Любіть тих, кого навчаєте

Усе, що Спаситель робив протягом Свого земного священнослужіння, було виявом Його любові. Якщо ми прагнемо бути справжніми послідовниками Христа, наші серця так само можуть бути сповненими любов’ю (див. Іван 13:34–35; Мороній 7:47–48; 8:26). Коли у наших серцях панує Спасителева любов, ми будемо шукати усіх можливих способів, щоб допомогти іншим дізнатися про Христа і прийти до Нього. Любов стає тією силою, яка мотивує нас навчати інших.

Любіть тих, кого навчаєте

• Ви маєте бачити учнів такими, якими їх бачить Бог.

• Прагніть познайомитися з ними — зрозуміти їхні обставини, потреби і сильні риси характеру.

• Моліться за них поіменно.

• Створіть безпечне середовище, де всіх поважають і всі знають, що їхній внесок цінується.

• Знайдіть доречні способи виявляти свою любов.

Спаситель бачив божественний потенціал у кожній людині, яку Він навчав

Більшість людей у Єрихоні вважали, що знають про Закхея все, що їм потрібно про нього знати. Він був митником і збирачем податків, навіть старшим над митниками, і він був багатий. Вони, вочевидь, вважали, що він людина безчесна і корумпована. Але Ісус подивився на серце Закхея і побачив доброчесного “сина Авраамового” (див. Лука 19:1–10). Спаситель бачив людей не лише такими, як вони виглядають зовні, а такими, якими вони дійсно є і якими вони могли б стати. У неосвічених рибалках, таких, як Симон, Андрій, Яків та Іван, Він бачив майбутніх провідників Своєї Церкви. У переслідувачі Савлі, якого боялися, Він бачив “вибрану посудину” — людину, яка проповідуватиме Його євангелію перед царями і народами (див. Дії 9:10–15). І у вас та у кожній людині, яку ви навчаєте, Спаситель бачить сина або дочку Бога з безмежним потенціалом.

Серед людей, яких ви навчаєте, скоріш за все будуть ті, хто здаватимуться вірними і наверненими, та інші, хто здаватимуться незацікавленими або навіть бунтівними. Будьте обережні, щоб не робити припущень, виходячи лише з того, що ви бачите. Святий Дух може допомогти вам бачити у кожній людині дещо з того, що бачить Спаситель, — і допомогти вам почати любити їх так, як Він.

Запитання для обмірковування: Подумайте про всіх людей, яких ви навчаєте, і обміркуйте, які почуття мають Небесний Батько та Ісус до кожного чи кожної з них. Що Вони можуть бачити у ньому або ній? Як ці думки вплинуть на те, як ви навчаєте цю людину?

У Писаннях: 1 Самуїлова 16:7; Псалми 8:5–6; Римлянам 8:16–17; Учення і Завіти 18:10–14

Спаситель знає нас і розуміє наші обставини, потреби і сильні риси характеру

Самарянка прийшла до криниці не для того, щоб почути євангельське послання. Вона прийшла по воду. Але Спаситель зміг розпізнати, що її спрага була не лише фізичною. Він знав, що її минуле було важким, а в стосунках не було постійності. Тому Ісус звернув увагу на фізичну потребу, яка була для неї нагальною — отримати життєдайну воду, і поєднав це з її глибшими духовними потребами у “живій воді” та “вічному житті”. Наприкінці їхньої розмови жінка отримала особисте свідчення, що Ісус — це Христос. Її, зокрема, надихнуло те, наскільки добре Він її знав. Вона сказала: “[Він] сказав мені все, що я вчинила. Чи Він не Христос?” (див. Іван 4:6–29).

Бути вчителем, подібним до Христа, також означає знати людей, яких ви навчаєте, і прагнути зрозуміти, що у них на серці. Ви можете цікавитися їхнім життям і виявляти співчуття. Ви можете знаходити способи, щоб зрозуміти їхнє минуле, таланти, інтереси та потреби. Ви можете з’ясувати, які способи вивчення є для них найкращими. Ви можете ставити запитання, уважно слухати і спостерігати. Найголовніше, ви можете молитися про розуміння, яке може дати тільки Дух. Чим краще ви знаєте людину, тим краще ви будете в змозі допомогти їй знайти для себе сенс і силу в євангелії Ісуса Христа. Якщо ви розумієте природу спраги людини, Дух може навчити вас, як допомогти втамувати її живою водою Спасителя.

Запитання для обмірковування: Що ви вже знаєте про людей, яких навчаєте? Що для них є важливим? Які у них сильні риси характеру? Що їм важко дається? Що ви можете робити, щоб краще їх розуміти?

У Писаннях: Псалми 138(139):1–5; Матвій 6:25–32; Марк 10:17–21; Іван 10:14; 3 Нефій 17:1–9

Спаситель молився за тих, кого навчав

Уявіть, що, ймовірно, відчув Симон Петро, почувши, як Спаситель промовив до нього: “Симоне, Симоне, — ось сатана жадав вас,… Я ж молився за тебе, щоб не зменшилась віра твоя” (Лука 22:31–32). Як на вас вплинуло би знання про те, що Ісус Христос молився Батькові за вас? З людьми у давній Америці сталося щось подібне, і вони описали це такими словами: “Ніхто не може сприйняти радість, яка сповнила наші душі в той час, коли ми чули, як [Ісус] молиться за нас Батькові” (3 Нефій 17:17).

Ви також можете подумати про те, що відбувається у вашій душі, коли ви молитеся за когось — регулярно, поіменно. Як ваші молитви впливають на ваше ставлення до цієї людини? Як вони впливають на ваші вчинки? Безперечно, наш Батько на Небесах чує щирі молитви вчителя, який прагне допомогти учневі, та відповідає на них. І у багатьох випадках одним зі способів, у які Він відповідає на ці молитви, є такий — Він торкається серця вчителя і надихає його зробити або сказати щось, що допоможе учневі відчути Його любов.

Запитання для обмірковування: Коли ви думаєте про людей, яких навчаєте, чи є серед них хтось, хто, на вашу думку, особливо потребує ваших молитов? Про що саме ви відчуваєте натхнення молитися, коли молитеся за цю людину? Які благословення можуть прийти, якщо ви будете закликати учнів молитися одне за одного?

У Писаннях: Іван 17; Алма 31:24–36; 3 Нефій 18:15–24; 19:19–23, 27–34

Спаситель робив усе, щоб всі люди відчували, що їх поважають і цінують

Серед релігійних провідників у дні Ісуса було загальноприйнятим цуратися грішників. Тому, коли ці провідники бачили, що Ісус спілкується з грішниками, це викликало у них обурення. Як може людина, що водиться з такими людьми, бути духовним учителем?

В Ісуса, звісно, був інший підхід. Він прагнув зцілювати духовно хворих людей (див. Марк 2:15–17; Лука 4:17–18). Він завжди приходив на допомогу тим, хто відрізнявся від навколишніх, або тим, у кого було важке минуле, і спілкувався з грішниками. Він похвалив віру римського вояка (див. Матвій 8:5–13). Він покликав збирача податків, до якого ставилися з недовірою, бути одним з Його довірених учнів (див. Марк 2:14). Коли жінку звинуватили у перелюбі, Він убезпечив її і надихнув покаятися та жити праведніше (див. Іван 8:1–11).

Втім Ісус робив більше за це. Він сприяв тому, щоб Його послідовники так само сприймали інших і ставилися до них з любов’ю. Його приклад, безперечно, був у серцях Його апостолів, коли для них настав час нести євангелію усім народам. Це відображено у словах Петра: “Пізнаю я поправді, що “не дивиться Бог на обличчя” (Дії 10:34).

Дуже ймовірно, що майже кожна людина з тих, кого вас покликано навчати, у деякій мірі відчуває, що її недостатньо поважають і цінують. Тим, як ви виражаєте їм свою любов і повагу, ви можете дати їм знати, що їм не лише раді, але й що вони потрібні. Ви можете налагодити стосунки з тими, хто не відвідує, кому важко, хто, здається, незацікавлені, виявляючи терпіння, якщо процес іде повільно. Ви можете допомогти всім почуватися безпечно і затишно, коли вони діляться своїми занепокоєннями з іншими віруючими. І ви можете робити більше за це. Ви можете надихати всіх учнів допомогти вам створити атмосферу, в якій навчають доктрини у дусі поваги, приналежності та любові.

Запитання для обмірковування: Що допомагає людині відчути, що її поважають і цінують? Що надихає людину поважати і цінувати інших? Коли ви з молитвою думаєте про людей, яких навчаєте, що ви відчуваєте спонукання робити, щоб усі вони могли відчути, що їм раді та що вони потрібні?

У Писаннях: Іван 4; 2 Нефій 26:27–28, 33; Алма 1:26; 3 Нефій 18:22–25

Вчителі можуть допомогти тим, кого навчають, відчути, що їх люблять.

Спаситель виявляв Свою любов до тих, кого навчав

Наприкінці чудового, надихаючого дня, упродовж якого Ісус навчав нефійців і священнослужив їм, Він сказав, що для Нього настав час піти. Він мав відвідати інших людей. “Ідіть до своїх домівок, — сказав Він, — і підготу[йте] свій розум до завтра”. Але люди просто сиділи там “в сльозах”, дивлячись “нерухомо на Нього, нібито хотіли попросити Його залишитися трохи довше з ними”. Осягнувши їхню невимовну потребу і будучи “сповнен[ий] співчуттям”, Ісус залишився трохи довше (3 Нефій 17:3, 5–6). Він благословив їхніх хворих та стражденних. Він опустився навколішки і молився з ними. Він плакав з ними, і Він радів з ними.

З молитвою вивчіть слова Спасителя, наведені в 3 Нефій 17, і Його дії, описані в цьому розділі. Подумайте про любов, яку Він виявляв до тих, кого навчав. Шукайте вияви Його любові в інших місцях у Писаннях. Потім подумайте про людей, яких ви навчаєте. Як ви виявляєте любов до них, роблячи це у доречні способи? Нехай вас скеровує Дух. Якщо вам здаватиметься важким відчувати або виявляти любов до тих, кого ви навчаєте, спочатку свідчіть про Божу любов. Потім “моліться Батькові з усією енергією вашого серця, щоб вас було сповнено [чистою любов’ю Христа], яку Він дарував усім, хто є істинними послідовниками Його Сина, Ісуса Христа” (Мороній 7:48). І пам’ятайте, що ваше прагнення провести урок ніколи не повинно відволікати вас від виявлення любові своїми словами і діями. Часто те, як ви ставитесь до людей, так само важливо, як і те, чого ви їх навчаєте.

Запитання для обмірковування: Як Спаситель допоміг вам дізнатися про Його любов до вас? Як ваші батьки або інші вчителі допомогли вам відчути Його любов? Чи знають люди, яких ви навчаєте, що ви їх любите? Чи знають вони, що Спаситель їх любить?

У Писаннях: Марк 6:31–42; Іван 13:3–16, 34–35; 15:12–13; 1 Коринтянам 13:1–7; 1 Івана 4:7–11

Деякі способи застосування вивченого

• Якщо ви викладаєте у класі, вивчіть імена учнів, а під час навчання називайте кожного по імені.

• Щоразу, коли учні беруть активну участь в уроці, висловлюйте їм свою вдячність.

• Спілкуйтеся з учнями до і після заняття.

• Допоможіть учням створити атмосферу любові та поваги одне до одного.

• Уважно слухайте і коли навчаєте, і в інший час.

• Служіть тим, кого навчаєте.

• Будьте готові змінити свої навчальні плани, щоб приділити більше часу принципам, які є важливими для тих, кого навчаєте.