9--15 вересня

2 Коринтянам 1--7

“Примиріться з Богом”

Коли ви читаєте 2 Коринтянам 1--7 цього тижня, думайте про конкретних членів класу---тих, хто приходить на урок і тих, хто не приходить. Як можуть принципи в цих розділах благословити їх?

Запишіть ваші враження

Заохочуйте до обміну думками

Виділіть час членам класу, щоб поділитися ідеями, які роблять їхнє вивчення Писань більш ефективним.

Навчайте доктрині

2 Коринтянам 1:3--7; 4:6--10, 17--18; 7:4--7

Наші випробування можуть бути благословенням.

• Можливо у вашому класі є хтось, хто переживає складне випробування. Досвід, який описував Павло, і порада, яку він дав, в 2 Коринтянам можуть допомогти членам класу подумати про благословення, які можуть з’явитися в результаті їхніх випробувань. Щоб почати обговорення, ви можете попросити члена класу прийти підготовленим і поговорити про те, як випробування благословило його чи її життя або що він чи вона дізналися від когось, хто пройшов через випробування. Після цього ви можете виділити членам класу кілька хвилин, щоб розглянути 2 Коринтянам 1:3--7; 4:6--10, 17--18 і 7:4--7 та знайти те, чого навчав Павло про мету і благословення випробувань. (Для прикладів його вчень див. навчальний план для цього тижня в посібнику За Мною йдіть---для окремих осіб і сімей). Попросіть членів класу поділитися знайденим. Ви можете запропонувати, щоб вони прочитали вголос вірш, в якому вони знайшли конкретне вчення, а потім поділитися досвідом або свідченням, пов’язаним з тим вченням.

• Виділіть членам класу час, щоб обдумати, як випробування можуть благословити наше життя, включаючи розгляд вчень Павла, які знаходяться в 2 Коринтянам 1:3--7; 4:6--10, 17--18 і 7:4--7. Протягом цього часу вони можуть записати, як вчення Павла можуть застосовуватися до страждань, які вони відчувають в своєму власному житті.

• Щоб додати до обговорення, заспівайте разом улюблені гімни членів класу, які свідчать про втіху і благословення, які пропонують нам Небесний Батько і Спаситель в часи випробувань---такі як “Святі, вашій вірі не буде кінця” (Гімни, № 36). Після співу разом ви можете попросити членів класу знайти фразу в 2 Коринтянам 1 і 4, яка, на їхню думку, відповідає посланню гімну.

2 Коринтянам 2:5--11

Ми отримуємо благословення і благословляємо інших, коли прощаємо.

• У нас всіх був досвід того, коли хтось “засмутив” нас чи нашу сім’ю (вірш 5). Можливо, члени класу можуть опрацювати 2 Коринтянам 2:5--11 і знайти пораду Павла щодо того, як ставитися до тих, хто образив нас. Попросіть членів класу розглянути Лука 15:11--32; Іван 8:1--11 і цитату старійшини Кевіна Р. Дункана (див. “Додаткові джерела”), щоб дізнатися більше про те, як нам слід ставитися до грішників. Як ми шкодимо собі та іншим, коли не хочемо пробачати?

2 Коринтянам 5:14--21

Через Спокуту Ісуса Христа ми можемо примиритися з Богом.

• Багато людей приходять до Церкви з бажанням почувати себе ближче до Бога, а обговорення 2 Коринтянам 5:14--21 може допомогти їм. Щоб почати, члени класу можуть дослідити значення слова примиритися, можливо, спершу знайшовши слово в словнику. Які натхненні думки з’являються про те, щоб примиритися з Богом? Які додаткові натхненні думки ми отримуємо з розділу “Спокута, Спокутувати” в Путівнику по Писаннях? Як ці натхненні думки допомагають нам зрозуміти 2 Коринтянам 5:14--21? Ви можете попросити членів класу поділитися своїми почуттями про Спасителя, Чия Спокута зробила можливим для нас возз’єднатися з Богом.

2 Коринтянам 7:8--11

Смуток для Бога веде до покаяння.

• В 2 Коринтянам 7:8--11 дається корисне пояснення смутку для Бога і його ролі в покаянні. Що ми дізнаємося про смуток для Бога з 2 Коринтянам 7:8--11 і слів президента Дітера Ф. Ухтдорфа в “Додаткових джерелах”? Чому смуток для Бога є важливою частиною покаяння?

• Ви можете відчути натхнення заохотити ширше обговорення покаяння. Якщо так, ви можете спробувати щось подібне: Напишіть на дошці Покаяння---це . Попросіть членів класу знайти варіанти закінчення цієї фрази, використовуючи те, що вони дізналися з 2 Коринтянам 7:8--11, а також Писання та інші матеріали в “Додаткових джерелах”. Як вони можуть використати ці вчення, щоб допомогти комусь зрозуміти, як щиро каятися?

Заохочуйте вивчення вдома

Запитайте членів класу, чи вони коли-небудь молилися, щоб випробування або страждання було забране. В 2 Коринтянам 8--13 вони дізнаються, як Павло відреагував, коли молився про це, але відповідь на його молитву не прийшла так, як він цього очікував.

Додаткові джерела

2 Коринтянам 1--7

Коли ми бачимо інших так, як їх бачить Бог---це допомагає нам прощати.

Старійшина Кевін Р. Дункан навчав: “Один з ключів прощення інших---намагатися бачити їх так, як бачить їх Бог. Іноді Бог може розсунути завісу і благословити нас даром бачити серце, душу і дух іншої людини, яка образила нас. Таке розуміння може навіть викликати надзвичайну любов до тієї людини” (“Цілюще миро прощення”, Ensign або Ліягона, трав. 2016, с. 34).

Смуток для Бога надихає на зміни і надію.

Президент Дітер Ф. Ухтдорф пояснював:

“Смуток для Бога надихає на зміни і надію через Спокуту Ісуса Христа. Світський смуток пригнічує нас, гасить надію і переконує ще глибше поринути у спокусу.

Смуток для Бога веде до навернення і зміни серця. Він спонукає нас ненавидіти гріх і любити чесноту. Він заохочує нас підвестися і йти у світлі Христової любові. Справжнє покаяння---це трансформація, а не тортури чи мука” (“Ви можете зробити це зараз!”, Ensign або Ліягона, лист. 2013, с. 56).

Що таке покаяння?

• Єзекіїль 18:30--31

• Мосія 3:19; 5:2

• Алма 5:11--21; 42:29--30

• 3 Нефій 9:13--14, 20--22

• Учення і Завіти 58:42--43

• Путівник по Писаннях, “Покаятися, Покаяння”

• Дейл Г. Ренлунд, “Покаяння: радісний вибір”, Ensign або Ліягона, лист. 2016, сс. 121--124

Старійшина Ніл Л. Андерсен навчав:

“Коли ми грішимо, то відвертаємося від Бога. Коли ми каємося, то повертаємося на шлях, що веде назад до Бога.

Запрошення покаятися рідко коли лунає як караючий голос, це скоріше з любов’ю пропоноване запрошення розвернутися й знову стати на шлях, що приведе до Бога [див. Геламан 7:17]. Це запрошення нам від люблячого Батька і Його Єдинонародженого Сина ставати чимось кращим, ніж ми є, вийти на вищий шлях у своєму житті, змінитися і відчути щастя від виконання заповідей. Будучи послідовниками Христа, ми маємо благословення покаятися і радіти тому, що нас прощено. Це стає частиною нас, впливаючи на наші думки й почуття. …

Для більшості покаяння---це скоріше подорож, а не одноразова подія. Покаяння не є легкою справою. Змінюватися важко. Це вимагає рухатися проти сильної, стрімкої течії. Ісус сказав: “Коли хоче хто йти вслід за Мною,---хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста, та й іде вслід за Мною” [Maтвій 16:24]. Покаяння---це відвернення, наприклад, від нечесності, гордості, злості та нечистих думок; і повернення до таких чеснот, як: доброта, самовідданість,терпіння й духовність. Це знову повернення на шлях до Бога” (“Покайтеся, щоб Я міг зцілити вас”, Ensign або Ліягона, лист. 2009, сс. 40--41).

Як покращити наше навчання

Включайте тих, у кого проблеми. Інколи членам класу з проблемами просто потрібно бути включеними, щоб відчути любов. Дайте їм завдання, щоб брати участь в наступному уроці. Не здавайтеся, якщо вони спочатку не реагують на ваші зусилля. (Див. Навчати, як навчав Спаситель, сс. 8--9).