Принципи служіння

Щоб служіння було радісним

Служіння з любов’ю приносить радість як тому, хто служить, так і тому, кому служать.

Іноді, шукаючи щастя у цьому житті, нам здається, що ми біжимо, як білка в колесі. Ми біжимо і біжимо, але нікуди не прибігаємо. Дехто вважає, що служіння іншим—це просто додаткове навантаження.

Але наш Небесний Батько хоче, аби ми відчували радість і сказав нам: “Люди є, щоб мати радість” (2 Нефій 2:25). І Спаситель навчав, що служіння іншим є важливою складовою того, як наповнювати радістю наше життя і життя інших людей.

Що таке радість?

Радість має таке визначення: “відчуття глибокого задоволення і щастя”¹. Пророки останніх днів надали роз’яснення щодо джерела радості й того, як її знаходити. “Радість, яку ми відчуваємо, не має майже нічого спільного з обставинами нашого життя і цілком залежить від того, на чому зосереджене наше життя,—сказав президент Рассел М. Нельсон.— Радість приходить від [Ісуса Христа] і завдяки Йому. Він є джерелом всієї радості”².

Служіння приносить радість

Коли Легій скуштував плід дерева життя, його душа сповнилася “надзвичайно великою радістю” (1 Нефій 8:12). У нього відразу ж виникло бажання поділитися цим плодом з тими, кого він любив.

Наше бажання служити іншим людям може приносити таку радість як нам, так і їм. Спаситель навчав Своїх учнів, що плід, який ми приносимо, коли маємо зв’язок з Ним, допомагає нам отримувати повноту радості (див. Іван 15:1–11). Виконання Його роботи шляхом служіння та приведення людей до Нього може приносити велику радість (див. Лука 15:7; Aлма 29:9; Учення і Завіти 18:16; 50:22). Ми можемо відчувати радість навіть перед лицем спротиву і страждань (див. 2 Коринятнам 7:4; Колосянам 1:11).

Спаситель показав нам досконалий приклад того, що одним з найвеличніших джерел справжньої радості в земному житті є служіння. Коли ми служимо нашим братам і сестрам подібно до Спасителя—маючи милосердя і любов у своєму серці,—то зможемо відчувати радість, яка більша за просте відчуття щастя.

“Якщо ми сприйматимемо [служіння] з відкритим серцем, то… будемо ближче до того, щоб стати народом Сіону, і відчуємо дивовижну радість з тими, кому ми допомогли на цій дорозі учнівства”,—навчала сестра Джин Б. Бінгем, генеральний президент Товариства допомоги³.

Як нам зробити служіння більш радісним?

Є багато способів приносити більшу радість у наше служіння. Ось кілька ідей:

Зрозумійте свою мету в служінні. Є багато причин для служіння. Зрештою, наші цілі мають узгоджуватися з цілями Бога “здійснювати безсмертя і вічне життя людини” (Moйсей 1:39). Якщо ми приймемо запрошення Президента Рассела М. Нельсона допомагати іншим на шляху завітів, то участь у Божій роботі може принести нам радість⁴. (Щоб дізнатися більше про мету служіння, зверніться до статті “Принципи служіння: Мета, яка змінить наше служіння”, в січневому номері Ліягони за 2019 рік).
Присвятіть служіння людям, а не завданням. Президент Томас С. Монсон навчав нас: “Ніколи не ставте вирішення проблеми вище за любов до людини”⁵. Служити—це любити людей, а не любити щось робити. Коли міцнішає наша любов до Спасителя, ми будемо більш відкриті до радості, яка приходить під час служіння іншим людям.
Робіть служіння простим. Президент М. Рассел Баллард, діючий президент Кворуму Дванадцятьох Апостолів, каже нам: “Великі речі виконуються простими і маленькими засобами. … Наші маленькі й прості вчинки доброти та служіння складуться у життя, сповнене любові до Небесного Батька, відданості роботі Господа Ісуса Христа та відчуття миру і радості кожного разу, коли ми робимо крок один до одного”⁶.
Служіть без хвилювання. Ви не відповідальні за спасіння певної людини. Це стосується цієї людини і Господа. Наша відповідальність—любити людей і допомагати їм повернутися до Ісуса Христа, Який є нашим Спасителем.

Не забувайте, що служіння—це радість

Іноді люди неохоче просять про необхідну допомогу, тож запропонувавши послужити, ви робите те, в чому вони мають потребу. Однак, якщо ми нав’язуємося, це також не є рішенням проблеми. Попросити про дозвіл перед служінням—це хороша ідея.

Старійшина Дітер Ф. Ухтдорф, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, розповідав про матір-одиначку, яка захворіла на вітрянку, а потім захворіли її діти. В охайному зазвичай будинку вже панував безлад. Були гори посуду і прання.

Коли та мати була вже в повному відчаї, у двері постукали сестри з Товариства допомоги. Вони не сказали: “Якщо потрібна буде допомога, повідомте”. Коли вони побачили цю ситуацію, то відразу ж взялися за роботу.

“Вони прибрали весь безлад, привнесли в домівку світло і чистоту, а також подзвонили подрузі, щоб та привезла найнеобхідніші продукти. Коли вони зрештою завершили свою роботу і попрощалися, ця молода мати була в сльозах—сльозах вдячності і любові”⁷.

Як ті, хто служив, так і ті, кому послужили, відчули тепло радості.

Наповнюйте своє життя радістю

Чим більшою радістю, миром і задоволенням ми наповнюємо своє життя, тим більшою буде наша здатність ділитися з іншими під час служіння. Радість приходить через Святого Духа (див. Галатам 5:22 і Учення і Завіти 11:13). Це те, про що ми можемо молитися (див. Учення і Завіти 136:29) й запрошувати у своє життя. Ось кілька ідей того, як можна наповнювати наше життя радістю:

Порахуйте свої благословення. Аналізуючи своє життя, запишіть у щоденник те, чим Бог вас благословив⁸. Помічайте все хороше навколо себе⁹. Звертайте увагу на те, що може заважати вам відчувати радість, і запишіть способи, як це можна усунути або краще зрозуміти. Під час Великодньої пори приділіть час, щоб наближатися до Спасителя (див. Учення і Завіти 101:36).
Вчіться бути вдумливими. Набагато легше відчути радість під час спокійних роздумів¹⁰. Дослухайтеся уважно до того, що приносить вам радість (див. 1 Хронік 16:15). Іноді необхідно відключати медіа, щоб розвивати здатність розмірковувати¹¹.
Не порівнюйте себе з іншими. Кажуть, що порівняння—це злодій радості. Павло застерігав, що нерозумно “вважати себе чи рівняти до інших, що самі себе хвалять” (2 Коринтянам 10:12).
Прагніть особистого одкровення. Спаситель навчав: “Якщо ти проситимеш, ти отримаєш одкровення за одкровенням, знання за знанням, щоб ти міг знати таємниці і мирні речі—те, що приносить радість, те, що приносить життя вічне” (Учення і Завіти 42:61).

Запрошення діяти

Як ви можете збільшувати радість, яку отримуєте у своєму житті завдяки служінню?