“21–27 листопада. Йона; Михей: “[Він] кохається в милості”, За Мною йдіть—для Недільної школи. Старий Завіт. 2022 (2021)
“21–27 листопада. Йона; Михей”, За Мною йдіть—для Недільної школи. 2022
21–27 листопада
Йона; Михей
“[Він] кохається в милості”
Для тривалого навернення потрібно не лише відвідування надихаючого уроку Недільної школи один раз на два тижні. Заохочуйте членів класу старатися набувати особистий духовний досвід протягом всього їхнього життя.
Записуйте свої враження
Заохочуйте до обміну думками
Напишіть наведені далі фрази на дошці: Мені пригадалася така істина, Я дізнався/лась щось нове і Я хотів би/хотіла б продовжувати вивчати це. Виділіть членам класу час, щоб проглянути те, що вони вивчали в книгах Йони і Михея і що стосується однієї з фраз на дошці.
Навчайте доктрини
Господь милостивий до всіх, хто звертається до Нього.
Нагадування класу про Господню милість може допомогти їм відчувати Його любов до них і надихати їх каятися. Ви можете попросити клас прочитати Михей 7:18–19 і перелічити на дошці деякі події з описаного в Йона 1–4, які показують, що Господь задоволений виявом милосердя. Про які випадки виявлення милосердя ми можемо розказати, основуючись на Писаннях або власному досвіді?
Досвід відчуття Господньої милості може надихати нас бути більш милостивими. Ось одна ідея, яка може допомогти членам вашого класу дізнатися більше про милість з книги Йони. Ви можете написати таке запитання на дошці: Чого Божа милість, як це показано в Йона 1–4, може навчити мене, як бути милостивим/милостивою? Кожний член класу може вибрати розділ і проглянути його та знайти відповіді на це запитання. Виділіть членам класу час, щоб обдумати можливості, які вони мають, щоб замінити осудження себе чи інших на милосердя.
Усім Божим дітям потрібно почути євангелію.
-
Один спосіб черпати уроки з історії Йони—це порівняти її з розповідями місіонерів у Книзі Мормона. Накресліть дві колонки на дошці з заголовками Йона і Алма та сини Мосії. Попросіть клас порівняти ставлення Йони до навчання людей Ніневії (див. Йона 1–2:1; 3–4) зі ставленням синів Мосії до навчання ламанійців (див. Мосія 28:1–5; Алма 17:23–25). Що ми дізнаємося з цієї вправи про те, як важливо ділитися євангелією з усіма Божими дітьми?
-
Як і Йона, багато хто з нас може вагатися запрошувати інших звернутися до Господа. Які можливі причини того, чому Йона втік, щоб не виконувати свого покликання—застерегти людей Ніневії? Чому іноді ми вагаємося, чи слід ділитись євангелією? Члени класу можуть поділитися тим, як Господь допоміг їм подолати їхнє вагання. Порада президента Генрі Б. Айрінга в “Додаткових джерелах” може допомогти членам класу визначити принципи, які можуть збільшити наші старання ділитися євангелією.
“Чого пожадає від тебе Господь?”
-
У Михей 6:6–7 згадуються кілька елементів стародавніх юдейських ритуалів. Але дещо для Бога є важливішим за зовнішні обряди. Попросіть членів класу знайти, що саме є важливим у вірші 8. Можливо, члени класу можуть визначити ключові фрази в цьому вірші й обговорити, що означає кожна фраза. Після цього вони можуть вибрати свої улюблені фрази, знайти пов’язані з ними уривки з Писань у Путівнику по Писаннях або відповідний гімн у збірнику гімнів і поділитися тим, про що вони дізналися. Чому ці принципи є важливими для Господа?
Додаткові джерела
Любов, приклад і свідчення.
Обговоривши застереження Йони людям Ніневії, президент Генрі Б. Айрінг розповів про випадок, коли його мати дала йому застереження:
“Я досі пам’ятаю, як моя мама дуже лагідно розмовляла зі мною одного суботнього вечора, коли я, ще маленьким хлопчиком, попросив у неї дозволу зробити щось, що я вважав абсолютно доцільним, і що, як вона знала, було небезпечним. Я досі дивуюся силі, яку, я впевнений у цьому, вона отримала від Господа, щоб відвернути мене всього декількома словами. Наскільки я пам’ятаю, вони були такими: “О, я думаю, ти міг би це зробити. Але вибір за тобою”. Єдине застереження було у наголошенні на словах міг би і вибір. І цього було досить для мене.
Її сила застерігати усього декількома словами походила з трьох речей, які я знав про неї. По-перше, я знав, що вона любила мене. По-друге, я знав, що вона вже робила те, що хотіла, щоб зробив я, і отримала за це благословення. І, по-третє, вона висловила своє беззаперечне свідчення того, що вибір, який я маю зробити, настільки важливий, що Господь вкаже мені, що робити, якщо я запитаю Його. Любов, приклад і свідчення: такими були ключі у той час” (“Голос застереження”, Ліягона, січ. 1999, с. 32).