Заохочуйте до старанного вивчення

О, як захоплююче було дивитися, як Спаситель іде по воді. Але Петрові цього було недостатньо. Він хотів робити те, що робив Спаситель, бути там, де Він був, і самому набути такого самого досвіду. Петро сказав: “Звели, щоб прийшов я до Тебе по воді”. Спаситель просто відказав: “Іди”. Почувши це, Петро виліз з човна, в якому було безпечно, і продемонстрував, що учнівство не може бути пасивним (див. Матвій 14:24–33). Для цього потрібно вірити в Христа і докладати старанних зусиль. Але учнівство також приносить щедру винагороду — можливість ходити зі Спасителем.

“Іди”. “Ходіть і побачте!” “Іди вслід за Мною!” “Іди, — і роби так і ти!” (Матвій 14:29; Іван 1:39; Лука 18:22; 10:37). Від самого початку Свого священнослужіння Спаситель закликав Своїх послідовників пізнати для себе істини, яких Він навчав, і відчути Його силу і любов. Він закликав до цього, оскільки в цьому і полягає справжнє вивчення. Вивчати — це не лише слухати або читати; це також змінюватися, каятися і розвиватися. Як сказав Спаситель, знання набувається “через навчання і також через віру” (Учення і Завіти 88:118; курсив додано). А віра, серед іншого, означає, що слід діяти самим, а не просто бути під дією (див. 2 Нефій 2:26).

Наслідуючи приклад Спасителя, ми закликаємо тих, кого навчаємо, запитувати, шукати і стукати, а потім знаходити (див. Матвій 7:7–8). І ми самі відгукуємося на цей заклик. Разом, завдяки нашій вірі в Христа і старанним зусиллям, ми особисто пізнаємо, що означає ходити з Ним.

Щоб сприяти старанному вивченню

• Допомагайте учням брати на себе відповідальність за своє навчання.

• Заохочуйте учнів пізнавати Спасителя через щоденне вивчення євангелії.

• Закликайте учнів готуватися до навчання.

• Пропонуйте учням ділитися істинами, які вони вивчають.

• Рекомендуйте учням застосовувати у житті те, що вони вивчають.

Спаситель допомагав іншим брати на себе відповідальність за своє навчання

Побудувати барки, які безпечно перетинатимуть океани, — таке завдання було б складним для будь-якої людини. Брат Яреда був “постійно [скеровуваним] рукою Господа” (Етер 2:6), отримував настанови щодо того, якими мають бути судна і як в них має здійснюватись вентиляція. Але чи помітили ви, якою була відповідь Господа, коли брат Яреда попросив вчинити так, щоб у барках було світло? (Див. Етер 2:22–25.) Які благословення отримав брат Яреда завдяки тому, що його було закликано виявити свою віру в такий спосіб? (Див. Етер 3:1–16.)

Може здаватися, що буде легше просто розповісти учням все, що, на вашу думку, вони мають знати. Однак старійшина Девід А. Беднар радив: “Нашим наміром не повинно бути: “Що мені їм розповісти?” Замість цього треба поставити собі запитання: “До яких дій я можу їх закликати? Які натхненні запитання я можу поставити, щоб вони, якщо в них буде бажання на них відповісти, почали запрошувати Святого Духа у своє життя?” (evening with a General Authority, Feb. 7, 2020, broadcasts.ChurchofJesusChrist.org).

Обміркуйте, як ви можете закликати учнів взяти на себе відповідальність за своє навчання. Наприклад, ви можете запропонувати їм ставити самим собі запитання, шукати відповіді, обмірковувати, а також ділитися своїми думками та почуттями або записувати чи описувати їх. Роблячи це, вони зміцнять свою віру, відкриють для себе істини у Божому слові та набудуть особистого досвіду, пов’язаного з цими істинами. Якщо ми беремо на себе відповідальність за своє навчання, то, подібно до Джозефа Сміта, зможемо сказати: “Я сам довідався” (Джозеф Сміт — Історія 1:20).

Запитання для обмірковування: Чому учням важливо бути активними, а не пасивними під час навчання? Як ви можете допомогти їм брати на себе відповідальність за своє навчання? Як вчителі допомагали вам це робити? Які приклади з Писань, де людей закликали довідуватися самим, спадають вам думку? Як ці приклади впливають на те, як ви навчаєте?

У Писаннях: 1 Нефій 11; Учення і Завіти 9:7–8; 58:26–28; 88:118–125; Джозеф Сміт — Історія 1:11–20

Спаситель заохочував інших пізнавати Його через вивчення Його слова

Коли для Спасителя настав час офіційно організувати Свою Церкву в останні дні, Він повелів Своїм слугам: “Поклада[йте]ся на те, що написано” (Учення і Завіти 18:3). Дійсно, Книга Мормона, яку вони майже завершили перекладати, містила корисні настанови щодо виконання цього завдання, зокрема, як слід христити, як благословляти причастя та інші важливі подробиці. Але Спаситель також хотів, щоб Його слуги дивилися на одкровення від Нього, як на можливість чути і глибше пізнавати Його. У тому ж самому одкровенні Він сказав їм: “Це Мій голос, який промовляє [ці слова] вам;… отже, ви можете свідчити, що ви чули Мій голос і знаєте Мої слова” (Учення і Завіти 18:35–36).

Подумайте про людей, яких ви навчаєте. Як, на їхню думку, має відбуватися вивчення Писань? А як воно має відбуватися на ваш погляд? Чи є воно чимось більшим, ніж повсякденним обов’язком? Чи відчуваєте ви під час вивчення Писань, що Спаситель промовляє безпосередньо до вас? Президент Рассел М. Нельсон навчав: “Куди ж ми можемо звернутися, щоб почути Його? Ми можемо звернутися до Писань… Щоденне занурення у слово Бога є вкрай необхідним для духовного виживання, особливо в ці дні потрясіння, яке дедалі посилюється. Якщо ми кожного дня бенкетуємо словами Христа, слова Христа скажуть нам, як реагувати на труднощі, з якими ми ніколи не думали стикнутися” (“Слухайте Його”, Ліягона, трав. 2020, с. 90). Навчаючи, заохочуйте учнів вивчати Писання з метою знайти Спасителя — не лише знайти вірші чи факти про Нього, але знайти Його. Кожного дня чути голос Господа у Писаннях — у цьому полягає основа старанного, незалежного вивчення євангелії, яке триватиме усе життя.

Запитання для обмірковування: Подумайте про свої навички вивчення Писань. Як вивчення Божого слова зміцнило ваші стосунки з Ним? Що ви можете робити, щоб вивчати його краще? Як ви будете надихати інших вивчати Боже слово старанно і регулярно? Які благословення вони отримають, якщо будуть це робити?

У Писаннях: Ісус Навин 1:8; 2 Тимофію 3:15–17; 2 Нефій 32:3; Кн. Якова 2:8; 4:6; Учення і Завіти 33:16

Спаситель закликав інших готуватися до вивчення

Навіть найкраще насіння не здатне зростати на твердому, кам’янистому чи всіяному тернинами ґрунті. Подібним чином навіть найдорогоцінніша і найбільш надихаюча на віру доктрина скоріш за все не змінить серце, яке не готове її прийняти. У цьому почасти полягає сенс Спасителевої притчі про сіяча, зерна та різні види ґрунту. Саме на “добрій землі” — у серці, яке було пом’якшено і очищено від духовного каміння та тернини — Боже слово дає життєдайний плід (див. Матвій 13:1–9, 18–23).

Духовна підготовка є важливою, як для вас, так і для тих, кого ви навчаєте. Тож, як ми допомагаємо підготувати наше серце, щоб воно було “доброю землею” для Божого слова? Розгляньте вказані далі принципи підготовки, які ви можете застосовувати у своєму житті та рекомендувати застосовувати у житті тим, кого навчаєте. Моліться, щоб дізнатися, чого Господь хоче, аби ви навчилися. Живіть так, щоб Він був присутнім у вашому житті. Щодня кайтеся. Підживлюйте своє бажання вчитися, ставлячи щирі запитання. Вивчайте слово Бога з вірою в те, що Він направить вас до відповідей. Відкрийте своє серце до всього, чого Він навчатиме вас.

Якщо учні готуватимуться до вивчення у такий спосіб, у них будуть духовні очі, щоб бачити, і вуха, щоб чути, що Господь даватиме їм знати (див. Матвій 13:16).

Запитання для обмірковування: Що ви робите, щоб підготуватися до вивчення? Як ваша підготовка впливає на те, як ви бачите, чуєте та розумієте слово Бога? Як ви можете надихати інших готуватися до вивчення? Як це може вплинути на те, як вони сприймають істини євангелії?

У Писаннях: Енош 1:1–8; Алма 16:16–17; 32:6, 27–43; 3 Нефій 17:3

Учням буде корисно ділитися одне з одним тим, що вони вивчають.

Спаситель заохочував інших ділитися істинами, які вони вивчали

Коли Господь покликав Еноха проповідувати євангелію, той зажурився і сказав: “Я тяжкоустий”. Але від Господніх слуг ніколи не вимагалося бути красномовними. Натомість Господь пообіцяв Еноху, що якщо в того буде достатньо віри, щоб відкрити свої вуста, то потрібні слова прийдуть до нього. Він сказав: “Я дам тобі промову” (Мойсей 6:31–32). Енох виявив віру, і Господь дійсно промовляв його вустами, і його слова були настільки могутніми, що змусили людей тремтіти (див. Мойсей 6:47). Більш того, від них тремтіла сама земля. Гори зрушилися, ріки вийшли зі своїх русел і народи злякалися людей Божих, бо “таким сильним було слово Еноха, і такою великою була сила мови, яку Бог дав йому” (Мойсей 7:13).

Господь хоче, що усі ми, а не тільки Його пророки, мали силу проголошувати Його слово. Він хоче, щоб її мали усі ми, зокрема й ті, кого ви навчаєте (див. Учення і Завіти 1:20–21). Можливо, наші слова не зрушать гори або не змінять хід русел рік, але вони можуть допомогти змінити серця. Саме тому так важливо давати учням можливості ділитися одне з одним тим, що вони вивчають про Спасителя і Його євангелію. Діючи так, ви допоможете їм засвоїти істини, яких їх навчали, і висловлювати ці істини. Це також допоможе їм набути впевненості в їхній здатності ділитися істинами в іншій обстановці.

Запитання для обмірковування: Подумайте про те, як ви говорили з кимось про євангельську істину. Чого ви навчилися з цього досвіду? Коли ви були вдячні за те, що хтось виявив сміливість поділитися своїми думками і віруваннями? Які благословення прийдуть до людей, яких ви навчаєте, завдяки можливостям обговорювати те, що вони вивчають? Які можливості ви їм даєте?

У Писаннях: Алма 17:2–3; Мороній 6:4–6; Учення і Завіти 84:85; 88:122; 100:5–8

Спаситель закликав інших застосовувати в житті те, чого Він навчав

“Отак ваше світло нехай світить перед людьми”. “Любіть ворогів своїх”. “Просіть — і буде вам дано”. “Увіходьте тісними ворітьми”. (Матвій 5:16, 44; 7:7, 13). Деякі з найпалкіших, найнезабутніших закликів Спасителя за весь час усього Його земного священнослужіння пролунали, коли Він навчав Своїх учнів на гірському схилі біля Галілейського моря. Метою Спасителя було змінювати життя, що стає зрозумілим з Його заключного твердження: “Кожен, хто слухає цих Моїх слів і виконує їх, подібний до чоловіка розумного, що свій дім збудував на камені” (Матвій 7:24; курсив додано).

У житті кожної людини бувають зливи, повені та бурі. Якщо учні мають подолати всі випробування, з якими вони стикнуться, для них буде недостатньо мати лише знання про євангелію. Ось чому ми без вагань повинні закликати учнів обміркувати, як вони можуть застосовувати у житті те, що вивчають. З поваги до свободи волі інших людей, багато з наших закликів будуть загальними: “Що ви відчуваєте спонукання зробити?” Іноді наші заклики можуть бути більш конкретними: “Чи виберете ви одну з якостей Спасителя, над набуттям якої вам хотілось би попрацювати?” Якщо ви даєте учням можливості чути і розпізнавати спонукання Святого Духа, і розповідати про них, Він навчатиме їх, що їм особисто потрібно робити. Допоможіть учням подумати про благословення, які прийдуть, якщо вони діятимуть відповідно до вивченого, і заохочуйте їх не припиняти зусиль, навіть коли стає важко. Жити за істиною — це найшвидший шлях до більшої віри, сильнішого свідчення і глибшого навернення. Як сказав Спаситель, жити за доктриною Батька — ось той спосіб, у який усі ми можемо справді дізнатися, що ця доктрина істинна (див. Іван 7:17).

Запитання для обмірковування: Коли ви відчули натхнення діяти завдяки заклику іншої людини? Як ваше життя змінилося внаслідок цього? Звертайте увагу на заклики у Писаннях та заклики провідників Церкви. Що із засвоєного вами може допомогти вам, коли ви закликаєте інших діяти? Як ви можете дізнатися, як люди відгукнулися на ваші заклики?

У Писаннях: Лука 10:36–37; Іван 7:17; Якова 1:22; Мосія 4:9–10; Учення і Завіти 43:8–10; 82:10

Деякі способи застосування того, що ви вивчаєте

• Попросіть інших, щоб вони, приходячи, були готовими поділитися чимось, чого їх навчив Святий Дух, наприклад, розумінням важливого уривка з Писань.

• Давайте учням можливість навчати частини уроку.

• Заохочуйте учнів переглянути відео, уривок з Писань або послання перед тим, як відбудеться ваша зустріч.

• Уникайте схильності давати відповідь на кожне запитання. Залучайте інших до пошуку відповідей.

• Перед тим, як ви поділитеся своїми думками про уривок з Писань, просіть учнів, щоб вони поділилися їхніми думками.

• Ставте запитання, які спонукатимуть учнів знаходити відповіді у Божому слові.

• Пропонуйте учням ставити самим собі запитання про те, що вони вивчають.

• Давайте всім учням час на обмірковування запитання, перед тим, як просити їх поділитися відповідями.

• Розгляньте можливість поділити учнів на маленькі групи для обговорення, якщо це доречно.

• Ясно вказуйте, якими є ваші очікування, щоб це допомагало учням зростати.

• Давайте завдання, які надихатимуть учнів вдосконалюватись, але не будуть їх переобтяжувати. Ставте контрольні запитання і просіть учнів ділитися їхнім досвідом.

• Щоб допомогти учням навчатися з Писань, запропонуйте:

  • Позначати важливі уривки, якщо є бажання.

  • Прикликати одкровення через обмірковування і молитву.

  • Записувати духовні враження.

  • Вести щоденник навчання.

  • Ставити цілі, щоб діяти згідно з вивченим.