Урок 31: Учення і Завіти 19

Учення і Завіти 19:1–24, частина 1

Ісус Христос підкорився волі Небесного Батька

Благаючи про розраду і настанови, Мартін Гарріс попросив пророка Джозефа Сміта про одкровення від Господа. В Ученні і Завітах 19 Спаситель розповів про те, як Він вирішив підкоритися волі Небесного Батька і здобув силу перемогти все. Мартіну був обіцяний мир, якщо він покається і підкориться тому, про що його попросив Господь. Цей урок може допомогти збільшити бажання студентів наслідувати приклад Ісуса Христа у підкоренні волі Небесного Батька.

Можливі навчальні завдання

Приклад Спасителя

Напишіть на дошці незакінчену фразу не ____, а _____ нехай станеться воля, і попросіть студентів доповнити те, що Спаситель сказав Своєму Батькові (див. Лука 22:42). Попросіть одного студента розповісти про обставини, за яких Ісус сказав ці слова.

• Як ви думаєте, що означає віддати свою волю Богові?

• На які важкі жертви можна попросити підлітків, щоб вони підкорилися волі Небесного Батька?

Ви можете записати відповіді студентів на попереднє запитання на дошці. (Примітка: Копія цього списку може бути корисною під час проведення уроку “Учення і Завіти 19:25–41”. На тому уроці студентам буде запропоновано наслідувати приклад Спасителя, а саме підкоритися волі Небесного Батька.)

Щоб посилити особистий зв’язок, запропонуйте студентам поміркувати про час, коли вони відчували небажання виконувати свої зобов’язання перед Господом або робити те, що, на їхню думку, було правильним. Попросіть їх пам’ятати про ці ситуації, вивчаючи приклад Спасителя про підкорення Його волі Божій.

Покірність Спасителя Своєму Батькові

Бажаючи підтримати пророка Джозефа Сміта і видання Книги Мормона, Мартін Гарріс пообіцяв допомогти оплатити друк. Коли пізніше він зрозумів, що для цього йому, можливо, доведеться продати свою ферму, він попросив у Джозефа одкровення про настанову від Господа. В одкровенні, яке тепер відоме як Учення і Завіти 19, Спаситель навчав важливих істин про Свою спокутну жертву. Ці істини допомогли Мартіну зрозуміти, як важливо підкорятися волі Небесного Батька, навіть коли це дуже важко.

Студенти можуть прочитати наведені нижче вірші самостійно або з напарником.

Прочитайте Учення і Завіти 19:1–5, 15–19, 23–24. Ви можете позначити значущі слова і фрази, які навчають вас про Ісуса Христа і Його характер.

• Які істини ви знайшли в цих віршах?

  Попросіть студентів назвати істини, які вони знайшли. Один зі способів зробити це — дати кожному учневі невеликий аркуш паперу. Після цього студенти можуть написати істину, яку вони знайшли, на своїх аркушах паперу і прикріпити їх на дошці. Щоб заохотити клас до обговорення, виберіть кілька нотаток на дошці і попросіть студентів, які їх написали, розповісти, чому ця істина про Ісуса Христа є важливою для розуміння. (Примітка: Учення і Завіти 19:16–19 — це тема наступного уроку. Можливо, ви захочете відкласти глибокі обговорення про покаяння і Спокуту Спасителя на той урок.)

  Якщо студенти не згадують про це, зверніть їхнє увагу на таку істину: Ісус Христос смиренно підкорив Свою волю Небесному Батькові (вірші 2, 19, 24). Ви можете запропонувати студентам позначити слова в цих віршах, які відображають цю істину.

• Що означає, що Ісус Христос підкорив Свою волю Батькові?

• Як ви думаєте, що з того, чого Ісус Христос навчав про Себе, могло б допомогти Мартінові в його ситуації? Як це може допомогти нам, коли нас просять принести важкі жертви?

Зосередьтеся на Ісусі Христі: наведене далі завдання допоможе студентам зосередитися на вивченні Ісуса Христа. Щоб дізнатися більше про те, як це зробити, див. тренінг “Допоможіть учням свідомо прагнути бути більш подібними до Ісуса Христа” у посібнику Навчати, як навчав Спаситель. Цей тренінг допоможе вам попрактикуватися розповідати студентам про те, як вони стають більш схожими на Ісуса Христа, і заохочувати їх до подальших зусиль.

Щоб допомогти студентам відчути глибину і незмінність бажання Спасителя підкоритися Своєму Батькові, ви можете поділити клас на три групи. Розподіліть кожну з наведених далі тем між групами і попросіть їх прочитати перелічені вірші. Після прочитання віршів групи можуть обговорити, що вони дізналися про стосунки Спасителя зі Своїм Батьком.

Доземне життя: Мойсей 4:1–2; 3 Нефій 1:13–14

Земне священнослужіння: Іван 6:38; 8:28–29; Мосія 15:7–8

Життя після смерті: 3 Нефій 11:10–11

Ви можете запропонувати студентам об’єднатися в нові групи з іншими студентами, які вивчали вірші для двох інших тем. У своїх нових групах студенти можуть по черзі ділитися тим, що вони обговорювали в попередніх групах.

Рішення підкоритися

Ви можете показати наведене далі твердження і запропонувати студентам обговорити з напарником/цею два запитання під ним.

Старійшина Ніл А. Максвелл (1926–2004), з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав:

Підкорення своєї волі — це те, насправді, єдине, унікальне, особисте, що ми маємо покласти на Божий олтар. Багато іншого, що ми “віддаємо”… є, в дійсності, тим, що Він вже дав або позичив нам. Але, коли ми починаємо підкорювати себе, дозволяючи нашій волі бути поглинутою волею Бога, тоді ми справді щось даємо Йому! Вона — єдина власність, яка по-справжньому є нашою, щоб віддати! (Neal A. Maxwell, “Swallowed Up in the Will of the Father”, Ensign, Nov. 1995, 24)

• Як ви вважаєте, чим підкорення волі, як про це навчав старійшина Максвелл, відрізняється від простого послуху?

• Коли ви бачили, щоб хтось наслідував приклад Спасителя, підкоряючи свою волю Божій, навіть якщо це було важко?

На завершення уроку ви можете написати на дошці наведене далі твердження. Запросіть студентів вийти до дошки і підкреслити конкретні фрази, які, як вони помітили, були виконані у їхньому житті, коли вони підкорилися Божій волі. Можливо, ви також захочете свідчити про те, як ви були благословенні, наслідуючи приклад Спасителя і підкоряючись волі Небесного Батька.

Президент Езра Тефт Бенсон (1899–1994) свідчив:

Чоловіки і жінки, які спрямовують своє життя до Бога, виявлять, що Він може зробити набагато більше в їхньому житті, ніж здатні вони самі. Він поглиблюватиме їхню радість, розширюватиме їхнє бачення, стимулюватиме їхній розум… підніматиме їхній дух, збільшуватиме їхні благословення, примножуватиме їхні можливості, втішатиме їхню душу, даватиме їм друзів і зливатиме на них спокій. Той, хто загубить своє життя у служінні Богу, знайде життя вічне. (Учення Президентів Церкви: Езра Тефт Бенсон [2014], с. 47.)

Додаткові джерела

Як я можу виконувати волю Небесного Батька?

Старійшина С. Скотт Гроу, сімдесятник, навчав:

Ми з вами чинимо волю Батька, шануючи наші завіти, виконуючи заповіді і служачи Богу та нашим ближнім. (C. Скотт Гроу, “Життя ж вічне”, Ліягона, трав. 2017, с. 122.)

Старійшина Джеффрі Р. Холланд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, зауважив:

Надто часто всі ми поводимося вперто. Тож звернення Спасителя до кожного з нас у тому, щоб наша жертва, як і Його жертва, складалася зі скрушеного серця й упокореного духу (див. 3 Нефій 9:20; Учення і Завіти 59:8). Нам слід припинити пестити себе і почати ридати за власні гріхи і гріхи світу. Ми повинні благати людей підкоритися Батькові, підкоритися Синові, підкоритися Святому Духові. Іншого шляху немає. Не уподібнюючись до Нього надто, бо це було б святотатством, будь ласка, знайте, що чаша, яку не можна оминути, — це чаша, яка приходить і в наше життя, і в Його життя. Вона приходить набагато рідше і в набагато меншій мірі, але вона приходить досить часто, щоб навчити нас, що ми повинні слухатися, незважаючи ні на що. (Джеффрі Р. Холланд, “Навчаючи, проповідуючи, зцілюючи”, Ліягона, січ. 2003, сс. 41–42.)

Учення і Завіти 19:4–7. Що означають слова “нескінченний” і “вічний” стосовно покарання за нерозкаяні гріхи?

У цьому контексті ці слова не стосуються того, як довго триватиме покарання за нерозкаяні гріхи. Вони означають, що Спаситель, нескінченний і вічний, наглядатиме за справедливими і необхідними наслідками для людей, які не покаялися (див. Учення і Завіти 19:10–12).

Старійшина Джеймс Е. Талмейдж (1862–1933), з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, свідчив:

“Вічне покарання”, — каже [Господь], — це Боже покарання, бо Він вічний; і ця умова, або стан, або можливість буде існувати завжди для грішника, який заслуговує і дійсно потребує такого осуду; але це не означає, що людина, яка страждає, або грішник, буде змушений вічно і безкінечно терпіти і страждати. Жодна людина не буде знаходитися у пеклі довше, ніж необхідно, щоб привести її до стану, щоб вона була готова до чогось кращого. Коли вона досягне цієї стадії, двері в’язниці відчиняться, і господарі будуть радіти, вітаючи її в кращому стані. Господь анітрохи не зменшив того, що Він сказав у попередніх розподілах про дію Свого закону і Своєї євангелії, але через усе це Він ясно показав нам Свою доброту і милість, бо це Його слава і Його робота — здійснити безсмертя і вічне життя людини. (James E. Talmage, in Conference Report, Apr. 1930, 97; виділення додано.)

Додаткові навчальні завдання

Учення і Завіти 19:2. “Вол[я] Того, Чий Я є”

Після того, як студенти визначать істину, виділену жирним шрифтом в уроці, ви можете запропонувати їм поміркувати над висловлюваннями Спасителя в Учення і Завіти 19:2. Ви можете обговорити такі запитання:

• Як цей вірш допомагає вам зрозуміти, чому Спаситель був готовий підкоритися волі Батька?

• Що ви можете зробити, щоб дізнатися волю Небесного Батька щодо вас?

• Що ви можете зробити, щоб підкоритися Йому і виконати Його волю для себе?

Учення і Завіти 19:22. Молоко і м’ясо

Можливо, ви захочете допомогти студентам краще зрозуміти фразу “тепер вони не можуть витримати м’яса” (Учення і Завіти 19:22). Ви можете запропонувати студентам назвати євангельську істину, щодо якої в інших людей можуть виникнути запитання (наприклад, про хрищення за померлих). Запитайте студентів, чому тих, хто вперше дізнається про євангелію, зазвичай навчають інших істин, перш ніж вони дізнаються про хрищення за померлих. Зазначте, що цю істину можна вважати “м’ясом” в євангелії. Заохочуйте студентів перерахувати інші євангельські істини, які ведуть до більш повного розуміння “м’яса” (див. 1 Коринтянам 3:2; Євреям 5:12–14).

• Як можна порівняти ознайомчі істини з “молоком”?

• Як такі істини готують людину до розуміння більш складного “м’яса”?

• Яким чином ця аналогія може допомогти, коли у нас або у наших близьких виникають запитання про євангелію? (Див. 2 Нефій 28:30.)