Принципи служіння
Використовувати церковні заходи для служіння
ФОТОГРАФІЇ ЖІНОК ПІД ЧАС ПРОЕКТУ СЛУЖІННЯ ЗРОБЛЕНІ ЛАУРЕНІ АДЕМАРОМ ФОЧЕТТО; ФОТОГРАФІЇ МОРОЗИВА І БЕНЗОПИЛИ ВІД GETTY IMAGES
Церковні заходи—один зі способів, у який ми можемо служити членам нашого приходу, сусідам і друзям. Незалежно від того, чи ви плануєте захід з огляду на потреби або інтереси людини, якій ви служите, чи запрошуєте цю людину до участі в заходах або проектах служіння на благо інших людей, заходи на рівні приходу, колу або навіть кількох колів можуть бути нагодами змістовно і весело сприяти єдності та зміцнити членів Церкви.
Церковні заходи можуть також відкривати багато можливостей для служіння. Наприклад, церковні заходи можуть надавати можливість брати участь у проектах служіння, які благословляють інших людей і сприяють встановленню дружніх стосунків у громаді. Церковні заходи також можуть бути нагодою залучати менш активних членів Церкви та друзів інших віросповідань чи друзів, які не належать до жодної релігії.
Коли ми залучаємо до церковних заходів велику кількість людей, це дає Господу можливість благословляти та зміцнювати наші приходи і філії, наших сусідів і громаду.
Як розвивати позитивні стосунки
Наближалася зима, а Девід Діксон ще не знав, як буде опалювати будинок.
Девід разом з дружиною і двома дочками щойно переїхав до сільського поселення Фредонія в штаті Аризона, США, розташованого в пустелі. Навколо були величні червоні скелі, полин і вічнозелені рослини.
Дров’яний котел був головним джерелом тепла в будинку, який орендували Діксони. Девід швидко дізнався, що заготівля дров—необхідна навичка, оскільки взимку у Фредонії багато снігу й льоду.
“У мене не було ні дров, ні бензопили, та я й не вмів нею користуватися!— згадує Девід.— Я не знав, що мені робити”.
Хтось із членів приходу запитав Девіда, чи його сім’я має достатньо дров на зиму. “Дуже швидко вони зрозуміли, що у нас їх немає,—розповідає Девід.— Кворум священства невдовзі запропонував допомогу в заготівлі дров. Переповнений вдячністю я прийняв пропозицію”.
Невдовзі Девід дізнався, що така поїздка з метою заготівлі дров була одним з багатьох добре спланованих, добре організованих заходів, у якому брала участь велика кількість прихожан. Однієї суботи Девід разом з кворумом старійшин та іншими членами приходу попрямували в гори цілим караваном вантажівок і трейлерів.
“Усього за пів дня члени приходу завдяки своїм інструментам та вправності забезпечили мою сім’ю дровами, яких вистачило на дві зими,—говорить Девід.— Але важливіше те, що мене навчили всьому необхідному, щоб я міг заготовляти дрова самостійно. На той час, коли я залишав Фредонію, я вмів користуватися бензопилою і допомагав у стількох приходських заходах із заготівлі дров, що вже й не перелічу”.
Завдяки таким приходським заходам не лише зміцнюються позитивні стосунки між членами Церкви, але й встановлюються позитивні стосунки з кожним у громаді.
“Згадую одну жінку, яка не була членом Церкви і також нещодавно переїхала до тієї місцевості,—розповідає Девід.— Вона дійшла до того, що почала палити дерев’яну обшивку свого будинку, щоб зігрітися. Як тільки ми дізналися про її біду, то зробили все, щоб у неї було достатньо дров до кінця зими. Вона була настільки вдячна, що ледве могла говорити”.
Служіння у Фредонії полягало в тому, щоб усі були в безпеці та в теплі упродовж зими.
Допомагати іншим
Під час служіння в Румунії Мег Йост та її напарниця регулярно відвідували сім’ю, яка вже давно не приходила до церкви. “Сім’я Станіка належала до найперших членів Церкви в Румунії,—розповідає Мег,—і ми їх любили”.
Коли настав час запланувати і організувати захід філії, провідники вирішили провести “Вечір піонерів”. Під час того вечора планувалося поговорити про відважних піонерів, які перетинали Сполучені Штати, аби дістатися до Долини Солоного озера. Вечір також стане нагодою вшанувати піонерів Церкви в Румунії.
“Ми подумали, що дамо чудову можливість деяким членам Церкви свідчити про своє навернення і про те, як вони спостерігали зростання Церкви в Румунії,—говорить Мег.— Ми відразу ж подумали, що слід залучити сім’ю Станіка. Ми запросили їх до участі, і вони так зраділи!”
Настав вечір заходу, а сім’я Станіка не з’являлася, хоча й був час починати.
“Ми хвилювалися, що вони не прийдуть,—згадує Мег.— Але все ж вони прийшли вчасно. Сім’я Станіка склала прекрасне свідчення про євангелію і про Церкву. Вони також почали спілкуватися з іншими членами Церкви, яких не бачили довгий час”.
Члени філії розкрили свої обійми й привітали цю сім’ю. Наступної неділі Мег була приємно вражена, побачивши в церкві сестру Станіка.
“Коли я прийшла до тієї філії через кілька місяців, вона продовжувала ходити,— розповідає Мег.— Думаю, що можливість свідчити, відчути себе залученою і потрібною у філії дійсно їй допомогла”.
4 ідеї того, як служити за допомогою церковних заходів
-
Плануйте заходи, які відповідають потребам: Заходи—чудовий спосіб задовольняти різні потреби. Їх можна планувати, щоб задовольняти потреби певної людини чи групи. Їх також можна планувати, щоб задовольняти потреби тих, хто бере в них участь: це може бути потреба краще познайомитися одне з одним, більше дізнатися про євангелію чи відчути Духа.
-
Запрошуйте всіх: Плануючи заходи, докладайте особливих зусиль, щоб запросити всіх, хто може отримати від них користь. Не забудьте про нових членів Церкви, менш активних, підлітків, дорослу неодружену молодь, людей з вадами і людей іншого віросповідання. Запрошуйте, беручи до уваги те, що їх найбільше цікавить, і кажіть, як би вам хотілося, щоб вони прийшли.
-
Заохочуйте до участі: Ті, кого ви запрошуєте, отримають набагато більше користі від заходу, якщо матимуть нагоду брати в ньому участь. Один зі способів заохотити до участі—дати можливість проявити під час заходу дари, вміння й таланти.
-
Всіх вітайте: Якщо ваші друзі приходять на захід, робіть усе можливе, щоб вони відчували, що їм раді. Так само, якщо ви бачите людей, яких ви не знаєте, будьте до них дружніми й також привітайте їх!