. 2021 (2020)
“19--25 липня. Учення і Завіти 81--83”, За Мною йдіть---для Недільної школи. 2021
19--25 липня
Учення і Завіти 81--83
Коли “багато дається, багато й вимагається”
Пам’ятайте, що члени вашого класу отримують духовний досвід, коли вивчають Писання вдома. З молитвою обдумайте, як ви можете заохочувати їх ділитися їхнім досвідом, щоб надихати одне одного.
Запишіть ваші враження
Заохочуйте до обміну думками
Попросіть членів класу вибрати фразу з кожного з наведених далі розділів, яка була б хорошим заголовком для того розділу: Учення і Завіти 81, 82 і 83. Чому вони вибрали ці заголовки?
Навчайте доктрині
Учення і Завіти 81:5; 82:18--19
Нам усім слід прагнути “опікува[ти]ся благополуччям свого ближнього”.
-
У навчальному плані для цього тижня у посібнику За Мною йдіть---для окремих осіб і сімей пропонується обдумати запитання про Учення і Завіти 81:5. Вони також можуть бути хорошими запитаннями для обговорення у вашому класі. Також поділіться особистим досвідом, коли ви почувалися “слабким[и]” певним чином і служіння якоїсь людини підтримало або зміцнило вас. Члени класу можуть поділитися своїм власним досвідом. Ви також можете поділитися висловлюванням президента М. Рассела Балларда в “Додаткових джерелах”.
-
Попросіть членів класу опрацювати Учення і Завіти 82:18--19 і знайти принципи, які допомагають їм зрозуміти мету і благословення від служіння іншим. Після цього дозвольте їм поділитися тим, що вони дізналися. Ви також можете показати відео “Учення Томаса С. Монсона: Порятунок тих, хто в нужді” (ChurchofJesusChrist.org). Як члени приходу єпископа Монсона були прикладами того, чого навчається у віршах 18--19?
“Я, Господь, звʼязаний Своїм обіцянням, коли ви робите те, що Я кажу”.
-
Щоб допомогти членам класу зрозуміти стосунки між нашим охочим послухом і Божими обіцяними благословеннями, ви можете прочитати Учення і Завіти 1:37--38; 82:10; 130:20--21 разом або в маленьких групах. Чого ці уривки з Писань навчають нас про Господа? Можливо, члени класу можуть перелічити слова, які описують Його характер, основуючись на цих віршах.
-
Прочитавши вірш 10, члени класу можуть поговорити про те, що Господь обіцяв нам і як Він дотримався Своїх обіцянь. Історія сестри Вірджинії Х. Пірс, яка знаходиться в “Додаткових джерелах”, може допомогти членам класу побачити, що Господь благословляє нас згідно з Його власною мудрістю не завжди так, як ми того очікуємо.
-
Що ми дізнаємося з Учення і Завітів 82:8--10 щодо того, чому Небесний Батько дає нам заповіді? Можливо, члени класу можуть знайти натхненні ідеї в цих віршах, щоб використати для допомоги другу або дитині, які думають, що заповіді обмежують. Або вони можуть поділитися досвідом, який навчив їх сприймати заповіді як благословення.
Додаткові джерела
Чиста релігія.
Президент М. Рассел Баллард навчав:
“У нашому учнівстві до нас є багато вимог, у нас є багато турбот і доручень. Однак певні дії завжди повинні бути суттю нашого членства у Церкві. “Отже,---наказує Господь,---будь вірним; стій у чині, який Я призначив тобі; допомагай слабким, піднімай руки, що опустилися, і зміцнюй ослаблі коліна” [Учення і Завіти 81:5; курсив додано].
Це Церква в дії! Це чиста релігія! Це євангелія в її істинному розумінні, коли ми допомагаємо тим, хто має духовні та мирські потреби, підбадьорюємо їх і зміцнюємо! Аби це робити, нам потрібно відвідувати їх і допомагати їм [див. Якова 1:27], щоб їхні свідчення про віру в Небесного Батька та Ісуса Христа і Його Спокуту закарбувалися у їхніх серцях” (“Дорогоцінні дари від Бога”, Ensign або Ліягона, трав. 2018, с. 11).
Господь благословляє нас Своїм дивовижним способом.
Сестра Вірджинія Х. Пірс, колишній член генерального президентства Товариства молодих жінок, розповіла про жінку, яка хвилювалася за своїх заблукалих дітей. Вона поставила амбітну мету: збільшити відвідування храму і була впевнена, що Господь вшанує цю значну жертву, змінивши серця її дітей. Жінка повідомила:
“Після 10 років частого відвідування храму і постійної молитви, я з прикрістю повідомляю, що вчинки моїх дітей не змінилися. …
Але я змінилася. Я вже не та жінка, якою була. … Я відмовилася від часових обмежень і здатна надіятися на Господа. … Мої очікування змінилися. Замість того, щоб очікувати, як зміняться мої діти, я очікую ці постійні лагідні милості і я сповнена вдячності за них. … Господь працює дивовижним способом, і я дійсно сповнена спокоєм, що є вищим від усякого розуму” (в “Prayer: A Small and Simple Thing”, At the Pulpit [2017], 288--289).