“13–19 лютого. Матвій 5; Лука 6: “Блаженні ви”, За Мною йдіть—для Недільної школи. Новий Завіт. 2023 (2022)
“13–19 лютого. Maтвій 5; Лука 6”, За Мною йдіть—для Недільної школи. 2023
13–19 лютого
Maтвій 5; Лука 6
“Блаженні ви”
Записуйте свої натхненні думки, вивчаючи Матвій 5 і Лука 6. Ви отримаєте одкровення, прагнучи задовольнити потреби вашого класу.
Заохочуйте до обміну думками
Президент Джозеф Філдінг Сміт сказав, що Проповідь на горі—“найвеличніш[а] з усіх, що будь-коли звучали, наскільки це нам відомо” (Учення Президентів Церкви: Джозеф Філдінг Сміт [2013], с. 244). Попросіть членів класу поділитися їхніми почуттями про те, чому це дійсно так.
Навчайте доктрини
Тривале щастя приходить, коли живеш за вченнями Ісуса Христа.
-
Під час Проповіді на горі Спаситель попросив своїх учнів обдумати, що означає жити благословенним життям—життям тривалого щастя. Щоб почати обговорення про тривале щастя, ви можете попросити членів класу розповісти про те, що робить їх щасливими. Відповідно до Матвій 5:1–12, що, за словами Ісуса, робить людину “блаженною” або навіки щасливою? Як вчення Ісуса відрізняються від інших способів, у які люди намагаються знайти щастя?
-
Ви можете перелічити на дошці деякі риси або якості з віршів 3–12, як-от: “чисті серцем” або “миротворці”. Після цього попросіть членів класу назвати протилежну фразу до кожної з перелічених. Що ми дізнаємося про ці якості, розглянувши протилежні їм фрази? Попросіть членів класу подумати про те, що вони можуть змінити, аби бути людиною, подібною до описаної в цих віршах. Що з 3 Нефій 12:3, 6 допомагає нам краще зрозуміти Матвій 5:3, 6?
Учні Спасителя мають бути світлом для світу.
-
Що означає бути “світло[м] для світу”? (Вірш 14). Що значить сховати наше світло “під посудину” (вірш 15) і чому у нас може виникнути спокуса вчинити так? Висловлювання президентки Бонні Х. Кордон в “Додаткових джерелах” і 3 Нефій 18:24 можуть допомогти членам класу докладати більше зусиль, щоб бути світлом для інших. Вони також можуть поговорити про людей, які були світлом для них, і вели їх до Ісуса Христа. Як ми можемо наслідувати цих людей?
Ісус Христос навчав вищому закону, який може вести нас до досконалості.
-
Деякі ситуації, описані в Матвій 5 були характерними для тих днів, коли жив Спаситель, але принципи, яких Він навчав, є загальними. Щоб допомогти членам класу побачити, як вони стосуються їхнього життя, попросіть їх вибрати один з наведених далі уривків і подумати про приклад сьогодення, який ілюструє те, чого навчав Спаситель: вірші 21–24; 27–30; 33–37; 38–39; 40–42 і 43–44. Вони можуть зробити це самостійно або в маленьких групах і поділитися своїми прикладами з класом.
-
Як ви можете допомогти членам класу побачити, що заповідь Спасителя бути “досконал[ими]” (Матвій 5:48) означає, як це пояснив Президент Рассел М. Нельсон, бути “завершеними” або “довершеними”? (“Perfection Pending”, Ensign, Nov. 1995, 86–88). Ви можете порізати зображення Ісуса на пазли і попросити членів класу написати на іншій стороні кожного пазла вчення з Матвій 5, яке вони за натхненням хочуть застосувати у своєму житті. Нехай вони разом складуть цей пазл. Як Спокута Ісуса Христа допомагає нам стати “завершеними” або “довершеними”? (Див. Путівник по Писаннях, “Благодать”). Як слова президентки Джой Д. Джоунс в “Додаткових джерелах” розширюють наше розуміння цього процесу?
Додаткові джерела
Бути світлом.
Президентка Бонні Х. Кордон навчала: “Коли Господь запрошує, аби наше світло сяяло, то це не означає безладно помахувати нашим променем світла, роблячи світ взагалі яскравішим. Це означає фокусувати світло таким чином, щоб інші могли бачити шлях до Христа. Це збирання Ізраїля по цей бік завіси—допомагати іншим побачити наступний крок далі, щоб укласти священні завіти з Богом й дотримуватися їх” (“Щоб вони бачили”, Ліягона, трав. 2020, с. 79).
Прагнення досконалості.
Президентка Джой Д. Джоунс пояснила:
“Господь любить, щоб докладали зусилля, а докладені зусилля приносять винагороду. Ми продовжуємо практикуватися. Ми завжди розвиваємося, коли стараємось наслідувати Господа. Він не очікує від нас повної досконалості сьогодні. Ми продовжуємо підійматися на свою особисту гору Синай. Як і в минулі часи наша подорож, справді, вимагає зусиль, важкої праці й навчання, але наше зобов’язання розвиватися приносить вічні винагороди. …
Давайте сміливо заявимо про свою відданість нашому Небесному Батькові та Його Сину “з непохитною вірою в Нього, покладаючись повністю на заслуги Того, Хто владний спасати” [2 Нефій 31:19]. Давайте радісно продовжувати далі цю подорож—до нашого найвищого потенціалу” (“Особливо благородне покликання”, Ліягона, трав. 2020, сс. 16–17).