Спаситель в Юдейській пустині

Спасителю знадобився певний час, щоб духовно підготуватися до Свого священнослужіння. Так само і нам слід підготуватися, щоб навчати Духом.

Навчайте Духом

Коли Спаситель повелів Джозефу Сміту і Сідні Рігдону проповідувати Його євангелію, Він дав їм обіцяння: “Святий Дух буде пролито у свідченні про все, що ви казатимете” (Учення і Завіти 100:8; див. також Учення і Завіти 42:15–17; 50:17–22). Це обіцяння стосується всіх, хто навчає євангелії, зокрема і вас. Коли ви навчаєте євангелії Ісуса Христа, Святий Дух може перебувати з вами, щоб скеровувати вас і свідчити про істину розумові й серцям тих, кого ви навчаєте (див. Учення і Завіти 8:2). Ви не самотні, коли навчаєте, бо “не ви промовлятимете, але Дух Святий” (Марк 13:11).

Справжнім вчителем є Святий Дух. Жоден смертний вчитель, яким би він не був компетентним чи досвідченим, не може замінити Святого Духа, коли той виконує Свою роль—свідчити про істину, свідчити про Христа і змінювати серця. Але всі вчителі можуть бути знаряддями, допомагаючи Божим дітям навчатися Духом.

Щоб навчати Духом

• Підготуйтеся духовно.

• Завжди будьте готові реагувати на духовні спонукання щодо потреб учнів.

• Створюйте умови і можливості, щоб учні могли навчатися від Святого Духа.

• Допомагайте учням прагнути особистого одкровення, розпізнавати його та діяти відповідно до нього.

• Часто свідчіть і заохочуйте учнів ділитися своїми почуттями, досвідом і свідченнями.

Щоб навчати, Спаситель підготувався духовно

Аби підготуватися до Свого священнослужіння, Спаситель провів 40 днів у пустині, “щоб бути з Богом” (Переклад Джозефа Сміта, Maтвій 4:1). Однак Його духовна підготовка розпочалася задовго до того. Коли Сатана спокушав Його, Він був здатний покладатися на “слова життя”, які зберігав на “той самий час”, коли вони будуть Йому потрібні (Учення і Завіти 84:85). Подумайте про те, яких зусиль ви докладаєте, щоб духовно підготуватися до навчання. Що сказано у Матвій 4:1–11 стосовно того, як ви можете наслідувати приклад Спасителя у своїй духовній підготовці?

Дух є справжнім вчителем та істинним джерелом навернення. Щоб могутньо навчати євангелії, потрібно не лише підготувати урок, але й самим підготуватися духовно задовго до того, як ви почнете навчати. Якщо ви духовно підготовлені, то зможете краще чути підказки Духа, коли навчаєте, і діяти за цими підказками. Щоб запросити Святого Духа допомогти вам навчати, ви маєте запросити Його у своє життя. Це, зокрема, означає старанно намагатися наслідувати приклад Спасителя і жити за Його євангелією, роблячи це від усього серця. А оскільки ніхто з нас не робить цього досконало, це також означає каятися кожного дня.

Запитання для обмірковування: Що для вас означає духовно готуватися до навчання? Що ви відчуваєте натхнення робити, щоб покращити свою духовну підготовку? Як, на ваш погляд, духовна підготовка може змінити ваш підхід до навчання?

У Писаннях: Ездра 7:10; Лука 6:12; Алма 17:2–3, 9; Учення і Завіти 11:21; 42:13–14

Спаситель завжди був готовий відгукнутися на потреби інших

Яір, старший синагоги, припав до Ісусових ніг, благаючи допомогти його дочці, яка помирала. Ісус та Його учні просувалися крізь натовп, що наповнював вулиці, до дому Яіра, як раптом Ісус зупинився. “Хто доторкнувся до Мене?”— запитав Він. Це запитання здається дивним, бо у тій тисняві хто тільки не доторкався до Нього? Але Спаситель відчув, що у тому натовпі якась людина підійшла до Нього з конкретною потребою і з вірою в те, що отримає зцілення, яке Він давав. У Нього ще буде час, щоб відвідати дочку Яіра. Але спершу Він сказав жінці, яка доторкнулася до Його одежі: “Дочко, твоя віра спасла тебе; іди з миром собі!” (див. Лука 8:41–48).

Ви, вчитель, іноді можете помітити, що поспішаєте розглянути певну тему, яку підготували, щоб викласти. Хоча це може бути важливим, переконайтеся, що у поспіху ви ненавмисно не залишили поза увагою нагальної потреби когось з тих, кого навчаєте. Окрім духовного скерування, якого ви шукали, готуючись навчати, прагніть також скерування від Духа під час навчання. Старайтеся знати про потреби, запитання та інтереси учнів. Святий Дух може допомогти вам розпізнати, як учень сприймає чи розуміє те, чого ви навчали. Іноді Він може спонукати вас змінити ваші плани. Наприклад, ви можете відчути, що слід присвятити певній темі більше часу, ніж ви планували, або, що слід перенести обговорення деяких питань на інший час, щоб дати учням можливість вивчити щось, що зараз є для них важливішим.

Запитання для обмірковування: Коли ви відчували, що батько, мати або хтось із вчителів знали про те, які у вас, як учня, потреби? Чи знають ті, кого ви навчаєте, що ви більше зацікавлені у тому, щоб вони чогось навчилися, ніж у тому, щоб провести урок? Як ви можете краще дати їм знати про свою зацікавленість?

У Писаннях: 1 Петра 3:15; Алма 32:1–9; 40:1; 41:1; 42:1

Спаситель створював умови, щоб люди могли навчатися від Святого Духа

Багатьом людям у часи Ісуса було важко зрозуміти, Хто Він є насправді, але щодо цього існувало багато думок. Його учні казали, що Його вважали “одні за Івана Христителя, одні за Іллю, інші ж за Єремію або за одного з пророків”. Але потім Ісус поставив запитання, яке спонукало Його учнів облишити думки інших людей і прислухатися до свого серця: “А ви за кого Мене маєте?” Він хотів, щоб вони отримали відповідь і щоб оце виявили “не тіло і кров”, а безпосередньо “Мій Небесний Отець”. Отримавши таке свідчення—особисте одкровення від Святого Духа, Петро зміг проголосити: “Ти—Христос, Син Бога Живого!” (див. Матвій 16:13–17).

Щоб духовно вижити в останні дні, людям, яких ви навчаєте, потрібно мати духовне свідчення про істину. Ви не можете їм його дати, але ви можете закликати, підбадьорювати, надихати і навчати їх його прагнути. Ви можете чітко показати своїми словами і діями, наскільки важливий Святий Дух для вивчення євангелії. Подумайте, наприклад, про навчальну атмосферу, яку ви створюєте, і створенню якої ви сприяєте. Щось дуже просте, наприклад, те, як розставлені стільці в кімнаті, або те, як ви вітаєте учнів та спілкуєтеся з ними, задає духовний тон для того досвіду, який вони отримають. Ви також можете запропонувати учням духовно підготуватися до навчання, так само, як ви духовно готуєтеся, щоб навчати. Попросіть їх взяти на себе відповідальність за те ставлення, з яким вони приходять. Ви також можете надавати їм можливості відчути, як Дух свідчить про Ісуса Христа і Його євангелію. Це свідчення стане для них “скел[ею]”, “і сили адові не переможуть [їх]” (Матвій 16:18).

Запитання для обмірковування: Що, за вашими спостереженнями, сприяє створенню духовної атмосфери для вивчення євангелії? Що відволікає? Що допомагає людям, яких ви навчаєте, навчатися від Духа? Подумайте про місце, де ви навчаєте найчастіше. Що ви відчуваєте, коли знаходитеся там? Як ви можете більш ефективно запрошувати Духа бути присутнім там?

У Писаннях: Лука 24:31–32; Іван 14:26; 16:13–15; Мороній 10:4–5; Учення і Завіти 42:16–17; 50:13–24

місіонери навчають сім’ю

Навчаючи, ми можемо закликати учнів прагнути особистого свідчення про істину.

Спаситель допомагав іншим прагнути особистого одкровення, розпізнавати його і діяти згідно з ним

Господь бажає спілкуватися з нами, і Він хоче, щоб ми знали, що Він спілкується з нами. У 1829 році Олівер Каудері, шкільний вчитель, якому тоді було 22 роки, дізнався про сміливу, захоплюючу доктрину, яка полягала в тому, що кожен може отримувати особисте одкровення. Але у нього були запитання, подібні до тих, які ставили багато-хто з нас: “Чи дійсно Господь намагається говорити зі мною? І як я можу дізнатись, що Він каже?” Щоб дати відповіді на ці запитання, Ісус Христос попросив Олівера згадати, як той на самоті займався духовним пошуком. “Хіба Я не промовляв мир твоєму розуму?”— спитав Він (див. Учення і Завіти 6:21–24). Згодом Він навчив Олівера й про інші способи, у які Дух може промовляти до нього (див. Учення і Завіти 8:2–3; 9:7–9; див. також Учення і Завіти 11:12–14).

Оскільки ми живемо у світі, де так часто не звертають уваги на духовне, усім нам потрібна допомога, щоб розпізнавати голос Духа. Ми могли відчувати Дух, не усвідомлюючи цього. І всі ми можемо більше дізнатися про те, як прагнути Духа, розпізнавати Його вплив і діяти за спонуканнями, які Він дає нам. Навчаючи, допоможіть учням дізнатися про способи, у які може спілкуватися Дух, і про те, як Він вже спілкувався з ними. Один з найвеличніших дарів, яким ви, вчитель, можете поділитися з тими, кого навчаєте, полягає в тому, щоб допомогти їм досягти успіху в цьому пошуку особистого одкровення, що триватиме усе життя.

Запитання для обмірковування: Чому важливо навчитися отримувати особисте одкровення? Чи допоміг вам колись хто-небудь зрозуміти, як прагнути одкровення і розпізнавати його? Як ви можете заохочувати тих, кого навчаєте, прагнути одкровення від Святого Духа, розпізнавати його і діяти згідно з ним?

У Писаннях: Галатам 5:22–23; Алма 5:45–47; Учення і Завіти 42:61; 121:33; Джозеф Сміт—Історія 1:8–20

Спаситель свідчив тим, кого навчав

Одного разу, коли Ісус навчав і священнослужив, сталася особливо хвилююча подія. У Його подруги Марти помер брат, і Він прагнув її втішити. Він поділився з нею простим свідченням про вічну істину: “Воскресне твій брат!” (Іван 11:23). Його свідчення спонукало Марту поділитися своїм свідченням: “Знаю, що в воскресення останнього дня він воскресне” (Іван 11:24). Зверніть увагу на те, як цей зразок повторюється в Іван 11:25–27. Що вас вражає у прикладі, поданому Спасителем? Чому під час навчання дуже важливо ділитися свідченням про євангельські істини?

Ваше свідчення може сильно впливати на тих, кого ви навчаєте. Не потрібно, щоб воно було красномовним чи довгим. І не потрібно починати його зі слів: “Я хочу поділитися своїм свідченням”. Просто діліться тим, що ви знаєте силою Святого Духа. Свідчення про істину є найсильнішим, коли воно виголошується з прямотою і щиро. Часто свідчіть про Спасителя, Його євангелію та Його силу у вашому житті, й заохочуйте тих, кого навчаєте, чинити так само. І пам’ятайте, що іноді найсильніше свідчення виголошується не вчителем, а іншими учнями.

Запитання для обмірковування: Шукайте в Писаннях приклади, які ілюструють сильний вплив, що справляється, коли хтось виголошує свідчення. Що ви дізнаєтеся з цих прикладів? Коли ви були благословенні завдяки чиємусь свідченню? Як те, що ви поділилися свідченням, вплинуло на тих, кого ви навчаєте? Як це вплинуло на вас?

У Писаннях: Дії 2:32–38; Мосія 5:1–3; Алма 5:45–48; 18:24–42; 22:12–18; Учення і Завіти 46:13–14; 62:3

Деякі способи застосування того, що ви вивчаєте

• Попросіть учнів розповісти, чого Святий Дух їх навчив, коли вони вивчали слово Бога.

• Підготуйтеся заздалегідь отримувати духовні спонукання під час навчання.

• Записуйте духовні враження, які ви отримуєте, коли готуєтеся.

• Час від часу надавайте учням можливості подумати в тиші про те, чого їх навчає Дух.

• Використовуйте священну музику та зображення, щоб прикликати вплив Духа.

• Під час планування і навчання дослухайтеся до спонукань і будьте готові скоригувати свої плани.

• Надавайте всім учням можливості свідчити про те, що вони вивчають.

• Допомагайте іншим розпізнавати присутність Духа.

• Живіть за істинами, яких навчаєте, щоб ви могли свідчити про них.

• Дійте за спонуканнями, щоб навчати у неформальній обстановці, коли спонтанно виникає така можливість.