1 І ще, мої браття, я б хотів, щоб ваш розум звертався до того часу, коли Господь Бог дав ці заповіді Своїм дітям; і я б хотів, щоб ви запамʼятали, що Господь Бог висвятив священиків, за Своїм святим чином, який був за чином Його Сина, щоб навчати цьому людей.

2 І ті священики були висвячені за чином Його Сина, у такий спосіб, щоб з допомогою цього люди могли знати, у який спосіб чекати на Його Сина для викуплення.

3 І ось спосіб, у який їх було висвячено—будучи покликаними і підготовленими від заснування світу відповідно до передбачення Бога, через їхню надзвичайну віру і добрі діяння; перш за все їх було поставлено перед вибором добра чи зла; отже, вони, вибравши добро і виявляючи надзвичайно велику віру, покликаються святим покликанням, так, тим святим покликанням, яке було підготовлено з допомогою і відповідно до підготовчого викуплення таких.

4 І таким чином їх було покликано до цього святого покликання через їхню віру, тоді як інші заперечували Дух Бога через закамʼянілість своїх сердець і сліпоти свого розуму, і якби не це, вони б могли мати такі самі великі привілеї, як і їхні брати.

5 Або, в цілому, спочатку вони були в такому самому становищі, як і їхні брати; таким чином це святе покликання, що було підготовлене від заснування світу для тих, хто не закамʼяніє серцем своїм, що приходить у Спокуті і через Спокуту Єдинонародженого Сина, Який був підготовлений,—

6 І таким чином, будучи покликаними тим святим покликанням і висвяченими у первосвященство святого чину Бога, щоб учити Його заповідям дітей людських, щоб вони також могли увійти в Його покій,—

7 Це первосвященство було за чином Його Сина, за чином, який був від заснування світу; або, іншими словами, було без початку днів або без кінця років, було підготовлене від вічності до всієї вічності, згідно з Його передбаченням всього,—

8 Тож вони були висвячені у цей спосіб—будучи покликаними святим покликанням і висвяченими святим обрядом, і беручи на себе первосвященство святого чину, котрі покликання, і обряд, і первосвященство, є без початку і без кінця—

9 Таким чином вони стають первосвящениками назавжди, за чином Сина, Єдинонародженого від Батька, Який є без початку днів або без кінця років, Який є сповненим благодаті, справедливості й істини. І так це є. Амінь.

10 Тож, як я сказав про святий чин, або про це первосвященство, було багато тих, які були висвячені і стали первосвящениками Бога; і це сталося внаслідок їхньої надзвичайної віри і покаяння, і їхньої праведності перед Богом, тому що вони обрали покаяння і чинення праведності замість того, щоб загинути;

11 Тому їх було покликано за цим святим чином, і освячено, і їхній одяг було вибілено через кров Агнця.

12 Тоді вони, після того як їх було освячено Святим Духом, а їхній одяг було вибілено, будучи чистими і незаплямованими перед Богом, не могли дивитися на гріх інакше, як з огидою; і було багато, надзвичайно багато таких, яких було очищено і які увійшли в покій Господа Бога їхнього.

13 І ось, мої браття, я б хотів, щоб ви упокорилися перед Богом і принесли плід, гідний покаяння, щоб ви теж могли увійти в той покій.

14 Так, упокорюйтеся саме так, як люди в дні Мелхиседека, який був також первосвящеником за тим самим чином, про який я говорив, який також узяв на себе первосвященство назавжди.

15 І це був той самий Мелхиседек, якому Авраам сплачував десятину; так, навіть наш батько Авраам сплачував десятину в розмірі однієї десятої частини від усього, чим він володів.

16 Тож ці обряди було дано у цей спосіб, щоб з допомогою цього люди могли чекати на Сина Бога, це було символом Його чину, або це був Його чин, і це для того, щоб вони могли чекати на Нього для прощення їхніх гріхів, щоб вони могли увійти у покій Господа.

17 Тож цей Мелхиседек був царем на землі Салима; а його народ став сильним у беззаконні і мерзоті; так, вони всі збилися з пуття; вони були повні всілякої злочестивості;

18 Але Мелхиседек, виявивши могутню віру і отримавши посаду первосвященика згідно з святим чином Бога, проповідував покаяння своєму народові. І дивіться, вони покаялися; і Мелхиседек установив мир на землі у свої дні; тому його називали князем миру, бо він був царем Салима; і він царював, будучи підлеглим своєму батькові.

19 Тож було багато перед ним, і ще було багато після нього, але ніхто не був величнішим за нього; тому про нього вони більш докладно згадують.

20 Тож мені не треба повторювати це; того, що я сказав, може бути досить. Бачите, писання перед вами; якщо ви перекручуватимете їх, це приведе до вашого власного знищення.

21 І ось сталося, що коли Алма сказав ці слова їм, він простер уперед свою руку до них і заволав могутнім голосом, кажучи: Тепер прийшов час покаятися, бо день спасіння наближається;

22 Так, і голос Господа, вустами ангелів, проголосив це всім народам; так, проголосив це, що вони можуть мати добру новину великої радості; так, і Він розголосив цю добру новину серед усіх Своїх людей, так, навіть серед тих, хто розсіяний за кордонами на лиці землі; тому вона прийшла до нас.

23 І вона стала відомою нам у простих висловах, щоб ми могли зрозуміти, щоб ми не могли помилитися; і це через те, що ми мандрівники на чужій землі; отже, ми таким чином дуже благословленні, бо ми маємо цю добру новину, проголошену нам в усіх частинах нашого виноградника.

24 Бо знайте, ангели проголошують це багатьом у цей час на нашій землі; і це з метою підготувати серця дітей людських для сприйняття Його слова в час Його пришестя в Його славі.

25 І ось ми тільки чекаємо, щоб почути радісну новину, проголошену нам вустами ангелів, про Його пришестя; бо цей час приходить, ми не знаємо, як швидко. Я б хотів від Бога, щоб це збулося в мої дні; але, чи то буде раніше, чи пізніше, я радітиму цьому.

26 І це стане відомо справедливим і святим людям з вуст ангелів у час Його пришестя, що слова наших батьків можуть виповнитися, згідно з тим, що вони казали про Нього, що було згідно з духом пророцтва, який був у них.

27 І ось, мої браття, я бажаю з глибин мого серця, так, з великою тривогою, що викликає біль, щоб ви прислухалися до моїх слів, і відкинули свої гріхи, і не відкладали день вашого покаяння;

28 Але щоб ви упокорилися перед Господом і прикликали Його святе імʼя, і пильнували, і молилися постійно, щоб вас не можна було спокусити понад те, що ви можете витримати, і таким чином щоб вас вів Дух Святий, щоб ви ставали покірними, лагідними, смиренними, терплячими, сповненими любові і всього довготерпіння;

29 Маючи віру в Господа; маючи надію, що ви отримаєте вічне життя; маючи любов Бога завжди у ваших серцях, щоб ви могли бути піднесеними в останній день і увійти до Його покою.

30 І нехай Господь дарує вам покаяння, щоб вам не викликати Його гнів на вас, щоб вам не бути скутими ланцюгами пекла, щоб вам не зазнати другої смерті.

31 І Алма сказав людям ще багато слів, які не записані в цій книзі.